« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 573—579

УДК 73/76:7.041.5:698. 1 (477.87) “1900/1950”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.573

ОСОБЛИВОСТІ ПОРТРЕТНОГО МАЛЯРСТВА ЗАКАРПАТТЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.: ТИПОЛОГІЯ ОБРАЗІВ, ХУДОЖНЬО-СТИЛІСТИЧНІ ПРОЯВИ

ІВАНИЦЬКА Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4932-0956
  • аспірантка, Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна;
  • викладач Фахового коледжу мистецтв ім. А. Ерделі,
  • Закарпатська академія мистецтв,
  • вул. Минайська, 38/80, м. Ужгород, 88015, Україна,
  • Контакти: e-mail: tetyana02@gmail.com

Анотація. Мета дослідження — виявититаохарактеризувати основні типологічні та художньо-стилістичні особливості портретного образу на основі малярського доробку мистців Закарпаття першої половини ХХ ст. Згідно з ідейно-композиційними та живописно-пластичними ознаками проведено їх умовну класифікацію та виділено 5 типів образів: репрезентативний, соціальний, етноромантичний, комуністично-зідеологізований та сакральний. Розкрито глибинну психологізацію і трактування кожного типу образу.

Актуальність статті полягає у виявленні шляхів формування та розвитку особливостей портретного живопису періоду першої половини ХХ ст. та неoбхідності розуміння характерних типологічних ознак в поетапній еволюції образу закарпатця. Об’єктом дослідження є портретний доробок живописців Закарпаття першої половини ХХ ст., а предметом — типологічні та стилістичні особливості трактування образу горян, характер образотворчої мови.

Результат дослідження: доведено, що портретна творчість закарпатських мистців першої половини ХХ ст. демонструє широкий спектр художньо-стилістичних проявів,які еволюціонували від академічного письма до варіативних засобів імпресіоністичного чи експресіоністичного кольоропису. Чітко означено розгорнуту типологію живописних образів — від репрезентативного до комуністично-зідеологізованого. З’ясовано особливості їх художнього трактування.

Ключові слова: Закарпатський живопис, портретне малярство, типологія, образ, стилістика, етнічний типаж, соцреалізм.

Надійшла 26.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Островський Г. Образотворче мистецтво Закарпаття. Київ: Мистецтво, 1974. 198 с.
  • 2. Луценко І.В. Живопис Закарпаття кінця ХІХ — першої половини ХХ ст.: жанри та художньо­сти­лістичні особливості: автореф. дис. … канд. наук: 07.00.05. Львів: ЛНАМ, 2014. 16 с.
  • 3. Луценко І. Традиції етноромантизму в живописі Закарпаття першої половини ХХ ст. Науковий вісник ЗХІ: «Ерделівські читання»: матеріали Міжнародної наук.­ практ. конференції (Ужгород, 13—14 травня 2013 р.). Ужгород: Ґражда, 2013. Вип. № 4. С. 277—285.
  • 4. Юхимець Г.М. Українське радянське мистецтво 1941—1960 років. Київ: Мистецтво, 1983. 156 с.: іл. (Нариси з історії укр. мистецтва).
  • 5. Віраг, Юлій. Діячі історії і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. 1999. Ужгород. С. 36—37. 
  • 6. Поп І. Закарпатська школа живопису як феномен національного і культурного відродження. Carpatica — Карпатика: Актуальні проблеми історії і культури Закарпаття. Ужгород, 1992. Вип. 1. С. 181—196.
  • 7. Ворон Богдан. Закарпатська школа живопису: велике мистецтво з «маленького краю». Мистецький альманах Артес. 2011. URL: http://art-nostalgie.com.ua/a31.html (дата звернення: 02.05.2022).
  • 8. Кушнір Михайло. Наші етнопозиції. Образотворче мистецтво. 2004. № 1. С. 40—44.
  • 9. Дьерке Г. Формування концептуальних засад крайового неофольклоризму у закарпатському живописі 1920-х — початку 1940-х рр. Народознавчі зошити. Львів, 2017. № 4 (136). С. 920—927.
  • 10. Йосиф Бокшай. Образотворчий матеріал: альбом. Авт. ст.: Ф. Ерфан, О. Приходько. Ужгород: Карпати, 2016. 256 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »