« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 549—561

УДК 7.046.3:27-312.8:069:7:(438.32)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.549

ОБРАЗИ СПАСИТЕЛЯ, КОРОНОВАНОГО ТЕРНЯМ, З ЛЬВІВСЬКОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ РЕЛІГІЇ

АВУЛА Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6968-7766
  • аспірантка, Національна академія
  • образотворчого мистецтва і архітектури,
  • Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: nata.avula@gmail.com

Анотація. Комплексні дослідження іконографії Ісуса Христа проводяться як в Україні, так і за її межами. Однак терновому вінцю належної уваги не приділялося, у зв’язку з чим наша тема на сьогодні є актуальна. Мета статті — вичерпний аналіз сюжету Христа, коронованого терням, на українських землях у ХVІII—ХХ ст. Для цього звернемо увагу на: особливості розквіту сюжету в Європі з початком Відродження; творчий доробок українських іконописців, інспірований західноєвропейським впливом; зародження книгодрукування в Україні та його вплив на іконопис; паралелізм сюжетів у церковному і світському мистецтві.

Предмет дослідження — мотив, інспірований західноєвропейським впливом, який укорінюється в тогочасну іконографічну різноманітність та займає вагоме місце і в інтерпретаціях світського живопису та зазнає переосмислення в мистецько-релігійному аспекті й надалі стає джерелом натхнення для тогочасних українських майстрів. На прикладі творів мистецтва з добірки Львівського музею історії релігії проаналізовано різновиди цього сюжету, особливості художньої мови та композиційні прийоми. Особливу увагу приділено специфіці зображення тернового вінця.

Методологічною основою дослідження є системний підхід, методи синтезу, узагальнення, порівняльно-історичного та мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: іконопис, християнство, знаряддя страстей, терновий вінець.

Надійшла 4.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Ножанский Г. О святых и их поручительстве. URL: http://www.pravenc.ru/text/161780.html (дата звернення: 31.08.2021).
  • 2. Кальвин Ж. Трактат о реликвиях или предупреждение весьма полезное о великой пользе, могущей произойти для христианства, если бы оно составило перечень всем святым мощам и реликвиям, находящимся как в Италии, так и во Франции, Германии, Испании и других королевствах и странах, 1543 г. URL: https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%82_%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D1%85 (дата обращения: 31.08.2021).
  • 3. Алпатов М. Художественные проблемы итальянского Возрождения. Москва: Искусство, 1976. 288 с.
  • 4. Виппер Б. Ренессанс. Барокко. Классицизм. Проблема стилей в Западно-Европейском искусстве XV—XVII веков. Москва: Наука, 1966. 348 с.
  • 5. Гренберг Ю. История технологии станковой живописи от фаюмского портрета до постимпрессионизма. История технологии станковой живописи: две тысячи лет эволюции. Москва: Искусство, 2004. 429 с.
  • 6. Дворжак М. История итальянского искусства в эпоху Возрождения XIV и XV столетия. Том I. Мос­ква: Искусство, 1978. 180 с.
  • 7. Смирнова И. Монументальная живопись итальянского Возрождения. Москва: Изобразительное искусство, 1987. 511 с.
  • 8. Жолтовський П. Український живопис XVII—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1978. 327 с.
  • 9. Щеколдіна Н. Альбоми навчальних малюнків іконописної та малярської майстерні Києво-Печерської лаври (Кужбушки) з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: наук. кат.: у двох част. Частина І: Друкована графіка західноєвропейських шкіл XVI—ХVIII століть. НАН України; Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського; Ін-т рукопису. Київ, 2019. 568 с. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0003841(дата звернення: 31.08.2021).
  • 10. Стасенко В. Христос і Богородиця у дереворізах кириличних книг Галичини ХVII століття. Київ: Друк, 2003. 336 с.
  • 11. Степовик Д. Історія української ікони Х—ХХ століть. Видання 2. Київ: Либідь, 2004. 440 с.
  • 12. Креховецький Я. Богослов’я та духовність ікони. Львів: Свічадо, 2002. 184 с.
  • 13. Овсійчук В., Крвавич Д. Оповідь про ікону. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. 396 с.
  • 14. Осадча О. Українська народна (хатня) ікона XVIII—XX століть як етнокультурний феномен (історія, типологія, художні особливості). Методична розробка до курсу «Народний розпис». URL: http://artisthelen.com/rozrobky/ukrayinska-narodna-hatnya-ikona-kintsya-xviii-xx-stolit-yak-etnokulturnyj-fenomen-istoriya-typologiya-hudozhni-osoblyvosti (дата звернення: 31.08.2021).
  • 15. Макойда О. Українські ікони «Страсті Христові» XV—XVI століть: стилістика та іконографія. Християнська сакральна традиція: історія і сьогодення. Матеріали Міжнародної наукової конференції, м. Львів, 6—7 грудня 2013 р. С. 32—42.
  • 16. Магінський В. Плащаниця ХІХ ст. Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Матеріали V Міжнародної наукової конференції, м. Львів, 23—24 листопада 2012 р. С. 175—178.
  • 17. Федак М. Датовані ікони Страшного суду з колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Вісник Львівського університету. Серія «мист-во». 2013. Вип. 13. С. 182—198.
  • 18. Косів Р. Спас — Виноградна лоза. Ікони зі збірки Національного музею у Львові імені Андрія Шептицького. Львів: Свічадо, 2016. 88 с.
  • 19. Косів Р. Риботицький осередок церковного мистецтва 1670—1760-х років: (монографія). Львів: Національний музей у Львові імені Андрія Шептицького, 2019. 528 с.
  • 20. Карпюк Л. Образ «Спас у терніях» у релігійному живописі Волині XVIII століття. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Науковий збірник. Випуск 18. Матеріали XVIII Міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 27—28 жовтня 2011 року. С. 89—93.
  • 21. Вигодник А. Ікони «Христа Боремельського» на Волині. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Науковий збірник. Випуск 21. Матеріали ХХІ міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 16—17 жовтня 2014 року. С. 89—96.
  • 22. Біблія. Новий Заповіт. Переклад Івана Огієнка. Євангеліє від Марка. URL: http://www.my-bible.info/biblio/ukrainskaya-bibliya/evangelie-ot-marka.html#g15 (дата звернення: 31.08.2021).
  • 23. Утрехтська псалтир. URL: https://web.archive.org/web/20141210133529/http://objects.library.uu.nl/reader/index.php?obj=1874-284427&lan=nl#page//88/76/28/88762805735041331839304310876277162004.jpg/mode/1up (дата звернення: 31.08.2021).
  • 24. Авула А. Образи Христа, коронованого тернієм, в українській іконографії 17—18 століть. Восьмі Палатонівські читання. Тези доповідей Міжнародної наукової конференції (Київ, 21 листопада 2020 року). Київ: СПД Чалчинська Н.В., 2021. С. 12—13.
  • 25. Юрченко К. Символіко-алегоричні зображення жертовників XVIII—XIX ст. як фактор визначення їх функціонального призначення. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. № 1. Київ, 2015. С. 154—159.
  • 26. Ірмос дев’ятої пісні канону Косми Маюмського до Великої Суботи. URL: https://parafia.org.ua/biblioteka/bohosluzhbovi-knyzhky/triod-postova/svyata-i-velyka-subota/ (дата звернення: 31.08.2021).
  • 27. Канарська-Луцан О. Ікони «Спас Нерукотворний» зі збірки Володимиро-Волинського краєзнавчого музею. Мистецтвознавство і дослідження. Львів: 2010. С. 52—61.
  • 28. Скоп М. Українські ікони «Спас Нерукотворний» XV—XVI ст.: художні особливості та семантика. Народознавчі зошити. № 3 (153). 2020. С. 622—636.
  • 29. Косів Р. Ікони «Спас Виноградна Лоза» зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (іконографія, художні особливості, призначення). Апологет. Матеріали II Міжнародної наукової конференції, м. Львів, 24—25 листопада 2010 р. С. 75—83.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »