« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 109—116

УДК 398:[7.011.26.042:598.2](=172)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.109

СИМВОЛІКА ПТАХІВ У ЛИТОВСЬКОМУ (БАЛТІЙСЬКОМУ) ФОЛЬКЛОРІ ТА НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ

ҐАЙДАМАВІЧЮТЄ Она

ORCID ID: https://orcid.org/0000-000-918-7208

магістр литовської філології, магістр мистецтвознавства,

старший музейний працівник,

Литовський національний музей,

відділ етнічної культури,

‎Arsenalo g.~1, Вильнюс, 01143

Анотація. Постановка проблеми. Образ птаха, який має різні символічні навантаження, дуже важливий у литовському, а точніше — у балтійському фольклорі та іконографії. Птахи у фольклорі й релігії виконують багато функцій, пов’язаних з усіма стадіями людського життя (народження, шлюб, смерть). Птахи є також посередниками між небом і землею, між живими і мертвими. Мета статті полягає в обговоренні та узагальненні символіки птахів у балтійському фольклорі й іконографії, а також порівняння його із аналогічними слов’янськими символами. Об’єктом дослідження стали птахи у литовському (балтійському) фольклорі та в іконографії народного мистецтва. Актуальність обраної теми зумовлена недостатньою кількістю публікацій, присвячених символіці птахів у литовському наративному фольклорі та народній творчості. Образ птахів у литовських народних піснях краще висвітлений, проте у цьому випадку перевага надавалась структурно-семантичному аналізу. Складна і багатопланова тема потребує різноманітних методів, серед яких основними стали метод порівняльного аналізу, етнографічні та іконографічні методи, які дозволили вповні проаналізувати литовський етнолігвістичний матеріал.

Результати. У статті автор обґрунтовує припущення, що у литовському (балтійському) фольклорі й народному мистецтві птахи виступали посередниками між небом і землею. Їхню можливість літати попід небесами, сідати на рослини, співати пісні, яким надавали пророцького змісту, здатність відчувати емоції людини пов’язували з ритмами природи, її постійними змінами, динамізмом простору, безперервністю циклів життя. У народному мистецтві птахів розміщували по обидва боки дерев чи квітів, кіл, коліс, на хрестах і балясинах, інколи у верхній їх частині або у середині концентричних зображень. Народна творчість продовжує тисячолітню традицію вшанування птахів. Одним з найважливіших символів литовського фольклору була зозуля, що співає — птах долі, пророк смерті, «предок» богині Лайми.

Ключові слова: птахи, іконографія, народна творчість, балтійський фольклор, зозуля, богиня Лайма, втілення, птахи-психопами, сакральність, всесвітнє дерево, структурно-семантичний аналіз.

Надійшла 20.01.2020

Список використаних джерел

  1. Jasiūnaitė Birutė. Љventieji ir nelabieji frazeologijoje ir liaudies kultūroje. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 2006.
  2. Dundulienė Pranė. Paukљиiai senuosiuose lietuvių tikėji­muose ir mene. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras, 2006.
  3. Olindaitė V. Texts and Contexts: Language Movement. Kaunas: VU Press, 2005.
  4. Olindaitė Vida. Paukљиiai lietuvių liaudies dainose. Jau­nųjų filologų darbai. № ІІ. 1986.
  5. Љeљkauskaitė Daiva. Erotika tautosakojse. Sargeliai: Kru­en­ta, 2011.
  6. Beresneviиius Gintaras. Dausos. Pomirtinio gyvenimo samprata senojoje lietuvių pasaulėžiūroje. Vilnius: Gimti­nė/Taura, 1990.
  7. Krėvė-Mickeviиius Vincas. Raљtai. X tomas. Kaunas; Klaipėda, 1930.
  8. Greimas Algirdas Julius. Lietuvių mitologijos studijos. Sudarė Kкstutis Nastopka. Vilnius: Baltos lankos, 2005.
  9. Kudirkienė Lilija. Tautosakinis gegutės įvaizdis. Tautosakos darbai. T. 21 (28). 2004.
  10. Trinkūnaitė Ћemyna. Gegutės ivaizdis dainuojamojoje tau­tosakoje. Tautosakos darbai. № 23. 2002. P. 108—116.
  11. Gimbutienė Marija. Senovinė simbolika lietuvių liaudies mene. Vilnius: Mintis, 1994.
  12. Rimantas Balsys. Lietuvių ir prūsų dievai, deivės ir dva­sios: nuo apeigos iki prietaro. Klaipėda: Klaipėdos univer­siteto leidykla, 2006.
  13. Zabulytė Jolanta. Lietuviљkų medinių kryћių paukљиiai: rei­kљmės interpretacijos. I dalis. Liaudies kultūra. 2006. № 5.
  14. Dundulienė Pranė. Paukљиiai senuosiuose lietuvių tikėji­muose ir mene. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos cen­tras, 2006.
  15. Gadon Elinor. The once and future Goddess. A sweeping visual chronicle of the Sacred female and her reemergence in the cultural mythology of our time. San Francisco: Har­per, 1989. 125 p.
  16. Kaљinskaitė Miglė. Zoomorfiniai motyvai lietuvių dailėje. URL: https://vb.vda.lt/object/elaba:2145474/21454 74.pdf (2014).
  17. Keturka Alfonsas. Spalva lietuvių liaudies baldų puoљy­boje. Vilnius: Mokslas, 1987.
  18. Usaиiovaitė Elvyra. Lietuvių liaudies ornamentai: valstie­иių baldų puoљybos ir simbolikos bruoћai. Vilnius: VDA leidykla, 1998.
  19. Dapљauskaitė Ћivilė. Spalva ir dekoras Lietuvos gyvena­mųjų namų interjere XV—XIXa. Magistro baigiamasis darbas. Kau­nas: Kauno Vytauto didћiojo universitetas, 2008.
  20. Tumėnas Vytautas. The Visual and the Mythical — Po­etic Interpretations of Sky Luminaries In Lithuanian Tra­ditional Textiles. Archeologia Baltica. Vol. 10. 2008. P. 78—85.
  21. Tumėnas Vytautas. Lietuvių tradicinių rinktinių juostų ornamentas. Tipologija ir semantika. Lietuvos etnologija. T. 9. Vilnius, 2002.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »