« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 633—646

УДК [[903.2:930]:251/255-162.2](477.7)”652″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.633

КУЛЬТ БОГИНІ АСТАРТИ НА БОСПОРІ: МІЖ ІСТОРІОГРАФІЧНИМ КОНСТРУКТОМ І РЕАЛЬНІСТЮ

КОРЧАК Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3895-9677
  • аспірант,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра археології та спеціальних галузей історичної науки,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: naum2109@ukr.net

Анотація. Мета статті — спроба знайти відповіді, чи дійсно культ богині Астарти у період IV ст. до н. е. — ІІІ ст. н. е. був поширений у Боспорському царстві? Виражався він у поклонінні відомим у цьому регіоні богиням чи, все ж, ці божества були представлені там власними культами?

У статті для вивченні джерельної бази, а саме скульптурних, нумізматичних пам’яток та окремих міфів, були застосовані системно-структурний аналіз, порівняльно-історичний, типологічний, описовий та семантичний методи. На основі використання порівняльно-історичного і типологічного методів вдалось окреслити перелік відповідних до теми наукових підходів, підготувати їхні короткі огляди, провести верифікацію, представити цінність та оригінальність бачень тих чи інших авторів, змалювати стан їхньої науковості.

У результаті дослідження встановлено, що виявлені на Боспорі артефакти, які раніше пов’язували з Астартою, з високою ймовірністю можуть представляти популярну там Афродіту-Уранію. Культи цієї богині, а також маловідомої Астари, мали самостійний характер і походили з Малої Азії (Іонії та Віфінії). Не має жодних пам’яток, які б свідчили про факт поклоніння у Боспорському царстві іранській богині Анахіті. Натомість поняття «великого жіночого божества», уособленням якого є чи не кожна богиня Північного Причорномор’я, є лише колективним уявленням ряду представників російської історичної науки.

Ключові слова: Боспорське царство, культи Астарти, Санерґа і Астари, Афродіти Уранії, «велике жіноче божество».

Надійшла 14.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Корпус боспорских надписей. Отв. ред. академик В. В. Струве. Москва; Ленинград: Наука, 1965. 954 с.
  • 2. Шауб И.Ю. Из истории исследования религиозной жизни Боспора VI—IV вв. до н. э. Вестник Санкт-Петербургского университета. 2010. Серия 2. Выпуск 2. С. 104—114.
  • 3. Dubois F. Voyage Autor du Caucase, chez les Tcherkesses et les Abkhases, en Colhide, en Géorgie, en Armenie et en Crimée; avec un atlas géographique, pittoresque, archéologique, géologique, etc. Tome V. Paris, 1843. 464 p.
  • 4. Ашик А.Б. Боспорское царство с его палеографическими и надгробными памятниками, расписными вазами, планами, картами и видами. Часть І. Одесса, 1848. 117 с.
  • 5. Гёрц К.К. Археологическая топография Таманскаго полуострова. Москва: Издание Московскаго Археологичекаго Общества, 1870. 128 с.
  • 6. Гёрц К.К. Исторический обзор археологических изследований и открытий с конца XVIII столетия до 1859 года. Москва, 1876. 118 с.
  • 7. Розанова Н. П. Посвятительная надпись Санергу и Астаре. Памятник царицы Комосарии. Вестник Древ­ней истории. 1949. № 1 (28). С. 86—93.
  • 8. Древний мир на юге России. Изборник источников. Под ред. проф. Б.А. Тураева, И.Н. Бороздина и Б.В. Фармаковскаго. Москва, 1918. 106 с.
  • 9. Гайдукевич В.Ф. Боспорское царство. Москва, Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1949. 624 с.
  • 10. Известия древних писателей греческих и латинских о Скифии и Кавказе, cобрал и издал с русским пере­водом В.В. Латышев. Том I. Греческие писатели. Санкт­петербургъ, 1890. 948 с.
  • 11. Страбон. География: в 17 книгах. Перевод, статья и коментарии Г.А. Стратановского. Под общей ред. проф. С. Л. Утченко, редактор перевода проф. О.О. Крюгер. Москва: Наука, 1964. 944 с.
  • 12. Русяева А.С. Боспорская царица Камасария. Боспорские исследования. 2002. Том 2. С. 109—124.
  • 13. Шелов-Коведяев Ф.В. История Боспора в VI—IV вв. до. н. э. Древнейшие государства на территории СССР. Материалы и исследования 1984 год. Москва: Наука, 1985. С. 5—187.
  • 14. Давня Історія України. Том 2. Скіфо-сарматська доба. Київ: Інститут археології НАН України, 1998. 495 с.
  • 15. Яйленко В. П. Женщины, Афродита и жрица Спартокидов в новых боспорских надписах. Женщина в античном мире. Сборник статей. Москва: Наука, 1995. С. 204—272.
  • 16. Максимова М.И. Античные города юго-восточного Причерноморья. Синопа. Амис. Трапезунд. Москва; Ленинград:Издательство Академии Наук СССР, 1956. 473 с.
  • 17. Кошеленко Г.А. Религия и культы. Античное наследие Кубани. В трех томах. Под ред. академика Г.М. Бон­гард-Левина, В.Д. Кузнецова. Том ІІ. Москва: Наука, 2010. С. 354—416.
  • 18. Ростовцев М.И. Представление о монархической власти Скифии и на Боспоре. Известия Императорской археологической коммисии. 1913. Выпуск 49-й. С. 1—62, 133—140.
  • 19. Геродот. История: в девяти книгах. Перевод и примечания Г.А. Стратановского. Под общей ред. С.Л. Утченко. Редактор пер. Н.А. Мещерский. Ленинград: Наука, 1972. 600 с.
  • 20. Ростовцев М.И. Эллинство и иранство на юге России. Общий очерк. Петроград: Огни, 1918. 190 с.
  • 21. Rostovtzeff M. Le culte de la Grande Déesse dans la Russie Méridionale. Revue des Études Grecques. 1919. Tome 32. Fascicule 146—150. P. 462–481.
  • 22. Rostovtzeff M. Iranians and Greeks in South Russia. Oxford: At the Clarendon Press, 1922. 260 p.
  • 23. Гайдукевич В.Ф. Новые исследования Илурата. Крат­кие сообщения о докладах и полевых исследованиях института истории материальной культуры. 1951. Вы­пуск XХХVII. С. 196—211.
  • 24. Гайдукевич В.Ф. Илурат. Итоги археологических исследований 1948—1953 гг. Материалы и исследования по археологии СССР. 1958. № 85. Боспорские города. ІІ. Работы Боспорской экспедиции 1946—1953 гг. Под ред. В.Ф. Гайдукевича и Т.Н. Книпович. С. 9—148.
  • 25. Шкорпил В.В. Отчет о раскопках в г. Керчи и на Таманском полуострове в 1911 г. Известия Императорской археологической коммисии. 1914. Выпуск 56-й. С. 1—74.
  • 26. Кругликова И.Т. Глиняный штамп из Киммерика. Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях института истории материальной культуры. 1952. Выпуск XLIII. С. 119—125.
  • 27. Кругликова И.Т. О культе верховного женского божества на Боспоре во II—III вв. н. э. Культура античного мира. Москва: Наука, 1966. С. 110—115.
  • 28. Блаватский В.Д. Пантикапей. Очерки истории Боспора. Москва: Наука, 1964. 233 с.
  • 29. Сокольский Н.И. Святилище Афродиты в Кепах. Советская археология. 1964. № 4. С. 101—118.
  • 30. Яйленко В.П. Заметки по греческой лексике и ономастике. История и культура Античного Мира. Москва: Наука, 1977. С. 216—224.
  • 31. Ельницкий Л.А. Из истории древнескифских культов. Советская археология. 1960. № 4. С. 46—55.
  • 32. Ельницкий Л.А. Скифские легенды как культурно-исторический материал. Советская археология. 1970. № 2. С. 64—74.
  • 33. Марченко И.Д. К вопросу о культах азиатского Боспора. Вестник Древней истории. 1960. № 2 (72). С. 101—107.
  • 34. Марченко И.Д. О культе Афродиты на Тамани. Исто­рия и культура Античного Мира. Москва: Наука, 1977. С. 121—126.
  • 35. Артамонов М.И. Антропоморфные божества в религии скифов. Археологический сборник. 1961. Вы­пуск 2. Скифо-сарматское время. С. 57—87.
  • 36. Граков Б.Н. Скифы. Научно-популярный очерк. Мос­ква: Издательство Московского университета, 1970. 172 с.
  • 37. Раевский Д.С. Очерки идеологии скифо-сакских племен. Опыт реконструкции скифской мифологии. Москва: Наука; Главная редакция восточной лите­ра­туры, 1977. 216 с.
  • 38. Бунин Д.С. К вопросу о хтонических элементах в культе Афродиты на Боспоре. Боспорский феномен: колонизация региона формирование полисов образование государства. Материалы международной научной конференции. Часть 1. Санкт-Петербург: Издательство Государственного Эрмитажа, 2001. С. 127—131.
  • 39. Бунин Д.С. К вопросу об обстоятельствах формирования культа Афродиты Урании на Боспоре. Боспорский феномен: проблемы хронологии и датировки памятников. Материалы международной научной конференции. Часть 1. Санкт-Петербург: Издательство Государственного Эрмитажа, 2004. С. 106—111.
  • 40. Бунин Д.С. Культ Афродиты на Боспоре (VI в. до н. э. — III в. н. э.) (Всеобщая история): автореф. дис. … канд. ист. наук: 07.00.03. Москва, 2005. 25 с.
  • 41. Бунин Д.С. Афродита Боспорская в ІІ в. до н. э.—ІІІ в. н. э. развитие образа в местной религиозной системе. Боспорский феномен: сакральный смысл региона, памятников, находок. Материалы международной научной конференции. Часть 1. Санкт-Петербург: Издательство Государственного Эрмитажа, 2007. С. 54—59.
  • 42. Бессонова С.С. Религиозные представления скифов. Киев: Наукова думка, 1983. 139 с.
  • 43. Шауб И.Ю. О культе Афродиты на Боспоре. Боспорское царство как историко-культурный феномен. Материалы конференции. Санкт-Петербург: Издательство Государственного Эрмитажа, 1998. С. 54—57.
  • 44. Шауб И.Ю. Культ Великой Богини у местного населения Северного Причерноморья. Stratum Plus. ВАШ (Высшая археологическая школа) — археологический журнал. 1999. № 3: Скифский квадрат. С. 207—223.
  • 45. Шауб И.Ю. Миф, культ, ритуал в Северном Причерноморье (VIІ—IV вв. до н. э.). Санкт-Петербург: Издательство Санкт-Петерсбургского государственного университета; Филологический факультет, 2007. 484 с.
  • 46. Шауб И.Ю. Эллинские традиции и варварские влияния в религиозной жизни греческих колоний Северного Причерноморья (VI—IV вв. до н. э.). (Археология): автореф. дис. … док. ист. наук: 07.00.06. Санкт-Петербург, 2010. 35 с.
  • 47. Кошеленко Г.А. Боспорский вариант мифа о гибели гигантов. Древности Боспора. 1999. Выпуск 2. С. 147—160.
  • 48. Тохтасьев С.Р. Боспорская легенда об Афродите Апатурос. Вестник Древней истории. 1983. № 2 (164). С. 111—117.
  • 49. Русяева А.С. Религия понтийских эллинов в античную эпоху: Мифы. Святилища. Культы олимпийских богов и героев. Киев: Стилос, 2005. 559 с.
  • 50. Харко Л.П. Культ Афродиты на Боспоре Киммерийском (Тезисы кандидатской диссертации, защищенной на заседании Ученого совета филологического факультета МГУ 24 декабря 1942 г.). Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях института истории материальной культуры. 1946. Выпуск ХIII. С. 137—141.
  • 51. Харко Л.П. Фрагмент фриза с изображением гигантов из Станицы Таманской. Советская археология. 1941. Выпуск VII. С. 81—93.
  • 52. Харко Л.П. О пятиколонном храме, изображенном на боспорских монетах II в. Вестник Древней истории. 1950. № 1 (31). С. 197—205.
  • 53. Сокольский Н.И. Культ Афродиты в Кепах конца VI—V в. до н. э. Вестник Древней истории. 1973. № 4 (126). С. 88—92.
  • 54. Алексеева Е.М. Античный город Горгипия. Москва: Эдиториал УРСС, 1997. 560 с.
  • 55. Русяева А.С. Афродита Урания —патронесса милетско-понтийской колонизации. Боспорский феномен: колонизация региона формирование полисов образование государства. Материалы международной научной конференции. Часть 1. Санкт-Петербург: Из­дательство Государственного Эрмитажа, 2001. С. 17—21.
  • 56. Кондаков Н.П. Греческия теракоттовыя стату­этки. (Из Записок Одесскаго Императорского Общества Истории и Древностей). Одесса, 1879. 106 с.
  • 57. Потоцкий С.П. Следы влияния эллинистических культов в Северном Причерноморье. Палестинский сборник. 1962. Выпуск 9 (72): История и филология стран Ближнего Востока. С. 115—120.
  • 58. Heuzey L. Musée national du Louvre. Catalogue des figurines antiques de terre cuite. Figurines orientales et Fi gurines des îles asiatiques. Paris: Musée Nationaux palais du Louvre, 1923. 252 p.
  • 59. Соломоник Э.И. Из истории религиозной жизни в северопонтийских городах позднеантичного времени. Вестник Древней истории. 1973. № 1 (123). С. 55—77.
  • 60. Кобылина М.М. Изображения восточных божеств в Северном Причерноморье в первых веках н. э. Москва: Наука, 1978. 216 с.
  • 61. Кобылина М.М. Терракоты Фанагории местного производства. Вестник Древней истории. 1949. № 1 (28). С. 107—113.
  • 62. Блаватский В.Д., Шелов Д.Б. Разведки на Керченском полуострове. Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях института истории материальной культуры. 1955. № 58. С. 100—113.
  • 63. Лукиан Самосатский. Сочинения: в 2 томах. Том 2. Под общей ред. А.И. Зайцева. Сант-Петербург: Але­тейя, 2001. 538 с.
  • 64. Публий Овидий Назон. Метаморфозы. Перевод с латинского С. Шервинского. Вступительная статья С. Ошерова. Примечания Ф. Петровского. Москва: Художественная литература, 1977. 430 с.
  • 65. Публий Овидий Назон. Элегии и малые поэмы. Перевод с латинского. Составление и предисловие М. Гас­парова. Комментарии и редакция переводов М. Гас­парова и С. Ошерова. Москва: Художественная литература, 1973. 528 с.
  • 66. Гигин. Астрономия. Перевод с латинского и комментарии А.И. Рубана. Вступительная статья А.В. Петрова. Санкт-Петербург: Алетейя, 1997. 224 с.
  • 67. Гигин. Мифы. Перевод, вступительная статья, комментарии Д. Торшилова. Под общей ред. А.А. Тахо-Годи. Санкт-Петербург: Алетейя, 2017. 370 с.
  • 68. Анохин В.А. Монетное дело Боспора. Киев: Наукова думка, 1986. 183 с.
  • 69. Анохин В.А. Античные монеты Северного Причерноморья. Каталог. Киев: Стилос, 2011. 328 с.
  • 70. Фролова Н.А. Монетное дело Боспора (середина І в. до н. э. — середина IV в. н. э.). Часть І. Монетное дело Боспора 49/48 г. до н. э. — 210/211 г. н. э. Москва: Эдиторал УРСС, 1997. 448 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »