« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 200—206

УДК 39874.478.085.7 (477) (438)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.200

ФЕСТИВАЛЬ «ЛЕМКІВСЬКА ВАТРА» ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА МИСТЕЦЬКОЇ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ СПІВПРАЦІ

ФАБРИКА-ПРОЦЬКА Ольга

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5188-1491

кандидат мистецтвознавства, доцент,

кафедра музичної україністики та

народно-інструментального мистецтва,

Навчально-науковий інститут мистецтв

ДВНЗ «Прикарпатський національний

університет імені Василя Стефаника»,

вул. Академіка Сахарова, 34-а,

76000, Івано-Франківськ, Україна,

Контакти: e-mail: olgafp4@ukr.net

Анотація. Проаналізовано історію виникнення та сучасний стан функціонування фольклорного фестивалю «Лемківська ватра» (Ждиня, Польща).

Актуальність статті зумовлена відсутністю ком­плекс­ного висвітлення зародження та функціонування між­народного фольклорного фестивалю «Лемківська ватра» в історичному та культурно-мистецькому контексті.

Об’єкт дослідження — лемківська культура як частина національних традицій українського народу, а предмет — фольклорний фестиваль «Лемківська ватра» як складова мистецької українсько-польської співпраці.

Мета — розкриття специфіки дійства та значення фестивалю «Лемківська ватра» в період сьогодення. Застосовано методологічні засади локально-регіонального вивчення музичного фольклору лемків, які частково окреслено у наукових розвідках К. Чаплик, І. Бермес, А. Фурдичка, С. Чернецької, Г. Карась та ін.

Ключові слова: історія, Польща, Україна, фестиваль, лемки, пісенна культура, фольклор.

Надійшла 13.01.2020

Список використаних джерел

  1. Бермес І. Фестиваль «Лемківська Ватра» в Ждині в історії та культурі субетносу. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. № 1. Мистецтвознавство. Київ, 2018. С.101—105.
  2. Ватра, 2017, осінь № 4 (99). Голов. редактор Вікторія Гойсак. FHU «LEBO» Gorlice; Drukarnia «Kwadrat» Nowy Soncz. 26s.
  3. ГорбальМ. Лемківський календар 2020 рік. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2019. 192 с.
  4. Грабан В. Лемківська ватра давала можливість лемкам бути в себе… Український альманах2019. Об’єднання українців у Польщі. Варшава, 2019. 426с.
  5. Жиров М.С., Попова Л.М. Культурообразующие основания песенного творчества. Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия «Философия. Социология. Право». № 20 (115). Вып. 18. Белгород, 2012. С.287—294.
  6. Земцовский И. От народной песни к народному хору: игра слов или проблема? Традиционный фольклор и современные народные хоры и ансамбли. Ленинград, ЛГИТМиК, 1989. Вып.2. С.6—20.
  7. Лишко В.В. Українсько-польські зв’язки в галузі культури 1991—1999 рр.: автореф. канд. іст. наук: 07.00.01. Київ, 2002. 16 с.
  8. Пачос Ю. Українсько-польське співробітництво в галузі культури (перше десятиліття ХХІ століття): автореф. дис. канд. іст. наук. Черкаси, 2014. 20 с.
  9. Попова Л.М. Песенное творчество как аспект философско-культурологического знания. Культура: опыт, проблемы, исследования и преподавания гуманитарных наук. Белгород, БГИКИ, 2011. С. 272—276.
  10. Романюк І., Пачос Ю. Фестивалі української культури в Польщі як елемент ми отецької українсько-польської співпраці початку ХХІ ст. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87883.
  11. Стрільчук Л.В., Стрільчук В.В. Інституційні складові українсько-польських гуманітарних взаємин і співробітництва. Волинські старожитності. Луцьк, 2013. 258 с.
  12. Тоценко Ж.М. Співпраця в галузі культури як складова українсько-польських гуманітарних відносин: автореф. дис. канд. наук: 26.00.01. Київ, 2012. 16 с.
  13. Фабрика-ПроцькаО.Р. Пісенна культура лемків України (ХХ—ХХІ ст.). Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2013. 328с.
  14. Фабрика-ПроцькаО. Специфіка презентацій народного музичного мистецтва на фольклорних фестивалях українського західного пограниччя. Народознавчі зошити. № 1 (145). Львів, 2019. С. 208—213.
  15. Фурдичко А. Український мелос на зламі тисячоліть: динаміка фольклорної традиції. Київ: Вид. центр КНУКіМ, 2008. 316 с.
  16. Фурдичко А. Пісенна народна культура як засіб збереження національної ідентичності. Культура і мистецтво у сучасному світі: Наукові записки Київського національного університету культури і мистецтв. Київ, 2015. Вип.16. С.69.
  17. Чаплик К. Трансформація пісенного фольклору лемківських переселенців у Західній Україні (повоєнний період): автореф. дис. канд. мистецтв. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. 20 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »