« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 573—579

УДК 73/76:7.041.5:698. 1 (477.87) “1900/1950”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.573

ОСОБЛИВОСТІ ПОРТРЕТНОГО МАЛЯРСТВА ЗАКАРПАТТЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.: ТИПОЛОГІЯ ОБРАЗІВ, ХУДОЖНЬО-СТИЛІСТИЧНІ ПРОЯВИ

ІВАНИЦЬКА Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4932-0956
  • аспірантка, Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна;
  • викладач Фахового коледжу мистецтв ім. А. Ерделі,
  • Закарпатська академія мистецтв,
  • вул. Минайська, 38/80, м. Ужгород, 88015, Україна,
  • Контакти: e-mail: tetyana02@gmail.com

Анотація. Мета дослідження — виявититаохарактеризувати основні типологічні та художньо-стилістичні особливості портретного образу на основі малярського доробку мистців Закарпаття першої половини ХХ ст. Згідно з ідейно-композиційними та живописно-пластичними ознаками проведено їх умовну класифікацію та виділено 5 типів образів: репрезентативний, соціальний, етноромантичний, комуністично-зідеологізований та сакральний. Розкрито глибинну психологізацію і трактування кожного типу образу.

Актуальність статті полягає у виявленні шляхів формування та розвитку особливостей портретного живопису періоду першої половини ХХ ст. та неoбхідності розуміння характерних типологічних ознак в поетапній еволюції образу закарпатця. Об’єктом дослідження є портретний доробок живописців Закарпаття першої половини ХХ ст., а предметом — типологічні та стилістичні особливості трактування образу горян, характер образотворчої мови.

Результат дослідження: доведено, що портретна творчість закарпатських мистців першої половини ХХ ст. демонструє широкий спектр художньо-стилістичних проявів,які еволюціонували від академічного письма до варіативних засобів імпресіоністичного чи експресіоністичного кольоропису. Чітко означено розгорнуту типологію живописних образів — від репрезентативного до комуністично-зідеологізованого. З’ясовано особливості їх художнього трактування.

Ключові слова: Закарпатський живопис, портретне малярство, типологія, образ, стилістика, етнічний типаж, соцреалізм.

Надійшла 26.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Островський Г. Образотворче мистецтво Закарпаття. Київ: Мистецтво, 1974. 198 с.
  • 2. Луценко І.В. Живопис Закарпаття кінця ХІХ — першої половини ХХ ст.: жанри та художньо­сти­лістичні особливості: автореф. дис. … канд. наук: 07.00.05. Львів: ЛНАМ, 2014. 16 с.
  • 3. Луценко І. Традиції етноромантизму в живописі Закарпаття першої половини ХХ ст. Науковий вісник ЗХІ: «Ерделівські читання»: матеріали Міжнародної наук.­ практ. конференції (Ужгород, 13—14 травня 2013 р.). Ужгород: Ґражда, 2013. Вип. № 4. С. 277—285.
  • 4. Юхимець Г.М. Українське радянське мистецтво 1941—1960 років. Київ: Мистецтво, 1983. 156 с.: іл. (Нариси з історії укр. мистецтва).
  • 5. Віраг, Юлій. Діячі історії і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. 1999. Ужгород. С. 36—37. 
  • 6. Поп І. Закарпатська школа живопису як феномен національного і культурного відродження. Carpatica — Карпатика: Актуальні проблеми історії і культури Закарпаття. Ужгород, 1992. Вип. 1. С. 181—196.
  • 7. Ворон Богдан. Закарпатська школа живопису: велике мистецтво з «маленького краю». Мистецький альманах Артес. 2011. URL: http://art-nostalgie.com.ua/a31.html (дата звернення: 02.05.2022).
  • 8. Кушнір Михайло. Наші етнопозиції. Образотворче мистецтво. 2004. № 1. С. 40—44.
  • 9. Дьерке Г. Формування концептуальних засад крайового неофольклоризму у закарпатському живописі 1920-х — початку 1940-х рр. Народознавчі зошити. Львів, 2017. № 4 (136). С. 920—927.
  • 10. Йосиф Бокшай. Образотворчий матеріал: альбом. Авт. ст.: Ф. Ерфан, О. Приходько. Ужгород: Карпати, 2016. 256 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »