« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 233—244

УДК 7.01: 792.01

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.233

СЦЕНОГРАФІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ М. КИПРІЯНА В 60-х РОКАХ ХХ ст.

ШПАКОВИЧ Оксана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7710-3724

аспірантка,

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: ohirna@gmail.com

Анотація. У статті представлено результати дослідження сценографічної творчості Мирона Кипріяна у 60-х роках — час не тільки його перших здобутків та досягнень, але й неймовірно продуктивний період його діяльності. Глибоке осмислення творчої театральної спадщини художника у зазначений період дає можливість проаналізувати період його становлення, його новаторські пошуки в контексті розвитку української та світової сценографії, що є доволі актуальним, оскільки митець є одним із перших, хто творить революційну, на той час «дієву сценографію» та переосмислює драматургію, знаходячи образну структуру сценічного твору, його образно-метафоричну систему. Метою статті є провести мистецтвознавчий аналіз основних вистав, творених М. Кипріяном в окреслений період. Об’єктом дослідження є українська сценографія 1960-х рр., а предметом — сценографічна творчість Кипріяна 1960-х рр. та його внесок у розвиток цього виду мистецтва. На основі дослідження поставлені завдання: внести до наукового обігу нову джерельну базу, а саме театральні рецензії, повідомлення тогочасної місцевої преси, ескізи сценографії та архівні матеріали.

Грунтовний аналіз творчості митця підводить нас до висновків: широке використання простору сцени, динамічне умовно-реалістичне оформлення Мирона Кипріяна дають режисерам, з якими він працює пліч-о-пліч, можливість вибудовувати оригінальну амплітуду мізансцен, — за декілька років роботи у театрі ім. М. Заньковецької підносить його до рівня найкращих у Радянському Союзі.

Ключові слова: художник, сценографія, реформатори театру, український театр 60-х рр. ХХ століття, «дієва сценографія».

Надійшла 4.02.2020

Список використаних джерел

  1. Боровська Л. Мирон Кипріян. Український театр. 1994. № 2.
  2. Григорьев Г. Театр языком сатиры. Львовская правда. 1960. 9 апреля.
  3. Плаушевская Е. «Имя». Львовская правда. 1960. 24 января.
  4. Максименко С. Мирон Кипріян: «Театр — нірвана між життям і смертю…». Кіно-Театр. 2013. № 3. С. 12—13.
  5. Ковальчук О. Художники українського театру 1950-х — 1980-х років: образні пошуки у часовому контексті. Нариси з історії театрального мистецтва України XX століття. Акад. мистецтв України; Ін-т пробл. сучас. мистецтва. Київ: Інтертехнологія, 2006. С. 695—787.
  6. Коваленко Г. Палітра Мирона Кипріяна. Мистецтво. 1969. Листопад-грудень. С. 25—26.
  7. Мацкевич А. Божественная комедия. Львовская правда. 1966. 6 марта.
  8. Рябокобиленко С. У безмежжі сценічного простору М. Кипріяна. Вільна Україна. 1983. 2 серпня.
  9. Фіалко В. Оновлення сценічної лексики українського театру 60-х — першої половини 70-х років ХХ століття (перша частина). Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого. 2012. Вип. 11. С. 70—89.
  10. Соломонов М. Драма, зігріта усмішкою. Культура і життя. 13.11.1969.
  11. Бобошко Ю. За законом поетичного театру. Культура і життя. 1969. 23 березня.
  12. Вальо М. Спроба філософської вистави. Літературна Україна.№ 41 (2635). 1969. 23 травня.
  13. Кисельов Й. Заньківчани. Культура і життя. 1969. 5 червня.
  14. Кулик О. Львівський театр ім. М.К. Заньковецької. Київ: Мистецтво, 1980. 166 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »