« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 633—646

УДК [[903.2:930]:251/255-162.2](477.7)”652″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.633

КУЛЬТ БОГИНІ АСТАРТИ НА БОСПОРІ: МІЖ ІСТОРІОГРАФІЧНИМ КОНСТРУКТОМ І РЕАЛЬНІСТЮ

КОРЧАК Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3895-9677
  • аспірант,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра археології та спеціальних галузей історичної науки,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: naum2109@ukr.net

Анотація. Мета статті — спроба знайти відповіді, чи дійсно культ богині Астарти у період IV ст. до н. е. — ІІІ ст. н. е. був поширений у Боспорському царстві? Виражався він у поклонінні відомим у цьому регіоні богиням чи, все ж, ці божества були представлені там власними культами?

У статті для вивченні джерельної бази, а саме скульптурних, нумізматичних пам’яток та окремих міфів, були застосовані системно-структурний аналіз, порівняльно-історичний, типологічний, описовий та семантичний методи. На основі використання порівняльно-історичного і типологічного методів вдалось окреслити перелік відповідних до теми наукових підходів, підготувати їхні короткі огляди, провести верифікацію, представити цінність та оригінальність бачень тих чи інших авторів, змалювати стан їхньої науковості.

У результаті дослідження встановлено, що виявлені на Боспорі артефакти, які раніше пов’язували з Астартою, з високою ймовірністю можуть представляти популярну там Афродіту-Уранію. Культи цієї богині, а також маловідомої Астари, мали самостійний характер і походили з Малої Азії (Іонії та Віфінії). Не має жодних пам’яток, які б свідчили про факт поклоніння у Боспорському царстві іранській богині Анахіті. Натомість поняття «великого жіночого божества», уособленням якого є чи не кожна богиня Північного Причорномор’я, є лише колективним уявленням ряду представників російської історичної науки.

Ключові слова: Боспорське царство, культи Астарти, Санерґа і Астари, Афродіти Уранії, «велике жіноче божество».

Надійшла 14.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Корпус боспорских надписей. Отв. ред. академик В. В. Струве. Москва; Ленинград: Наука, 1965. 954 с.
  • 2. Шауб И.Ю. Из истории исследования религиозной жизни Боспора VI—IV вв. до н. э. Вестник Санкт-Петербургского университета. 2010. Серия 2. Выпуск 2. С. 104—114.
  • 3. Dubois F. Voyage Autor du Caucase, chez les Tcherkesses et les Abkhases, en Colhide, en Géorgie, en Armenie et en Crimée; avec un atlas géographique, pittoresque, archéologique, géologique, etc. Tome V. Paris, 1843. 464 p.
  • 4. Ашик А.Б. Боспорское царство с его палеографическими и надгробными памятниками, расписными вазами, планами, картами и видами. Часть І. Одесса, 1848. 117 с.
  • 5. Гёрц К.К. Археологическая топография Таманскаго полуострова. Москва: Издание Московскаго Археологичекаго Общества, 1870. 128 с.
  • 6. Гёрц К.К. Исторический обзор археологических изследований и открытий с конца XVIII столетия до 1859 года. Москва, 1876. 118 с.
  • 7. Розанова Н. П. Посвятительная надпись Санергу и Астаре. Памятник царицы Комосарии. Вестник Древ­ней истории. 1949. № 1 (28). С. 86—93.
  • 8. Древний мир на юге России. Изборник источников. Под ред. проф. Б.А. Тураева, И.Н. Бороздина и Б.В. Фармаковскаго. Москва, 1918. 106 с.
  • 9. Гайдукевич В.Ф. Боспорское царство. Москва, Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1949. 624 с.
  • 10. Известия древних писателей греческих и латинских о Скифии и Кавказе, cобрал и издал с русским пере­водом В.В. Латышев. Том I. Греческие писатели. Санкт­петербургъ, 1890. 948 с.
  • 11. Страбон. География: в 17 книгах. Перевод, статья и коментарии Г.А. Стратановского. Под общей ред. проф. С. Л. Утченко, редактор перевода проф. О.О. Крюгер. Москва: Наука, 1964. 944 с.
  • 12. Русяева А.С. Боспорская царица Камасария. Боспорские исследования. 2002. Том 2. С. 109—124.
  • 13. Шелов-Коведяев Ф.В. История Боспора в VI—IV вв. до. н. э. Древнейшие государства на территории СССР. Материалы и исследования 1984 год. Москва: Наука, 1985. С. 5—187.
  • 14. Давня Історія України. Том 2. Скіфо-сарматська доба. Київ: Інститут археології НАН України, 1998. 495 с.
  • 15. Яйленко В. П. Женщины, Афродита и жрица Спартокидов в новых боспорских надписах. Женщина в античном мире. Сборник статей. Москва: Наука, 1995. С. 204—272.
  • 16. Максимова М.И. Античные города юго-восточного Причерноморья. Синопа. Амис. Трапезунд. Москва; Ленинград:Издательство Академии Наук СССР, 1956. 473 с.
  • 17. Кошеленко Г.А. Религия и культы. Античное наследие Кубани. В трех томах. Под ред. академика Г.М. Бон­гард-Левина, В.Д. Кузнецова. Том ІІ. Москва: Наука, 2010. С. 354—416.
  • 18. Ростовцев М.И. Представление о монархической власти Скифии и на Боспоре. Известия Императорской археологической коммисии. 1913. Выпуск 49-й. С. 1—62, 133—140.
  • 19. Геродот. История: в девяти книгах. Перевод и примечания Г.А. Стратановского. Под общей ред. С.Л. Утченко. Редактор пер. Н.А. Мещерский. Ленинград: Наука, 1972. 600 с.
  • 20. Ростовцев М.И. Эллинство и иранство на юге России. Общий очерк. Петроград: Огни, 1918. 190 с.
  • 21. Rostovtzeff M. Le culte de la Grande Déesse dans la Russie Méridionale. Revue des Études Grecques. 1919. Tome 32. Fascicule 146—150. P. 462–481.
  • 22. Rostovtzeff M. Iranians and Greeks in South Russia. Oxford: At the Clarendon Press, 1922. 260 p.
  • 23. Гайдукевич В.Ф. Новые исследования Илурата. Крат­кие сообщения о докладах и полевых исследованиях института истории материальной культуры. 1951. Вы­пуск XХХVII. С. 196—211.
  • 24. Гайдукевич В.Ф. Илурат. Итоги археологических исследований 1948—1953 гг. Материалы и исследования по археологии СССР. 1958. № 85. Боспорские города. ІІ. Работы Боспорской экспедиции 1946—1953 гг. Под ред. В.Ф. Гайдукевича и Т.Н. Книпович. С. 9—148.
  • 25. Шкорпил В.В. Отчет о раскопках в г. Керчи и на Таманском полуострове в 1911 г. Известия Императорской археологической коммисии. 1914. Выпуск 56-й. С. 1—74.
  • 26. Кругликова И.Т. Глиняный штамп из Киммерика. Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях института истории материальной культуры. 1952. Выпуск XLIII. С. 119—125.
  • 27. Кругликова И.Т. О культе верховного женского божества на Боспоре во II—III вв. н. э. Культура античного мира. Москва: Наука, 1966. С. 110—115.
  • 28. Блаватский В.Д. Пантикапей. Очерки истории Боспора. Москва: Наука, 1964. 233 с.
  • 29. Сокольский Н.И. Святилище Афродиты в Кепах. Советская археология. 1964. № 4. С. 101—118.
  • 30. Яйленко В.П. Заметки по греческой лексике и ономастике. История и культура Античного Мира. Москва: Наука, 1977. С. 216—224.
  • 31. Ельницкий Л.А. Из истории древнескифских культов. Советская археология. 1960. № 4. С. 46—55.
  • 32. Ельницкий Л.А. Скифские легенды как культурно-исторический материал. Советская археология. 1970. № 2. С. 64—74.
  • 33. Марченко И.Д. К вопросу о культах азиатского Боспора. Вестник Древней истории. 1960. № 2 (72). С. 101—107.
  • 34. Марченко И.Д. О культе Афродиты на Тамани. Исто­рия и культура Античного Мира. Москва: Наука, 1977. С. 121—126.
  • 35. Артамонов М.И. Антропоморфные божества в религии скифов. Археологический сборник. 1961. Вы­пуск 2. Скифо-сарматское время. С. 57—87.
  • 36. Граков Б.Н. Скифы. Научно-популярный очерк. Мос­ква: Издательство Московского университета, 1970. 172 с.
  • 37. Раевский Д.С. Очерки идеологии скифо-сакских племен. Опыт реконструкции скифской мифологии. Москва: Наука; Главная редакция восточной лите­ра­туры, 1977. 216 с.
  • 38. Бунин Д.С. К вопросу о хтонических элементах в культе Афродиты на Боспоре. Боспорский феномен: колонизация региона формирование полисов образование государства. Материалы международной научной конференции. Часть 1. Санкт-Петербург: Издательство Государственного Эрмитажа, 2001. С. 127—131.
  • 39. Бунин Д.С. К вопросу об обстоятельствах формирования культа Афродиты Урании на Боспоре. Боспорский феномен: проблемы хронологии и датировки памятников. Материалы международной научной конференции. Часть 1. Санкт-Петербург: Издательство Государственного Эрмитажа, 2004. С. 106—111.
  • 40. Бунин Д.С. Культ Афродиты на Боспоре (VI в. до н. э. — III в. н. э.) (Всеобщая история): автореф. дис. … канд. ист. наук: 07.00.03. Москва, 2005. 25 с.
  • 41. Бунин Д.С. Афродита Боспорская в ІІ в. до н. э.—ІІІ в. н. э. развитие образа в местной религиозной системе. Боспорский феномен: сакральный смысл региона, памятников, находок. Материалы международной научной конференции. Часть 1. Санкт-Петербург: Издательство Государственного Эрмитажа, 2007. С. 54—59.
  • 42. Бессонова С.С. Религиозные представления скифов. Киев: Наукова думка, 1983. 139 с.
  • 43. Шауб И.Ю. О культе Афродиты на Боспоре. Боспорское царство как историко-культурный феномен. Материалы конференции. Санкт-Петербург: Издательство Государственного Эрмитажа, 1998. С. 54—57.
  • 44. Шауб И.Ю. Культ Великой Богини у местного населения Северного Причерноморья. Stratum Plus. ВАШ (Высшая археологическая школа) — археологический журнал. 1999. № 3: Скифский квадрат. С. 207—223.
  • 45. Шауб И.Ю. Миф, культ, ритуал в Северном Причерноморье (VIІ—IV вв. до н. э.). Санкт-Петербург: Издательство Санкт-Петерсбургского государственного университета; Филологический факультет, 2007. 484 с.
  • 46. Шауб И.Ю. Эллинские традиции и варварские влияния в религиозной жизни греческих колоний Северного Причерноморья (VI—IV вв. до н. э.). (Археология): автореф. дис. … док. ист. наук: 07.00.06. Санкт-Петербург, 2010. 35 с.
  • 47. Кошеленко Г.А. Боспорский вариант мифа о гибели гигантов. Древности Боспора. 1999. Выпуск 2. С. 147—160.
  • 48. Тохтасьев С.Р. Боспорская легенда об Афродите Апатурос. Вестник Древней истории. 1983. № 2 (164). С. 111—117.
  • 49. Русяева А.С. Религия понтийских эллинов в античную эпоху: Мифы. Святилища. Культы олимпийских богов и героев. Киев: Стилос, 2005. 559 с.
  • 50. Харко Л.П. Культ Афродиты на Боспоре Киммерийском (Тезисы кандидатской диссертации, защищенной на заседании Ученого совета филологического факультета МГУ 24 декабря 1942 г.). Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях института истории материальной культуры. 1946. Выпуск ХIII. С. 137—141.
  • 51. Харко Л.П. Фрагмент фриза с изображением гигантов из Станицы Таманской. Советская археология. 1941. Выпуск VII. С. 81—93.
  • 52. Харко Л.П. О пятиколонном храме, изображенном на боспорских монетах II в. Вестник Древней истории. 1950. № 1 (31). С. 197—205.
  • 53. Сокольский Н.И. Культ Афродиты в Кепах конца VI—V в. до н. э. Вестник Древней истории. 1973. № 4 (126). С. 88—92.
  • 54. Алексеева Е.М. Античный город Горгипия. Москва: Эдиториал УРСС, 1997. 560 с.
  • 55. Русяева А.С. Афродита Урания —патронесса милетско-понтийской колонизации. Боспорский феномен: колонизация региона формирование полисов образование государства. Материалы международной научной конференции. Часть 1. Санкт-Петербург: Из­дательство Государственного Эрмитажа, 2001. С. 17—21.
  • 56. Кондаков Н.П. Греческия теракоттовыя стату­этки. (Из Записок Одесскаго Императорского Общества Истории и Древностей). Одесса, 1879. 106 с.
  • 57. Потоцкий С.П. Следы влияния эллинистических культов в Северном Причерноморье. Палестинский сборник. 1962. Выпуск 9 (72): История и филология стран Ближнего Востока. С. 115—120.
  • 58. Heuzey L. Musée national du Louvre. Catalogue des figurines antiques de terre cuite. Figurines orientales et Fi gurines des îles asiatiques. Paris: Musée Nationaux palais du Louvre, 1923. 252 p.
  • 59. Соломоник Э.И. Из истории религиозной жизни в северопонтийских городах позднеантичного времени. Вестник Древней истории. 1973. № 1 (123). С. 55—77.
  • 60. Кобылина М.М. Изображения восточных божеств в Северном Причерноморье в первых веках н. э. Москва: Наука, 1978. 216 с.
  • 61. Кобылина М.М. Терракоты Фанагории местного производства. Вестник Древней истории. 1949. № 1 (28). С. 107—113.
  • 62. Блаватский В.Д., Шелов Д.Б. Разведки на Керченском полуострове. Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях института истории материальной культуры. 1955. № 58. С. 100—113.
  • 63. Лукиан Самосатский. Сочинения: в 2 томах. Том 2. Под общей ред. А.И. Зайцева. Сант-Петербург: Але­тейя, 2001. 538 с.
  • 64. Публий Овидий Назон. Метаморфозы. Перевод с латинского С. Шервинского. Вступительная статья С. Ошерова. Примечания Ф. Петровского. Москва: Художественная литература, 1977. 430 с.
  • 65. Публий Овидий Назон. Элегии и малые поэмы. Перевод с латинского. Составление и предисловие М. Гас­парова. Комментарии и редакция переводов М. Гас­парова и С. Ошерова. Москва: Художественная литература, 1973. 528 с.
  • 66. Гигин. Астрономия. Перевод с латинского и комментарии А.И. Рубана. Вступительная статья А.В. Петрова. Санкт-Петербург: Алетейя, 1997. 224 с.
  • 67. Гигин. Мифы. Перевод, вступительная статья, комментарии Д. Торшилова. Под общей ред. А.А. Тахо-Годи. Санкт-Петербург: Алетейя, 2017. 370 с.
  • 68. Анохин В.А. Монетное дело Боспора. Киев: Наукова думка, 1986. 183 с.
  • 69. Анохин В.А. Античные монеты Северного Причерноморья. Каталог. Киев: Стилос, 2011. 328 с.
  • 70. Фролова Н.А. Монетное дело Боспора (середина І в. до н. э. — середина IV в. н. э.). Часть І. Монетное дело Боспора 49/48 г. до н. э. — 210/211 г. н. э. Москва: Эдиторал УРСС, 1997. 448 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »