« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 138—146

УДК 738.3.011.26(474.5-21)(06)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.138

МІЖНАРОДНИЙ СИМПОЗІУМ КЕРАМІКИ У м. ЛЄЛЮНАЙ (ЛИТВА): ТРАДИЦІЇ, МИСТЕЦЬКІ ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ

МОТИЛЬ Романа

ORCID ID: http://orcid.org / 0000-0001-6936-0328

кандидат мистецтвознавства,

доцент, старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ народного мистецтва,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: romana_motyl@ukr.net

Анотація. Висвітлюється досвід проведення Міжнародного симпозіуму традиційної кераміки в містечку Лєлюнай (Литва). Актуальність статті зумовлена вивченням практики проведення цього симпозіуму, важливістю його впливу на збереження, розвиток і популяризацію традицій гончарства у сьогоднішніх реаліях. Розглянуто засади становлення і організації симпозіуму, на конкретних прикладах досліджено специфіку формування, декорування і випалу глиняних виробів. Мета — вивчити досвід проведення Міжнародного симпозіуму кераміки, проаналізувати його вплив на збереження національних традицій і запровадження новацій, на підвищення професійної майстерності та обмін досвідом гончарів з різних країн, а також здійснити мистецтвознавчу оцінку творів, виготовлених під час симпозіуму.

Практичне значення статті полягає в тому, що основні висновки та теоретичні засади можуть бути використані у процесі наступних досліджень, виявлені й залучені до наукового обігу матеріали. Їх систематизація та узагальнення стануть корисними для науковців, які вивчають процеси розвитку сучасного мистецтва. Також напрацьований фактологічний матеріал можна застосовувати при розробленні навчальних курсів з історії українського мистецтва, у практичній роботі організаторів симпозіумів кераміки; при формуванні колекцій сучасного мистецтва музейними працівниками тощо.

Ключові слова: симпозіум, Лєлюнай, гончарство, кераміка, майстри, гончарні вироби, форма, декорування, традиції, мистецькі пошуки.

Надійшла 3.01.2020

Список використаних джерел

  1. Гончар К.Р. Український образотворчий фольклор у сучасному культуротворчому процесі: традиції і новаторство: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мист.: 26.00.01. Київ, 2014. 16 с.
  2. Гудак В. Українська народна і професійна кераміка як невід’ємні складові суспільні чинники відродження духовності. Українська керамологія: Національний щорічник. 2001. За ред. докт. іст. наук О. Пошивайла. Опішне: Українське народознавство, 2001. Кн. 1. С. 162—173.
  3. Зіненко Т.М. Культурологічна модель симпозіумів художньої кераміки в Україні як явища сучасної культури. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2013. Вип. 19 (2). С. 301—306.
  4. Зіненко Т.М. Проблемологічне поле симпозіумів художньої кераміки у системі наукового знання. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство: зб. наук. пр. Харків: ХДАДМ, 2014. № 2. С. 61—65.
  5. Зіненко Т.М. Симпозіуми художньої кераміки України кінця ХХ — початку ХХІ століття як явище сучасної культури: автореф дис канд. мистецтвознавства: 26.00.01. Київ, 2014. 16 с.
  6. Перець О.О. Мистецькі симпозіуми як засіб становлення Полтавської художньої школи. Український керамологічний журнал. 2001. № 1. С. 16—18.
  7. Друга національна виставка-конкурс художньої кераміки «КерамПІК у Опішному!» (2 липня — 31 жовтня 2010): альбом-каталог. Автор-упорядник Олесь Пошивайло. Опішне: Українське народознавство, 2011. С. 9—57.
  8. Пошивайло О. Слов’янський симпозіум кераміки 2001: ще один центр творення гончарної культури України. Український керамологічний журнал. 2001. № 2. С. 63—98.
  9. Чегусова З. Взаємодія та взаємовплив народної та професійної творчості (на прикладі виставки «Сучасне декоративне мистецтво України в ЮНЕСКО». Париж, травень, 2004). Музеї народного мистецтва та національна культура: Зб. наук. Праць. За ред. докт. мист-ва М. Селівачова. Київ: Златограф, 2006. С. 206—215.
  10. Перший всеукраїнський молодіжний симпозіум гончарного мистецтва «Чигирин-2003»: альбом-ка­та­лог. Авт. вступної статті та упоряд. Євген Шевченко. Київ: Народні джерела, 2004. С. 4—5.
  11. 11. Keramika Utenos Kraљte: album catalog. Utenos krastoturos muziejus, 2010. 301 p.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »