« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 207—219

УДК 7.071.1(=161.2)(436.1)”18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.207

ТВОРЧІСТЬ ТЕОДОРА ЯХИМОВИЧА (НА БАЗІ АРХІВУ ЯРОСЛАВИ МУЗИКИ)

КУПЧИНСЬКА Лариса

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6461-4819

кандидат мистецтвознавства, доцент,

в. о. завідувача відділу наукових досліджень творів

образотворчого і музичного мистецтва,

Львівська національна наукова

бібліотека України імені В. Стефаника

вул. В. Стефаника, 2, 79000, Львів, Україна,

Контакти: e-mail: oklarysa@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена актуальній проблемі мистецтво­знавства — розкриття маловідомих сторінок творчої бі­о­графії Теодора Яхимовича (1800—1889) — живописця, графіка, театрального декоратора, який, закінчивши у 1828 р. Віденську академію образотворчого мистецтва, працював у Відні до кінця життя. Аналіз дотичних до теми наукових видань підтвердив необхідність вивчення архіву Ярослави Музики, який включає документи, підготовлені Марією-Софією Дольницькою. Замовчувані з об’єктивних причин, вони сьогодні помітно розширюють інформацію про Т. Яхимовича і визначають мету статті: розкриття нових фактів із життя й діяльності митця. Об’єктом дослідження є рукописні документи, а також світлини творів Т. Яхимовича. Предметом дослідження є творчість Т. Яхимовича у тісному зв’язку з мистецьким середовищем Відня ХІХ ст. На основі вивчення 29 світлин творів, які виконав Т. Яхимович і які нині вперше впроваджується в науковий обіг, у статті розкрито тематику і жанрову структуру мистецького доробку митця, композиційне і образно-змістове вирішення ним тих чи інших творів, передусім пейзажів і портретів. Використавши методи порівняння і синтезу, доведено, що Т. Яхимович повсякчас переосмислював досвід провідних австрійських майстрів ХІХ ст., інтерпретував його відповідно до вимог часу і таким чином сприяв утвердженню в мистецтві нових прогресивних тенденцій.

Сьогодні мистецька спадщина Т. Яхимовича є вагомою складовою історії українського і європейського мистецтва.

Ключові слова: Теодор Яхимович, архів, рукописні документи, світлини творів, Віденська академія образотворчого мистецтва, досвід австрійських митців, нові тенденції у мистецтві, авторський підхід.

Надійшла 22.01.2020

Список використаних джерел

  1. Wracamy znowu pobieїnie… Gazeta Lwowska. Lwуw, 1844. № 5 (11 stycz.). S. 38. Rubr.: Nowiny.
  2. Poniewaї pan Wysіobocki… Gazeta Lwowska. Lwуw, 1844. №7 (16 stycz.). S. 49. Rubr.: Nowiny.
  3. Pan Wysіobocki juї… Gazeta Lwowska. Lwуw, 1844. № 14 (1 lut.). S. 95, 96. Rubr.: Nowiny.
  4. Katalog wystawy sztuki polskiej od roku 1764—1886 z 75illustracyami. Wydaі Dr. Jan Boіoz Antoniewicz. Lwуw: Z drukarni E. Winiarza, 1894. XXIV s., 384 s.: il.
  5. Mycielski J. Sto lat dziejуw malarstwa w Polsce 1760—1860: Z okazyi Wystawy retrospektywnej malarstwa polskiego we Lwowie 1894 r. Krakуw: W drukarni «Czasu», 1897. XXXs., 740 s.
  6. Katalog wystawy starych misrzуw lwowskich z 15tablicami i indeksami. Wydaі Dr. Stanisіaw Zarewicz. Lwуw: Odbito czcionkami drukarni akademickiej we Lwowie, 1925. Xs., 36 s.: il.
  7. ГолубецьМ. Сто літ галицького малярства. Стара Україна: часопис історії і культури. Львів, 1925. Чис.VII/X. С. 140—153.
  8. ГолубецьМ. Мистецтво. Історія української куль­тури. Львів: Видання Івана Тиктора, 1937. С.453—660: іл.
  9. Голубець М. Сто літ галицького малярства. Галицьке малярство. Львів: [б. в.], 1926. С.3—47.
  10. Качмар В. Призабутий маляр (Теодор Яхимович). Свобода: український щоденник. Джерзі Ситі; Ню Йорк, 1967. Чис.107(13 черв.). С. 5: іл.
  11. МузикаЯ. Федір Яхимович. Мистецтво. Київ, 1968. №4. С. 20: іл.
  12. ПоповичВ. Теодор Яхимович. Нотатки з мис­тец­тва. Філядельфія, 1969. Чис.9 (травень). С. 32—42: іл.
  13. ПоповичВ. Теодор Яхимович. Філядельфія: Накладом відділу ОМУА, 1969. 16с.: іл.
  14. ДольницькийО. Літопис роду Дольницьких. Документи, матеріали, спогади: генеалогічне дослідження. Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2004. VIс., 658 с.: іл.
  15. Купчинський О. Архівні матеріали Асоціації неза­леж­них українських мистців (АНУМ) у Львові: статут, протоколи засідань, листи-заяви про вступ до Асоціації та інші документи. Записки Наукового то­вариства імені Шевченка. Львів, 2004. Т. CCXLVIII: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. С. 432—486: іл.
  16. БурачинськаЛ. Зрілі роки (1915—1939). Олена Залізняк: монографія. Торонто: Новий шлях, 1987. С.44—76: іл.
  17. НімчукІ. Наша мистецька старовина у Відні. Українське мистецтво. Львів, 1926. Чис.2. С. 47—51.
  18. ПоповичВ. Майстер емалю — Марія Дольницька. Сучасність. Мюнхен, 1965. Чис.5. С. 49—65: іл.
  19. Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького. Ф.Я. Музики (архів). Оп. 2. Од. зб. XXIV (Т.Яхимович). (Дольницька М.). Вистава картин українського маляра Теодора Яхимовича у Відні 1939 р. (Рукопис). 2арк.
  20. Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького. Ф.Я. Музики (архів). Оп. 2. Од. зб. XLII (листи М. Дольницької). Дольницька М. Лист до Ярослави Музики від 9 лютого 1938 р. (Рукопис). 1 арк.
  21. Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького. Ф.Я. Музики (архів). Оп. 2. Од. зб. XXIV (Т.Яхимович). Музика Я.Федір Яхимовича. Теодор (Рукопис). 3 арк.
  22. Akademie der bildenden Kьnste Wien. Universitдtsarchiv. Protokoll №28 (Рукопис). 36 s.
  23. Akademie der bildenden Kьnste Wien. Universitдtsarchiv. Protokoll №29 (Рукопис). 55 s.
  24. Rцll J., Rozman K. Franz Caucig: italienische Ansichten. Petersberg: Verlag Franz Philipp Rutzen, 2018. 352 s.: Il.
  25. Frodl-Schneemann M. Johann Peter Krafft 1780—1856: Monographie und Verzeichnis der Gemдlde. Wien: Herold, 1984. 200 s.: Il.
  26. Wagner W. Die Geschichte der Akademie der bildenden Kьnste in Wien. Wien: Rosenbaum, 1967. 492 s.: Il.
  27. Овсійчук В. Класицизм і романтизм в українському мистецтві. Київ: Дніпро, 2001. 448с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »