« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 608—614

УДК [[39:688.724]:745.51](477.83-21Яворів):[[069.02:[39+745]](477.83-25)(091)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.608

ЗБІРКА ЯВОРІВСЬКОЇ ЗАБАВКИ МУЗЕЮ ЕТНОГРАФІЇ ТА ХУДОЖНЬОГО ПРОМИСЛУ ІНСТИТУТУ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ:  ФОРМУВАННЯ, ПРЕЗЕНТАЦІЯ    

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Іграшка є знаком культури, який фіксує актуальні її смисли та транслює їх новим поколінням. Збирання іграшок пройшло тривалий шлях від приватних колекцій та тематичних виставок у вже існуючих музеях іншого профілю до створення спеціальних музеїв іграшки у різних країнах світу. Одночасно відбувалося усвідомлення іграшки як засобу для вирішення спеціальних завдань — культурно-інформаційних, освітньо-виховних тощо. Мотивом збирання іграшки було насамперед ставлення до неї як речі унікальної і як до знаку історії. Мета статті — висвітлити процес формування збірки яворівської забавки Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (Львів), способи презентації пам’яток, вияскравити їх значення у соціокультурних практиках сучасності. Об’єктом дослідження є історико-культурні аспекти створення збірки яворівської забавки МЕХП ІН НАН України, а предметом — мистецькі твори, практики їх візуалізації. Джерельну базу склали збірка яворівської забавки МЕХП ІН НАН України, інвентарні книги Музею Наукового товариства ім. Шевченка. Збір інформації для дослідження проведено методами спостереження, фотофіксації. Історичний метод застосовано для висвітлення шляхів формування збірки яворівської забавки та виявлення впливу на нього суспільно-економічних чинників та ролі особистостей. Методом мистецтвознавчого аналізу здійснено оцінку пам’яток МЕХП ІН НАН України, висвітлено принципи та способи їхньої презентації, з’ясовано значення для української культури.

Ключові слова: музей, збірка, яворівська забавка, презентація, виставка.

Надійшла 23.06.2022

Список використаних джерел

  • 1. Герус Л.М. Українська народна іграшка. Львів: Афіша, 2004. 264 с.: іл.
  • 2. Герус Л.М. Яворівська народна іграшка: Історія розвитку та сучасні проблеми промислу. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1995. Т. CCXXX (230): Праці секції етнографії та фольклористики. С. 176—189. 
  • 3. Барвінський О. Про заснованнє і дотеперішній розвиток товариства ім. Шевченка у Львові. Записки НТШ. 1892. Т. 1. С. 209—212.
  • 4. Засїданя секций і комісий Товариства. Хроніка українсько-руського Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Львів, 1900. Ч. 4. С. 4.
  • 5. В справі Музея старинностей при Науковому това­ристві ім. Шевченка. Літературно-науковий вісник. Львів. 1902. Т. 17. Кн. 1. С. 78—79.
  • 6. Гнатюк В. Слово на часі. Діло. 1909. № 199. 10 верес. (28 серп.). С. 1.
  • 7. Справозданє з музея за місяцї сїчень — цвітень 1913 року. За управу музея: Ол. Назаріїв. Хроніка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Львів, 1913. Ч. 54. С. 24—31.
  • 8. Тимчасовий каталог Українського національного музею при науковому товаристві ім. Шевченка у Львові. Відділи археології і етнографії. Львів, 1913. 31 с.
  • 9. Чугай Р.В. Народне декоративно-прикладне мистецтво Яворівщини. Київ: Наукова думка, 1979. 143 с.: іл.
  • 10. Герус Л.М. Яворівська дерев’яна забавка у творчості Оксани Когут та Остапа Сойки. Наша спадщина. 2018. № 2 (14). С. 50—51.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »