« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 549—561

УДК 7.046.3:27-312.8:069:7:(438.32)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.549

ОБРАЗИ СПАСИТЕЛЯ, КОРОНОВАНОГО ТЕРНЯМ, З ЛЬВІВСЬКОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ РЕЛІГІЇ

АВУЛА Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6968-7766
  • аспірантка, Національна академія
  • образотворчого мистецтва і архітектури,
  • Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: nata.avula@gmail.com

Анотація. Комплексні дослідження іконографії Ісуса Христа проводяться як в Україні, так і за її межами. Однак терновому вінцю належної уваги не приділялося, у зв’язку з чим наша тема на сьогодні є актуальна. Мета статті — вичерпний аналіз сюжету Христа, коронованого терням, на українських землях у ХVІII—ХХ ст. Для цього звернемо увагу на: особливості розквіту сюжету в Європі з початком Відродження; творчий доробок українських іконописців, інспірований західноєвропейським впливом; зародження книгодрукування в Україні та його вплив на іконопис; паралелізм сюжетів у церковному і світському мистецтві.

Предмет дослідження — мотив, інспірований західноєвропейським впливом, який укорінюється в тогочасну іконографічну різноманітність та займає вагоме місце і в інтерпретаціях світського живопису та зазнає переосмислення в мистецько-релігійному аспекті й надалі стає джерелом натхнення для тогочасних українських майстрів. На прикладі творів мистецтва з добірки Львівського музею історії релігії проаналізовано різновиди цього сюжету, особливості художньої мови та композиційні прийоми. Особливу увагу приділено специфіці зображення тернового вінця.

Методологічною основою дослідження є системний підхід, методи синтезу, узагальнення, порівняльно-історичного та мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: іконопис, християнство, знаряддя страстей, терновий вінець.

Надійшла 4.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Ножанский Г. О святых и их поручительстве. URL: http://www.pravenc.ru/text/161780.html (дата звернення: 31.08.2021).
  • 2. Кальвин Ж. Трактат о реликвиях или предупреждение весьма полезное о великой пользе, могущей произойти для христианства, если бы оно составило перечень всем святым мощам и реликвиям, находящимся как в Италии, так и во Франции, Германии, Испании и других королевствах и странах, 1543 г. URL: https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%82_%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D1%85 (дата обращения: 31.08.2021).
  • 3. Алпатов М. Художественные проблемы итальянского Возрождения. Москва: Искусство, 1976. 288 с.
  • 4. Виппер Б. Ренессанс. Барокко. Классицизм. Проблема стилей в Западно-Европейском искусстве XV—XVII веков. Москва: Наука, 1966. 348 с.
  • 5. Гренберг Ю. История технологии станковой живописи от фаюмского портрета до постимпрессионизма. История технологии станковой живописи: две тысячи лет эволюции. Москва: Искусство, 2004. 429 с.
  • 6. Дворжак М. История итальянского искусства в эпоху Возрождения XIV и XV столетия. Том I. Мос­ква: Искусство, 1978. 180 с.
  • 7. Смирнова И. Монументальная живопись итальянского Возрождения. Москва: Изобразительное искусство, 1987. 511 с.
  • 8. Жолтовський П. Український живопис XVII—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1978. 327 с.
  • 9. Щеколдіна Н. Альбоми навчальних малюнків іконописної та малярської майстерні Києво-Печерської лаври (Кужбушки) з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: наук. кат.: у двох част. Частина І: Друкована графіка західноєвропейських шкіл XVI—ХVIII століть. НАН України; Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського; Ін-т рукопису. Київ, 2019. 568 с. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0003841(дата звернення: 31.08.2021).
  • 10. Стасенко В. Христос і Богородиця у дереворізах кириличних книг Галичини ХVII століття. Київ: Друк, 2003. 336 с.
  • 11. Степовик Д. Історія української ікони Х—ХХ століть. Видання 2. Київ: Либідь, 2004. 440 с.
  • 12. Креховецький Я. Богослов’я та духовність ікони. Львів: Свічадо, 2002. 184 с.
  • 13. Овсійчук В., Крвавич Д. Оповідь про ікону. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. 396 с.
  • 14. Осадча О. Українська народна (хатня) ікона XVIII—XX століть як етнокультурний феномен (історія, типологія, художні особливості). Методична розробка до курсу «Народний розпис». URL: http://artisthelen.com/rozrobky/ukrayinska-narodna-hatnya-ikona-kintsya-xviii-xx-stolit-yak-etnokulturnyj-fenomen-istoriya-typologiya-hudozhni-osoblyvosti (дата звернення: 31.08.2021).
  • 15. Макойда О. Українські ікони «Страсті Христові» XV—XVI століть: стилістика та іконографія. Християнська сакральна традиція: історія і сьогодення. Матеріали Міжнародної наукової конференції, м. Львів, 6—7 грудня 2013 р. С. 32—42.
  • 16. Магінський В. Плащаниця ХІХ ст. Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Матеріали V Міжнародної наукової конференції, м. Львів, 23—24 листопада 2012 р. С. 175—178.
  • 17. Федак М. Датовані ікони Страшного суду з колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Вісник Львівського університету. Серія «мист-во». 2013. Вип. 13. С. 182—198.
  • 18. Косів Р. Спас — Виноградна лоза. Ікони зі збірки Національного музею у Львові імені Андрія Шептицького. Львів: Свічадо, 2016. 88 с.
  • 19. Косів Р. Риботицький осередок церковного мистецтва 1670—1760-х років: (монографія). Львів: Національний музей у Львові імені Андрія Шептицького, 2019. 528 с.
  • 20. Карпюк Л. Образ «Спас у терніях» у релігійному живописі Волині XVIII століття. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Науковий збірник. Випуск 18. Матеріали XVIII Міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 27—28 жовтня 2011 року. С. 89—93.
  • 21. Вигодник А. Ікони «Христа Боремельського» на Волині. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Науковий збірник. Випуск 21. Матеріали ХХІ міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 16—17 жовтня 2014 року. С. 89—96.
  • 22. Біблія. Новий Заповіт. Переклад Івана Огієнка. Євангеліє від Марка. URL: http://www.my-bible.info/biblio/ukrainskaya-bibliya/evangelie-ot-marka.html#g15 (дата звернення: 31.08.2021).
  • 23. Утрехтська псалтир. URL: https://web.archive.org/web/20141210133529/http://objects.library.uu.nl/reader/index.php?obj=1874-284427&lan=nl#page//88/76/28/88762805735041331839304310876277162004.jpg/mode/1up (дата звернення: 31.08.2021).
  • 24. Авула А. Образи Христа, коронованого тернієм, в українській іконографії 17—18 століть. Восьмі Палатонівські читання. Тези доповідей Міжнародної наукової конференції (Київ, 21 листопада 2020 року). Київ: СПД Чалчинська Н.В., 2021. С. 12—13.
  • 25. Юрченко К. Символіко-алегоричні зображення жертовників XVIII—XIX ст. як фактор визначення їх функціонального призначення. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. № 1. Київ, 2015. С. 154—159.
  • 26. Ірмос дев’ятої пісні канону Косми Маюмського до Великої Суботи. URL: https://parafia.org.ua/biblioteka/bohosluzhbovi-knyzhky/triod-postova/svyata-i-velyka-subota/ (дата звернення: 31.08.2021).
  • 27. Канарська-Луцан О. Ікони «Спас Нерукотворний» зі збірки Володимиро-Волинського краєзнавчого музею. Мистецтвознавство і дослідження. Львів: 2010. С. 52—61.
  • 28. Скоп М. Українські ікони «Спас Нерукотворний» XV—XVI ст.: художні особливості та семантика. Народознавчі зошити. № 3 (153). 2020. С. 622—636.
  • 29. Косів Р. Ікони «Спас Виноградна Лоза» зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (іконографія, художні особливості, призначення). Апологет. Матеріали II Міжнародної наукової конференції, м. Львів, 24—25 листопада 2010 р. С. 75—83.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »