« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 691—705

УДК [94:353.8](477.83-22Селисько)”1939/1947″:930.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.691

БІЛЬШОВИЦЬКА ТА НІМЕЦЬКА ОКУПАЦІЇ СЕЛА СЕЛИСЬКО НА ЛЬВІВЩИНІ. ГОЛОД 1941—1942 ТА 1947 РОКІВ

ГОРБАЛЬ Марія

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-9287-8336
  • провідний науковий редактор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: horbal.m@gmail.com

Анотація. Мета статті — через призму спогадів жителів с. Селисько Львівської області нині Пустомитівського району (географічні межі дослідження), при залученні історичних джерел та архівних матеріалів, висвітлити життя села під час більшовицької (вересень 1939 — червень 1941) та німецької (1941—1944) окупації. Хронологічні межі дослідження — 1939—1947 роки

Актуальність теми обумовлена поверненням з забуття, відтворенням історичних подій, які відбувались у цій місцевості, які відходять у минуле. Це, зокрема, окупація Червоною армією села 22 вересня 1939 р., депортація жителів села інших національностей (поляків, німців, євреїв), період колективізації, голод восени 1941 — весною 1942 року, окупація села німецькими військами в середині липня 1941 року, вивіз селян до Німеччини на примусові роботи, здача селянами контингентів, окупація села вдруге російсько-більшовицькими військами в липні 1944 р., голод 1947 року. Ці питання і становлять предмет дослідження. Велика увага приділяється морально-психологічному стану селянства, його керівним особам, на деморалізацію яких впливали окупаційні режими.

Історію життя одного цього села окресленого періоду віддзеркалює життя селян усієї Західної України.

Методика дослідження ґрунтується на застосуванні принципів науковості, об’єктивності та історизму, а в процесі студіювання матеріалу було використано метод історичної реконструкції та польового етнографічного дослідження, зокрема інтерв’ювання та фотофіксації респондентів.

Ключові слова: село Селисько, Львівщина, 1939 рік, колективізація, голод 1941—1942 рр., німецько-фашистська окупація, більшовицька окупація, голод 1947 року.

Надійшла 21.07.2022

Список використаних джерел

  • 1. Дудикевич Р. Спогади. (Без вихідних даних). 48 с.
  • 2. Баран В.К. Україна: західні землі: 1939—1941 рр. Львів, 2009. 448 с.
  • 3. Шематизм на рік 1924. Львів: Накладом Архіепар­хіяльного духовенства, 1924.
  • 4. Село західних областей України: соціальні транс­формації (вересень 1939 — червень 1941 років). URL: https://mydisser.com/ru/avtoref/view/12981.html
  • 5. ДАЛО. Ф. Р-285. Оп. 1. Спр. 11. Арк. 24.
  • 6. Мельник Надія. Габрусевичі. Священича родина. Львів, 2022. 268 с.
  • 7. Гаухман Михайло. Львівський погром. (Цей день в історії). URL: https://www.jnsm.com.ua/h/0630T/
  • 8. Лук’янюк Володимир. Акт проголошення Української Держави. (Цей день в історії). URL: https://www.jnsm.com.ua/h/0630N/
  • 9. ДАЛО. Ф. Р-35. Оп. 2. Спр. 170. Арк. 1.
  • 10. Луцький Олександр. Суспільна допомога жителям Прикарпаття (восени 1941 — влітку 1942 рр.). URL: http://history.org.ua/JournALL/xxx/xxx_2011_ 16/22.pdf
  • 11. Голодомор в Україні (1946—1947). URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_(1946%E2%80%941947)

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »