2017 рік, випуск 4

Зюбровський Андрій
Традиційні способи пластифікаційної обробки (замішування) тіста в народному повсякденному хлібопеченні населення історико-етнографічної Волині на початку ХХ — ХХІ століть
811-819

Филипчук Андрій
Слов’янські міграції V—VІІ ст. та їхній вплив на етнокультурну ситуацію у верхів’ях Західного Бугу, Верхньому та Середньому Подністров’ї
820-827

Козак Ігор, Козак Ганна
Аналіз поселень ґміни Тісна від II пол. XVIII до II пол. ХХ ст. із застосуванням GIS
828-834

Олійник Наталія
Гуртова хода в календарній обрядовості українців Слобожанщини як культурна практика
835-842

Щербань Олена
Горщики «на оказію» в українській традиційній культурі харчування
843-845

Іванна Черленяк (Керечанин)
Пологи та звичаєво-обрядовий супровід народження дитини в українців Закарпаття кін. ХІХ — першої пол. ХХ ст.
846-858

Кривенко Анастасія
Мотив розпізнавання відьом у календарно-обрядовій традиції волинян
859-866

Проців Олег
Діяльність громадських мисливських організацій у Снятинському повіті
867-874

Тарас Вікторія
Історико-культурний нарис Сколівської Бойківщини
875-895

Стельмащук Галина
Вбрання на Волині у ХІV—ХVІІІ століттях і побутування окремих його компонентів у селян до середини ХХ ст.
896-913

Гула Євген
Пластика в мистецтві України
914-919

Дьерке Гейза
Формування концептуальних засад крайового неофольклоризму у закарпатському живописі 1920-х — поч. 1940-х рр.
920-927

Федак Марта
Іконографічні та художньо-стильові особливості ікони «Христос у гробі» («Людина болю») другої третини XVI ст. зі старого Самбора
928-934

Сидор Віталій
Сакральне і мистецьке як основні категорії пізнання і вираження сутності ландшафтної культової скульптури
935-940

Метельницька Дарина
Метельницька Дарина Монументальні панно Анатолія Петрицького (1915—1920-ті роки)
941-947

Юдов Михайло, Вічна Анастасія
Творчо-організаційна політика Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії»
948-953

Руденко-Краєвська Наталія
Виховання сценографів в Україні. Професіоналізм «всупереч» чи «завдяки»
954-960

Фурдичко Андрій
Музичний фольклор і фольклоризм на сучасному українському телебаченні
961-970

Сапак Наталія
Деякі аспекти формування дизайну на прикладі архітектури Миколаєва
971-976

Смоляр Олена
Концептуальний аналіз творів монументально-декоративного мистецтва в дизайні інтер’єрів готелів Києва 1950—1980-х років
977-982

Солонець Ірина
Сектор Інституту Народознавства «Івано-Франківський науково-дослідний народознавчий центр»
983-987

Кос Ганна, Харамбура Соломія
Думки з приводу нової історико-архітектурної праці: Замість рецензії
988-994

Федорчук Олена
Ще одне цінне науково-популярне альбомне видання
995-996

Наші автори

Мовна Уляна Василівна. Старший науковий... ознайомитись»

Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»

Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»

Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »