« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 601—607

УДК 728.04(477:478)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.601

ЕВОЛЮЦІЯ ДЕКОРУ ТРАДИЦІЙНОГО ЖИТЛА НА УКРАЇНСЬКО-МОЛДАВСЬКОМУ ПОГРАНИЧЧІ В ХХ СТ.

ЖДАНОВИЧ Юлія

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-5611-4475
  • аспірантка, Київський національний університет
  • культури і мистецтв, кафедра дизайну,
  • вул. Євгена Коновальця, 36, 01601, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: Yuliia.rakoiedova@gmail.com

Анотація. Мета статті — проаналізувати роль еволюції декору традиційного житла на українсько-молдавському пограниччі в ХХ ст. Ряд типових ознак дають змогу виокремити традиційне житло українсько-молдавського пограниччя у період минулого століття в окремий комплекс народного житла українців. Водночас актуальності набуває розробка критеріїв такої комплексно-аналітичної оцінки. Об’єкт дослідження — історико-культурні особливості декору традиційного українського житла. Предмет дослідження — декор традиційного житла в регіоні українсько-молдавського пограниччя. У статті розглянуто географічні межі українсько-молдавського пограниччя в період ХХ століття.

У публікації використані такі методи дослідження: компаративний, типологічний та описовий методи аналізу еволюції декору традиційного житла, узагальнення, комплексний підхід. Новизна статті: показано, що своєрідність художнього вирішення варіанта житла на українсько-молдавському пограниччі обумовлювалася сполученням конструктивної однорідності усього житла з широким застосуванням монументальних розписів. Результати дослідження (висновки). Спільність оздоблення, декору та й загалом основних типологічних ознак житлових комплексів молдаван з українським народним житлом у регіонах Поділля й Одещини є закономірним проявом тривалих міжетнічних контактів у пограниччі Східної Європи.

Ключові слова: декор, традиційне житло, українсько-молдавське пограниччя, порубіжжя, етнос, орнамент, розпис, будинок, матеріальна культура.

Надійшла 30.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Моисеенко З.В. Архитектура сельских жилых домов Молдавии. Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1973. 204 с.
  • 2. Наулко В.И. Развитие межэтнических связей на Украине. Киев: Наукова думка, 1975. 276 с.
  • 3. Сільські території українсько-румунського прикордоння: соціально-економічний розвиток. А.О. Максименко та ін.; редкол.: В.В. Борщевський, Д.-М. Войцилаш. Львів: НАН України; Держ. установа «Ін-т регіон. дослідж. ім. М.І. Долішнього НАН України»; Румун. акад. Наук; Ін-т аграр. економіки, 2015. 123 с.
  • 4. Стрельчук Н.В., Чучко М.К., Боднарюк Б.М., Воротняк І.Д., Герман М.Г. та ін. Етнокультурний та етнополітичний ландшафт прикордонних регіонів України, Молдови та Румунії: іст. ретроспектива і сучасний стан. Чернівці: Технодрук, 2018. 255 с.
  • 5. Данилюк А.Г. Українська хата. Київ: Наукова думка, 1991. 110 с.
  • 6. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля кінець XIX—XX ст.: Історико-етнографічне дослідження. Акад. наук УРСР; Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського. Київ: Наукова думка, 1980. 191 с.
  • 7. Дністрянський М.С. Етногеографія України. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. 232 с.
  • 8. Етнографія України. За ред. С.А. Макарчука. Вид. 2-ге, перероб. і доп. Львів: Світ, 1994. 520 с.
  • 9. Перетокін А.Г. Традиційна українська садиба в кінці ХІХ ст. — на початку ХХ ст. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2016. № 7. С. 45—55.
  • 10. Taras Y. Schools of folk temple building, types and groups of carpathian churches. Architectural Studies. 2019. P. 122—148.
  • 11. Петрова А.О. Порубіжжя, пограниччя, контактна зона: до питання вивчення теми в українській історіографії. Історичний архів. 2016. Вип. 16. С. 205—209.
  • 12. Шероцкий К. Художественное убранство дома в прошлом и настоящем. Киев: Типография «С.В. Куль­женко», 1914. 141 c.
  • 13. Самойлович В.П. Народна творчість в архітектурi сільского житла. Київ: Держбудвидав УРСР, 1961. 340 с.
  • 14. Самойлович В.П. Українське народне житло (кінець XIX — початок ХХ ст.). Київ: Наукова думка, 1972. 51 с.
  • 15. Юрченко П.Г. Народное жилище Украины. Москва: Гос. архитектурное изд. Академии архитектуры СССР, 1941. 85 с.
  • 16. Лившиц М.Я. Декор в народной архитектуре Молдавии. Кишинев: Штиинца, 1971. 91 с.
  • 17. Традиційна різьба в сучасній народній архітектурі укра­їнсько-молдавського Подністров’я. Прогресивні народні традиції в збагаченні радянського способу життя. Зб. наук. праць. Київ: Наукова думка, 1986. С. 144—153.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »