« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 200—206

УДК 39874.478.085.7 (477) (438)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.200

ФЕСТИВАЛЬ «ЛЕМКІВСЬКА ВАТРА» ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА МИСТЕЦЬКОЇ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ СПІВПРАЦІ

ФАБРИКА-ПРОЦЬКА Ольга

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5188-1491

кандидат мистецтвознавства, доцент,

кафедра музичної україністики та

народно-інструментального мистецтва,

Навчально-науковий інститут мистецтв

ДВНЗ «Прикарпатський національний

університет імені Василя Стефаника»,

вул. Академіка Сахарова, 34-а,

76000, Івано-Франківськ, Україна,

Контакти: e-mail: olgafp4@ukr.net

Анотація. Проаналізовано історію виникнення та сучасний стан функціонування фольклорного фестивалю «Лемківська ватра» (Ждиня, Польща).

Актуальність статті зумовлена відсутністю ком­плекс­ного висвітлення зародження та функціонування між­народного фольклорного фестивалю «Лемківська ватра» в історичному та культурно-мистецькому контексті.

Об’єкт дослідження — лемківська культура як частина національних традицій українського народу, а предмет — фольклорний фестиваль «Лемківська ватра» як складова мистецької українсько-польської співпраці.

Мета — розкриття специфіки дійства та значення фестивалю «Лемківська ватра» в період сьогодення. Застосовано методологічні засади локально-регіонального вивчення музичного фольклору лемків, які частково окреслено у наукових розвідках К. Чаплик, І. Бермес, А. Фурдичка, С. Чернецької, Г. Карась та ін.

Ключові слова: історія, Польща, Україна, фестиваль, лемки, пісенна культура, фольклор.

Надійшла 13.01.2020

Список використаних джерел

  1. Бермес І. Фестиваль «Лемківська Ватра» в Ждині в історії та культурі субетносу. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. № 1. Мистецтвознавство. Київ, 2018. С.101—105.
  2. Ватра, 2017, осінь № 4 (99). Голов. редактор Вікторія Гойсак. FHU «LEBO» Gorlice; Drukarnia «Kwadrat» Nowy Soncz. 26s.
  3. ГорбальМ. Лемківський календар 2020 рік. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2019. 192 с.
  4. Грабан В. Лемківська ватра давала можливість лемкам бути в себе… Український альманах2019. Об’єднання українців у Польщі. Варшава, 2019. 426с.
  5. Жиров М.С., Попова Л.М. Культурообразующие основания песенного творчества. Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия «Философия. Социология. Право». № 20 (115). Вып. 18. Белгород, 2012. С.287—294.
  6. Земцовский И. От народной песни к народному хору: игра слов или проблема? Традиционный фольклор и современные народные хоры и ансамбли. Ленинград, ЛГИТМиК, 1989. Вып.2. С.6—20.
  7. Лишко В.В. Українсько-польські зв’язки в галузі культури 1991—1999 рр.: автореф. канд. іст. наук: 07.00.01. Київ, 2002. 16 с.
  8. Пачос Ю. Українсько-польське співробітництво в галузі культури (перше десятиліття ХХІ століття): автореф. дис. канд. іст. наук. Черкаси, 2014. 20 с.
  9. Попова Л.М. Песенное творчество как аспект философско-культурологического знания. Культура: опыт, проблемы, исследования и преподавания гуманитарных наук. Белгород, БГИКИ, 2011. С. 272—276.
  10. Романюк І., Пачос Ю. Фестивалі української культури в Польщі як елемент ми отецької українсько-польської співпраці початку ХХІ ст. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87883.
  11. Стрільчук Л.В., Стрільчук В.В. Інституційні складові українсько-польських гуманітарних взаємин і співробітництва. Волинські старожитності. Луцьк, 2013. 258 с.
  12. Тоценко Ж.М. Співпраця в галузі культури як складова українсько-польських гуманітарних відносин: автореф. дис. канд. наук: 26.00.01. Київ, 2012. 16 с.
  13. Фабрика-ПроцькаО.Р. Пісенна культура лемків України (ХХ—ХХІ ст.). Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2013. 328с.
  14. Фабрика-ПроцькаО. Специфіка презентацій народного музичного мистецтва на фольклорних фестивалях українського західного пограниччя. Народознавчі зошити. № 1 (145). Львів, 2019. С. 208—213.
  15. Фурдичко А. Український мелос на зламі тисячоліть: динаміка фольклорної традиції. Київ: Вид. центр КНУКіМ, 2008. 316 с.
  16. Фурдичко А. Пісенна народна культура як засіб збереження національної ідентичності. Культура і мистецтво у сучасному світі: Наукові записки Київського національного університету культури і мистецтв. Київ, 2015. Вип.16. С.69.
  17. Чаплик К. Трансформація пісенного фольклору лемківських переселенців у Західній Україні (повоєнний період): автореф. дис. канд. мистецтв. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. 20 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »