« 2017. № 4 (136)

Народознавчі зошити. 2017. № 4 (136). С. 983–987

УДК 39:378.096](477.86)(091)”199/201″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.04.983

СЕКТОР ІНСТИТУТУ НАРОДОЗНАВСТВА «ІВАНО-­ФРАНКІВСЬКИЙ НАУКОВО-­ДОСЛІДНИЙ НАРОДОЗНАВЧИЙ ЦЕНТР»

Солонець Ірина Федорівна — завідувач Сектору

Інституту народознавства НАН України

«Івано-Франківський науково-дослідний народознавчий центр».

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: тел. (032) 297-01-57; e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Проаналізована історія виникнення та діяльності Сектора Інституту народознавства НАН України «Івано­-Франківський науково­дослідний народознавчий центр». Значна увага приділена аналізу основних напрямків діяльності Сектора, його заснуванню, керівництву та науковим здобуткам протягом 1992—2016 рр.

Ключові слова: Сектор Інституту народознавства «Івано­Франківський науково­дослідний народознавчий центр», етнографія, місцеве самоврядування, матеріальна і духовна культура, Прикарпаття.

Надійшла 10.05.2017

Список використаних джерел:

  1. Архів Сектора Інституту народознавства НАН України «Івано-­Франківський науково­дослідний народознавчий центр». — (Рішення № 67 Виконавчого комітету Івано­-Франківської Обласної ради народних депутатів від 17 березня 1992 р.).
  2. Дрогобицька О.М. І. Паньків: життєвий шлях та наукова діяльність / О. Дрогобицька // Етнокультурна спадщина Прикарпаття. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Етнокультурна спадщина Прикарпаття (на пошану Михайла Паньків з нагоди його 75­річчя)» (м. Івано­-Франківськ, 4 грудня 2015 р.) / науковий редактор А. Королько. — Івано­-Франківськ : Лілея­НВ, 2016. — С. 3—14.
  3. Коломийки підгірського краю / збирач і упорядник Галина Скрипничук. — Івано-­Франківськ, 2001.
  4. Паньків М. Весілля у с. Вербівцях на Городенківщи­ні / М. Паньків. — Івано-­Франківськ, 2000. — 106 с.
  5. Паньків М. Внутрісімейні відносини на Покутті (II половина XIX ст. — 30 р. XX ст.) / М. Паньків // Народознавчі зошити. — Львів, 1997. — № 2. — С. 105—110.
  6. Паньків М. Дитяча народжуваність у покутських родинах (IIпол. XIX ст. — 20—30 рр. XX ст.) / М. Паньків // Матеріали ІІІ Прикарпатської істори­ко-­краєзнавчої конференції. — Коломия, 1997. — С. 43—46.
  7. Паньків М. Звичаєве право на Покутті / М. Паньків // Наукові записки Івано-­Франківського краєзнав­чого музею. — Івано-­Франківськ, 1993. — Вип. І. — С. 56—57.
  8. Паньків М. Організація польових досліджень з етнографії. Посібник / М. Паньків. — Івано­Франківськ, 2005. — 123 с.
  9. Паньків М. Пісні з Покуття (зібрали і упорядкували Микола Андрусяк і Михайло Паньків) / М. Паньків. — Івано-­Франківськ, 2001. — 279 с.
  10. Паньків М. Похоронно-­поминальні звичаї і обряди на Покутті / М. Паньків // Наукові записки. — Ви­пуск 5—6. — Івано-­Франківськ. — С. 50—76.
  11. Паньків М. Садиба і житло Покуття / М. Паньків // Нау­кові записки Івано-­Франківського краєзнавчого му­зею. — Івано-­Франківськ, 1993. — Вип. І. — С. 60—79.
  12. Положення про Сектор Інституту народознавства НАН України «Івано­-Франківський науково­дослідний народознавчий центр».

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »