« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 36—48

УДК 7.74.37.371.378

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.036

КАТЕРИНА РОМАНІВНА СУСАК — ПЕДАГОГ, КЕРІВНИК, ДОСЛІДНИК І МАЙСТРИНЯ ВИШИВКИ, ГРОМАДСЬКА ДІЯЧКА

МОЛИНЬ Валентина

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0815-6096

кандидат мистецтвознавства, доцент,

кафедра образотворчого мистецтва та академічних дисциплін,

Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва

Львівської національної академії мистецтв,

вул. Міцкевича, 2, 78600, м. Косів, Україна,

Контакти: e-mail: valentynamolyn@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена ювілею Катерини Романівни Сусак — заслуженого працівника освіти України, ініціатора створення і першого ректора Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (тепер — Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв), члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Актуальність дослідження визначається тим, що за багатолітній період педагогічної діяльності в навчальному закладі К. Сусак послідовно пройшла етапи професійного зростання, працюючи на посадах викладача, заступника директора, директора, ректора. Понад вісімнадцять років очолювала роботу навчального закладу. Освітянська праця К. Сусак пошанована низкою високих урядових нагород: медалей, знаків, премій та відзнак, почесних звань і орденів. Мета дослідження — розкрити особисту багатолітню працю й організаторські здібності Катерини Романівни Сусак як педагога і керівника мистецького навчального закладу у Косові. Зосереджена увага на її ролі у реформуванні та визначенні стратегії розвитку навчального закладу в контексті реформи художніх закладів, державних стандартів освіти й підготовки мистецьких кадрів. Прослідковується дослідницька праця, навчально-методичні та творчі напрацювання, керівництво дипломними роботами студентів, а також участь ювілярки у різноманітних культурно-мистецьких заходах.

Ключові слова: Катерини Романівни Сусак, Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, педагог, керівник, дослідник, майстриня, художнє вишивання.

Надійшла 15.01.2020

Список використаних джерел

  1. Сусак К. Становлення вищої мистецької освіти у Косові. Мистецтвознавство’01. 2002. № 1. С. 39—52.
  2. Сусак К. Художня вишивка села Вербовець Косівського району. Мистецтвознавство’02. 2003. № 2. С. 89—100.
  3. Сусак К. Автохтонність у вишивальному мистецтві. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2004. № 15. С. 154—164.
  4. СусакК. Вища мистецька освіта на Косівщині: іс­то­рико-педагогічний аспект. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Т.1. 2005. С. 91—103.
  5. Сусак К. До історії заснування та становлення Косівської мистецької школи (З нагоди 125 річниці діяльності). Вісник Львівської національної академії мистецтв. Спецвипуск ІІІ. 2007. С. 22—49.
  6. Никорак О. Досягнення Катерини Сусак. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2012. №23. С.252—261.
  7. НикоракО. З любов’ю до мистецтва і педагогічної пра­ці. Праці Наукового товариства ім.Шевченка. Т. 3. 2010. С. 479—486.
  8. МолиньВ. Катерина Сусак: творчий потенціал педагога і керівника. Ерделівські читання: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (Ужгород, 13—14 травня 2014). Ужгород, 2014. С.181—186.
  9. МолиньВ. Берегиня Косівської мистецької школи. Об­ра­зо­творче мистецтво. 2019. №3. С. 124—125.
  10. Катерина Романівна Сусак: бібліографічний покажчик. Косів, 2019. 96с.
  11. Виставка творчих робіт викладачів і студентів коледжу прикладного та декоративного імені В.І.Ка­сіяна: каталог. Львів, 1996. 30с.
  12. МаричевськийМ. Інститут у Косові. Образотворче мистецтво. 2001. №2. С. 51.
  13. Жінки України2006: календар-довідник. Київ, 2006.
  14. Сусак К. Академік Еммануїл Петрович Мисько і Косівська мистецька школа. Вісник Львівської академії мистецтва. 2001. № 12. С.302.
  15. Сусак К. Художник-живописець, педагог Анатолій Ка­литко. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2012. № 23. С. 246—251.
  16. Сусак К. Майстриня ліжникарства Параска Шкрі­бляк-Король. Образотворче мистецтво. 2003. №4. С.48—49.
  17. Сусак К. Дарія Гнатківська — героїня визвольної боротьби за самостійність України. Гуцули і Гуцульщина. 2011. № 1. С. 52—59.
  18. Сусак К.Р., Стеф’юк Н.А. Українське народне вишивання (техніки, методологія, методика): навчальний посібник. Київ: Науковий світ, 2006. 282 с.
  19. Гуцульська вишивка з колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім.Й.Кобринського: монографія. Заг. ред. О. Никорак. Київ: Родовід, 2010. 200 с.
  20. Люблю тебе, Гуцульщино!: навчально-методичний посібник. За ред. П. Лосюка, А. Григорук. Косів: Писаний Камінь, 2012. 396 с.
  21. Молинь В. Подвижницька праця для розвою Косівської мистецької школи. Гуцульський край. 2019. №16. С.5.
  22. ГригорукА. У високості плідних життєвих літ. Гуцульський край. 2019. №16. С. 5.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »