« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 190—199

УДК [738:39(=135.2)]:378(478)]:930.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.190

ГОНЧАРСТВО ЯК ЕТНІЧНИЙ ФЕНОМЕН ТРАНСПОГРАНИЧНОГО НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА ТА ЯК ХУДОЖНЯ ДИСЦИПЛІНА У ПРАКТИКАХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА

ФРУНЗЕ Олена

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5887-2141

педагог, здобувач, зав. Департаментом

«Декоративного мистецтва та скульптури»,

Академія музики, театру та образотворчого

мистецтва Республіки Молдова,

вул. А. Матеевич, 87, 2014, Кишинів,

Республіка Молдова,

Контакти: e-mail: frunzeelena81@gmail.com

 

БАБІНА Юліана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8717-7092

докторант, Державний педагогічний

університет імені Іона Крянге,

вул. Корнулуй, 10, MD-2008,

художник-дизайнер АС Флоарє-Карпет,

вул. Гредіна ботаніке, 15, МD-2032,

Кишинів, Республіка Молдова,

Контакти: e-mail: iulianababin1987@yandex.ru

Анотація. Мета дослідження — з’ясувати, яку роль відіграє народне мистецтво у педагогічній практиці в Академії му­зики, театру та образотворчого мистецтва та інших закладах країни, наскільки помітні синкретичні відгуки традиційного орнаменту культури Кукутень-Трипілля в сучасному декоративному мистецтві Республіки Молдова, як на сучасному етапі розвитку гончарного мистецтва адаптувалися молдавські народні традиції у творчості відомих майстрів (як предмет досліджень авторів).

Методологічною основою дослідження є принципи історизму, комплексного, систематичного, порівняльного та ретроспективного аналізу, а також різні методи дослідження етнологічних та додаткових історичних наук.

Ключові слова: гончарство, народна кераміка, етнічний феномен, традиції, трипільська культура, Молдова.

Надійшла 5.01.2020

Список використаних джерел

  1. Фрунзе О.М., Бабіна Ю.І. Культура Кукутень-Трипілля і кераміка в Республіці Молдова: історіографічні аспекти, міжкультурні зв’язки. Глобализация современных научных исследований 2019. Авт. кол. И.Я. Львович, А.П. Преображенский, О.Н. Чопоров, Н.И. Мыхайлив, Ю.П. Олексин и др. Иваново: Научный мир. 2019. 168 с.: ил., табл.
  2. Buzilг V. Arta tradiționalг din Republica Moldova = Traditional art from Republic of Moldova. Chișinгu: Cartier, 2018 (Tipogr. «Bons Offices»). 272p.: fot.
  3. Хвойка В.В. Каменный век Среднего Поднепровья. Труды XIАрхеологического съезда в Києве в 1899 го­ду. Москва, 1901. Т. I. С.12.
  4. Даниленко В.М. Энеолит Украины. Киев: Наукова думка, 1974. С.10, 25, 29.
  5. Рыбаков Б.А. Космогония и мифология земледельцев энеолита. Советская археология. №1. 1965.
  6. Moisei Ludmila. Ornamentu fenomen artisticoestetic: (Viziuni ontologice єi estetice asupra ornamenticii юesгturilor tradiюionale). Chiєinгu: Pontos. 2017 (Tipografia «Bons Offices»). 272 p.: fig. tab.
  7. Spоnu C. Arta decorativг din RSS Moldoveneascг: anii 1944—1991. C.Spоnu; Inst. Patrimoniul Cultural, Centrul Studiul Artelor. Chișinгu: Epigraf, 2018 (Tipogr. «Bons Offices»). 560 p.
  8. Lavrente I. Ceramica contemporanг din Republica Mol­dova. Tezг de doctorat оn studiul artelor. Chișinгu, 2011. 187p.
  9. Мицик В. Хто заснував Трипільську культуру? Персонал. №10. 2004. С.63—67.
  10. MironS., PintilieE. Meєteєuguri populare tradiюionale moldoveneєti: (Din colecюiile Bibliotecii Naюionale): Bibliografie derecomandare. Bibl. Naю. A Rep. Moldova, Proiectul editorial «Moldavica»; alcгt.: Svetlana Miron; dir. gen.: Elena Pintilie. Chiєinгu: Biblioteca Naюionalг a Republicii Moldova, 2017 (Centrul editorial — poligrafic BNRM). 168 p.
  11. Маркевич В.И. Позднетрипольские племена Северной Молдавии. Кишинев: Штиинца. 1981. С.176—180.
  12. Cведения на 1/1—1947. Молдавский Союз советских художников. Справки о деятельности Союза для ЦК КП МССР. Списки и творческие характеристики на членов Союза. Списки работ, выдвинутых на выставку 1951—1952 гг.
  13. Vasilieva N., Ciocolov S. Maeștribasarabeni din secolul XX. Chișinгu, 2004.
  14. Sвrbu Gh. Comunitгțile CucuteniTripolietвrzii din spa­țiul PrutoNistrean. Grupul cultural Gordinești. Teza de doctor оnistorie. IPC. Chișinгu. 2019.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »