« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 615—621

УДК 94(477.85):94(478)]”1573″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.615

ХОТИНСЬКА ВОЛОСТЬ НА ТЛІ БОРОТЬБИ ЗА МОЛДАВСЬКИЙ ПРЕСТОЛ У 1572 РОЦІ

БАЛУХ Олексій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8091-8118
  • кандидат історичних наук, доцент,
  • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,
  • кафедра історії України,
  • вул. Коцюбинського, 2, 58012, м. Чернівці, Україна,
  • Контакти: e-mail: a.balukh@chnu.edu.ua

Анотація. У зв’язку з проголошенням незалежності України великого значення і актуальності набувають дослідження історичного минулого різних частин українських земель, зокрема й Хотинщини. З’ясування та висвітлення змісту і характеру воєнно-політичних відносин у цих землях становить у наш час важливий науково-теоретичний і практичний інтерес. Отож у статті аналізуються воєнно-політичні події у Молдавській державі, молдавсько-польські та молдавсько-турецькі відносини в контексті історії Хотинщини.

Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного аналізу воєнно-політичного розвитку хотинських земель у складі Молдавської держави під час боротьби за господарський престол на початку 70-х років XVI ст. (хронологічні межі дослідження). Методологічну основу роботи становлять принципи історизму та об’єктивності, які передбачають розгляд фактів у їхньому часовому та просторовому взаємозв’язку. Використані також описовий, проблемно-хронологічний та порівняльно-історичний методи. Структура роботи відповідає поставленій меті та виконанню основних завдань дослідження.

Висновки дослідження ґрунтуються на тезі про особливе стратегічне значення території Хотинщини для Молдавії, Польщі та Порти, а володіння фортецею у Хотині забезпечувало перевагу будь-якої із сторін.

Ключові слова: Хотинська волость, Молдавія, воєнно-політичні відносини, Польща, Османська імперія, Іоан ІІІ Лютий.

Надійшла 6.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Боднарюк Б. Українське козацтво: проблема загальних витоків і ролі в антиосманських війнах наприкінці XVI ст. Зелена Буковина. Чернівці: Зелена Буковина, 2005. № 1—2. С. 78—91.
  • 2. Боднарюк Б., Федорук А. Участь козаків у антиосманських війнах дунайських князівств (остання третина ХVІ — початок ХVІІ ст.). Хотинська війна. Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 380-річчю Хотинської війни. Чернівці: Прут, 2001. С. 81—92.
  • 3. Iorga N. Istoria armatei romвne. București: Editura Militarг, 1970. 408 р.
  • 4. Леп’явко С. Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні. Чернігів: Сіверянська думка, 1996. 287 с.
  • 5. Стати В. История Молдовы. Кишинев: F.E.P. Tipografia Centralг, 2002. 480 с.
  • 6. Масан О. Чернівці в другій половині XIV—XVIІІ ст. (до 1775 р.). Чернівці: Історія і сучасність (Ювілейне видання до 600-річчя першої писемної згадки про місто). Чернівці: Зелена Буковина, 2009. С. 23—75.
  • 7. Szutkiewicz B. Polska a Mołdawia w latach 1551—1572. Białostockie Teki Historyczne. 2009. T. 7. S. 11—24.
  • 8. Огуй О. Історія обігу грошових одиниць та найменувань на Буковині. Молдавський період. Частина 2: 1475—1585. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. 304 с.
  • 9. Масан О. Буковина як об’єкт міжнародних відносин з давніх часів до 1774 р. Буковина в контексті європейських міжнародних відносин (з давніх часів до середини ХХ ст.). Чернівці: Рута, 2005. С. 9—168.
  • 10. Bielski M. Kronika polska Marcina Bielskiego. Sanok: Pollak Karol, 1856. T. 2. S. 701—1222.
  • 11. Гваньїні О. Хроніка Європейської Сарматії. 2-е вид. Київ: Києво-Могилянська Академія, 2009. 1006 с.
  • 12. Beczek H. Polskie działania dla przywrócenia tronu hospodarskiego Bogdanowi Lăpuşneanu. Dialog intercultural polono-moldovenesc. Vol. IV. № 3. Chișinгu: Tipografia UST, 2021. P. 144—159.
  • 13. Łasicki J. O wejściu Polaków na Wołoszczyznę z Bogdanem Hospodarem i porażce Turków pod hetmanami Mikołajem Mieleckim i Mikołajem Sieniawskim, roku 1573. Dzieje księztw nad-dunajskich to jest: Multan i Wołoszczyzny podług uzieł Cogalniceana, Vaillanta, Ubiciniego i Pałauzowa. Warszawa: Nakładem i drukiem S. Orgelbranda, 1861. Т. 1. S. 418—430.
  • 14. Plewczyński M. Wojny i wojskowoњж Polska XVI wieku. Tom II. Lata 1548—1575. Zabrze; Tarnowskie Góry: Inforteditions, 2012. 424 s.
  • 15. Сперальский З. Молдавские авантюры. Бэлць: б. и., 2001. 192 с.
  • 16. Milewski D. Walka o tron mołdawski w 1572 roku. Z dziejów wojskowości polskiej. Epoka staropolska, czasy zaborów, czasy najnowsze. Kraków: Pijarow, 2011. S. 37—47.
  • 17. Полное собрание русских летописей. Т. 32: Хроники: Литовская и Жмойтская, и Быховца. Под. ред. Б.А. Рыбакова. Москва: Наука, 1975. 430 с.
  • 18. Добржанський О., Макар Ю., Масан О. Хотинщина: історичний нарис. Чернівці: Молодий буковинець, 2002. 462 с.
  • 19. Хашдеу Б. Ион-Воевода Лютый: Повесть. Кишинев: Литература артистикэ, 1989. 200 с.
  • 20. Arhiva istoricӑ României. Red. B. Petriceicu-Hӑjdeu. Bucuresci: Imprimeria statului, 1864. Anulu I. 184 p.
  • 21. Зашкільняк Л., Кричун М. Історія Польщі: від най­давніших часів до наших днів. Львів: ЛНУ ім. Фран­ка, 2002. 752 с.
  • 22. Семенова Л. Княжества Валахия и Молдавия. Конец XIV — начало XIX в. (Очерки внешнеполитической истории). Москва: Индрик, 2006. 400 с.
  • 23. Ureche G. Letopiseţul Ţǎrii Moldovei (…) dela Dragoş-vodǎ pîna la Aron-vodǎ. Ureche G., Costin M., Neculce I. Letopiseţul Ţǎrii Moldovei: Cronici; Îngr. textelor, glosar şi indici de T. Celac. Chişinǎu: Hyperion, 1990. P. 23—118.
  • 24. Пурич Ш. Средневековый город и горожане в молдовських летописях (на примере г. Хотина). Середньовічна Європа: погляд з кінця ХХ ст. Матеріали наукової конференції. Чернівці: Золоті литаври, 2000. С. 167—172.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »