« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 615—621

УДК 94(477.85):94(478)]”1573″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.615

ХОТИНСЬКА ВОЛОСТЬ НА ТЛІ БОРОТЬБИ ЗА МОЛДАВСЬКИЙ ПРЕСТОЛ У 1572 РОЦІ

БАЛУХ Олексій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8091-8118
  • кандидат історичних наук, доцент,
  • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,
  • кафедра історії України,
  • вул. Коцюбинського, 2, 58012, м. Чернівці, Україна,
  • Контакти: e-mail: a.balukh@chnu.edu.ua

Анотація. У зв’язку з проголошенням незалежності України великого значення і актуальності набувають дослідження історичного минулого різних частин українських земель, зокрема й Хотинщини. З’ясування та висвітлення змісту і характеру воєнно-політичних відносин у цих землях становить у наш час важливий науково-теоретичний і практичний інтерес. Отож у статті аналізуються воєнно-політичні події у Молдавській державі, молдавсько-польські та молдавсько-турецькі відносини в контексті історії Хотинщини.

Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного аналізу воєнно-політичного розвитку хотинських земель у складі Молдавської держави під час боротьби за господарський престол на початку 70-х років XVI ст. (хронологічні межі дослідження). Методологічну основу роботи становлять принципи історизму та об’єктивності, які передбачають розгляд фактів у їхньому часовому та просторовому взаємозв’язку. Використані також описовий, проблемно-хронологічний та порівняльно-історичний методи. Структура роботи відповідає поставленій меті та виконанню основних завдань дослідження.

Висновки дослідження ґрунтуються на тезі про особливе стратегічне значення території Хотинщини для Молдавії, Польщі та Порти, а володіння фортецею у Хотині забезпечувало перевагу будь-якої із сторін.

Ключові слова: Хотинська волость, Молдавія, воєнно-політичні відносини, Польща, Османська імперія, Іоан ІІІ Лютий.

Надійшла 6.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Боднарюк Б. Українське козацтво: проблема загальних витоків і ролі в антиосманських війнах наприкінці XVI ст. Зелена Буковина. Чернівці: Зелена Буковина, 2005. № 1—2. С. 78—91.
  • 2. Боднарюк Б., Федорук А. Участь козаків у антиосманських війнах дунайських князівств (остання третина ХVІ — початок ХVІІ ст.). Хотинська війна. Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 380-річчю Хотинської війни. Чернівці: Прут, 2001. С. 81—92.
  • 3. Iorga N. Istoria armatei romвne. București: Editura Militarг, 1970. 408 р.
  • 4. Леп’явко С. Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні. Чернігів: Сіверянська думка, 1996. 287 с.
  • 5. Стати В. История Молдовы. Кишинев: F.E.P. Tipografia Centralг, 2002. 480 с.
  • 6. Масан О. Чернівці в другій половині XIV—XVIІІ ст. (до 1775 р.). Чернівці: Історія і сучасність (Ювілейне видання до 600-річчя першої писемної згадки про місто). Чернівці: Зелена Буковина, 2009. С. 23—75.
  • 7. Szutkiewicz B. Polska a Mołdawia w latach 1551—1572. Białostockie Teki Historyczne. 2009. T. 7. S. 11—24.
  • 8. Огуй О. Історія обігу грошових одиниць та найменувань на Буковині. Молдавський період. Частина 2: 1475—1585. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. 304 с.
  • 9. Масан О. Буковина як об’єкт міжнародних відносин з давніх часів до 1774 р. Буковина в контексті європейських міжнародних відносин (з давніх часів до середини ХХ ст.). Чернівці: Рута, 2005. С. 9—168.
  • 10. Bielski M. Kronika polska Marcina Bielskiego. Sanok: Pollak Karol, 1856. T. 2. S. 701—1222.
  • 11. Гваньїні О. Хроніка Європейської Сарматії. 2-е вид. Київ: Києво-Могилянська Академія, 2009. 1006 с.
  • 12. Beczek H. Polskie działania dla przywrócenia tronu hospodarskiego Bogdanowi Lăpuşneanu. Dialog intercultural polono-moldovenesc. Vol. IV. № 3. Chișinгu: Tipografia UST, 2021. P. 144—159.
  • 13. Łasicki J. O wejściu Polaków na Wołoszczyznę z Bogdanem Hospodarem i porażce Turków pod hetmanami Mikołajem Mieleckim i Mikołajem Sieniawskim, roku 1573. Dzieje księztw nad-dunajskich to jest: Multan i Wołoszczyzny podług uzieł Cogalniceana, Vaillanta, Ubiciniego i Pałauzowa. Warszawa: Nakładem i drukiem S. Orgelbranda, 1861. Т. 1. S. 418—430.
  • 14. Plewczyński M. Wojny i wojskowoњж Polska XVI wieku. Tom II. Lata 1548—1575. Zabrze; Tarnowskie Góry: Inforteditions, 2012. 424 s.
  • 15. Сперальский З. Молдавские авантюры. Бэлць: б. и., 2001. 192 с.
  • 16. Milewski D. Walka o tron mołdawski w 1572 roku. Z dziejów wojskowości polskiej. Epoka staropolska, czasy zaborów, czasy najnowsze. Kraków: Pijarow, 2011. S. 37—47.
  • 17. Полное собрание русских летописей. Т. 32: Хроники: Литовская и Жмойтская, и Быховца. Под. ред. Б.А. Рыбакова. Москва: Наука, 1975. 430 с.
  • 18. Добржанський О., Макар Ю., Масан О. Хотинщина: історичний нарис. Чернівці: Молодий буковинець, 2002. 462 с.
  • 19. Хашдеу Б. Ион-Воевода Лютый: Повесть. Кишинев: Литература артистикэ, 1989. 200 с.
  • 20. Arhiva istoricӑ României. Red. B. Petriceicu-Hӑjdeu. Bucuresci: Imprimeria statului, 1864. Anulu I. 184 p.
  • 21. Зашкільняк Л., Кричун М. Історія Польщі: від най­давніших часів до наших днів. Львів: ЛНУ ім. Фран­ка, 2002. 752 с.
  • 22. Семенова Л. Княжества Валахия и Молдавия. Конец XIV — начало XIX в. (Очерки внешнеполитической истории). Москва: Индрик, 2006. 400 с.
  • 23. Ureche G. Letopiseţul Ţǎrii Moldovei (…) dela Dragoş-vodǎ pîna la Aron-vodǎ. Ureche G., Costin M., Neculce I. Letopiseţul Ţǎrii Moldovei: Cronici; Îngr. textelor, glosar şi indici de T. Celac. Chişinǎu: Hyperion, 1990. P. 23—118.
  • 24. Пурич Ш. Средневековый город и горожане в молдовських летописях (на примере г. Хотина). Середньовічна Європа: погляд з кінця ХХ ст. Матеріали наукової конференції. Чернівці: Золоті литаври, 2000. С. 167—172.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »