« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169).  С. 207—217

УДК 738.071.1.04.02(477)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.207

ГОНЧАРНИЙ ДИВОСВІТ ОКСАНИ МАРТИНОВИЧ —  ШТРИХИ ДО ТВОРЧОГО ПОРТРЕТА

МОТИЛЬ Романа

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-6936-0328
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • доцентка кафедри дизайну та основ архітектури,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • проспект Бандери, 12, 79013, Львів, Україна;
  • старша наукова співробітниця,
  • відділ народного мистецтва,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: romana_motyl@ukr.net

Анотація. У статті висвітлено феномен творчості мисткині Оксани Мартинович. Пошуки художниці розглядаються через призму українського традиційного мистецтва: гончарства, іконопису, писанкарства. Особливу увагу приділено формотворчим, декоративним і просторово-пластичним особливостям творів майстрині. Простежено педагогічну і громадсько-суспільну діяльність Оксани Мартинович.

Отож мета дослідження — феномен творчості мисткині Оксани Мартинович, художні пошуки якої розглядаються через призму українського традиційного мистецтва.

Об’єктом дослідження є творча спадщина Оксани Мартинович, а предметом —типологічні особливості, стилістика та художні риси творів гончарства, писанкарства, графіки, малярства на склі.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період від початку 1990-х років і до наших днів.

Методологія роботи полягає у застосуванні комплексної методики, що утворюється із поєднання низки наукових методів: порівняльно-історичного, структурно-типологічного, аналітико-описового, образно-стилістичного аналізу.

Ключові слова: традиційне мистецтво, художниця, творчість, гончарство, форма, декор, іконопис, писанкарство.

Надійшла 16.12.2022

Список використаних джерел

  • 1.   Мотиль Р. До проблеми збереження Гаварецького осередку димленої кераміки. Український Керамологічний журнал. 2002. № 4. С. 68—69.
  • 2.   Мотиль Р. Осередок гончарства у Червонограді — відгомін минулого у сучасному. Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 66—72.
  • 3.   Онищенко В. Усміхнена кераміка. Народне мистецтво. Київ, 2004. № 1/2. С. 36—37.
  • 4.   Краковецька З. Смеречинська-Мартинович Оксана. Кераміка. Графіка. Живопис: каталог (упорядник Зеновія Краковецька). С. 1. Львів: Національна спілка майстрів народного мистецтва України.
  • 5.   Фестиваль гончарів «Не святі горшки ліплять». Тернопіль: Колірпринт. 42 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »