« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 229—232

УДК 745.51:008(477.83/.86)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.229

ТРАДИЦІЇ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА У СТАНОВЛЕННІ ТА РОЗВИТКУ ДИЗАЙНУ СЕРЕДОВИЩА КУЛЬТОВИХ СПОРУД ГАЛИЧИНИ (ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТОЛІТТЯ)

ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3581-4103

доктор мистецтвознавства, доцент,

професор, Національний лісотехнічний

університет України, кафедра дизайну,

вул. Генерала Чупринки, 103, 79057, Львів, Україна,

Контакти: e-mail: odre2010@ukr.net

Анотація. Народні традиції відіграли важливу роль у розвитку дизайну середовища культових споруд у Галичині. Вони стали одним із важливих чинників їх національної самоідентифікації та відродження культурного життя у першій третині ХХ століття.

Метою нашої статті є дослідити вплив народного мистецтва на розвиток дизайну середовища культових споруд Галичини. Предметом дослідження є матеріали інтер’єрів церков першої третини ХХ століття. Домінуючим у статті є метод мистецтвознавчого аналізу.

Наукова новизна та значимість отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше в українському мистецтвознавстві висвітлено значення народних традицій та сакрального мистецтва у культурному просторі та дизайні культових споруд в Галичині. Значна частина проаналізованого матеріалу зібрана авторами особисто під час виїзду на об’єкти та введена вперше до наукового обігу.

Ключові слова: Галичина, дизайн середовища, іконостасне різьблення, народні традиції, церква.

Надійшла 3.02.2020

Список використаних джерел

  1. Герчанівська П. Аналіз культури в парадигмі теорії систем. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. № 1. С. 3—7.
  2. Личковах В.А. Семіотика українського та польського авангарду в світлі ідей львівсько-варшавської філософської школи. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 2. С. 25—31.
  3. Нога О. Український стиль в церковному мистецтві Галичини кінця ХІХ — початку ХХ століть. Львів: Українські технології, 1999. 160 с.
  4. Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. Львів: Центр Європи, 2005. 184 с.
  5. Одрехівський Р.В. Різьблені іконостаси в системі сакральної культури українців Галичини: ХІХ — перша половина ХХ століття. Культура і сучасність. 2014. № 1. С. 130—135.
  6. Одрехівський Р. Українське національне відродження та розвиток мистецтва різьблення в Галичині: кінець ХІХ — початок ХХ ст. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 2. С. 239—243.
  7. Жукова Н.А. Фрейми «відкритого твору» в контексті проблеми «елітарного» (частина друга). Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2012. № 2. С. 48—52.
  8. Словник художників України. Гол. ред. М.П. Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ, 1973. 269 с.: іл.
  9. Brykowski R. Drewniana Architektura Cerkiewna Na Koronnych Ziemiach Rzeczypospolitej. Warszawa: Towarzystwo opieki nad zabytkami, 1995. 259 s.: il.
  10. Герчанівська П.Е. Інваріантність і відкритість укра­їнської народної релігійної культури. Культура і сучасність. 2010. №1. С.92—96.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »