АРХІТЕКТУРА МИКОЛАЄВА | Народознавчі Зошити

« 2017. № 4 (136)

Народознавчі зошити. 2017. № 4 (136). С. 971–976

УДК 72.012(477.73)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.04.971

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДИЗАЙНУ НА ПРИКЛАДІ АРХІТЕКТУРИ МИКОЛАЄВА

Сапак Наталія Вікторівна — кандидат мистецтвознавства,

професор, доцент кафедри дизайну Відокремленого підрозділу

«Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв».

вул. Декабристів, 17, 54001, Миколаїв

Анотація. Досліджено витоки архітектурного дизайну в Миколаєві в ХІХ — на початку ХХ століття на прикладі художнього металу, художнього різьблення та цегляного будівництва. Визначено підстави розвитку цих видів мистецтва, їх стильові та технологічні особливості. Підкреслено зв’язок ремісничої діяльності майстрів із становленням професійної підготовки фахівців у галузі художньої освіти та дизайну.

Ключові слова: металева пластика, різьблення, цегляне будівництво, художня освіта, дизайн.

Надійшла 6.07.2017

Список використаних джерел:

Боньковська С.М. Ковальство на Україні (ХІХ — початок ХХ ст.) / С.М. Боньковська. — Київ : Наукова думка, 2003.
Крючков Ю.С. Архитектура старого Николаева / Ю.С. Крючков. — Николаев : Возможности Киммерии, 2008.
Кухар-Онишко Н.О. Архітектура Миколаєва (кінець ХVІІІ — початок ХХ століть) / Н.О. КухарОнишко. — Миколаїв, 2001.
Малина В. Народне мистецтво Півдня України. Кінець ХІХ — початок ХХ ст. / В. Малина. — Миколаїв, 2006.
Могилевский В.Ю. Художественный металл в архитектуре Киева середины XVII — начала XX ст. : автореферат дис. на соиск. уч. ст. канд. искусствоведения / В.Ю. Могилевский. — Москва, 1990.
Сапак Н.В. Художня освіта на Півдні України в першій третині ХХ століття / Н.В. Сапак // Мистецтвознавство України: Збірник наук. праць. — Київ : СПД Кравчук В.К., 2003. — Вип. 3. — С. 331—338.
Сапак Н.В. Деякі аспекти розвитку художнього металу ХІХ — початку ХХ століття на прикладі архітектури міста Миколаєва / Н.В. Сапак // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Збірник наук. праць. — Харків : ХДАДМ, 2011. — № 4. — С. 144—147.
Тімофієнко В.І. Брами, огорожі південних міст / В.І. Тимофієнко. — Київ, 1994.

читати публікацію»

Наші автори

Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»

Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»

Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»

Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »