« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169).  С. 218—226

УДК 81-119:159.9:39 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.218

МОВА І САМОСВІДОМІСТЬ НАРОДУ У ЛІНГВОПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ОЛЕКСАНДРА ПОТЕБНІ

БАЛАГУТРАК Микола

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2041-8773
  • кандидат історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: balahutrak@ukr.net

Анотація. Мова є основним джерелом самоусвідомлення народу — засадниче положення концепції етнічної психології Олександра Потебні, якa не втрачає своєї актуальності в умовах російсько-української війни ХХІ ст.

Мета статті — дослідити етнопсихологічні ідеї українського вченого про єдність свідомості, мови і психології народу, які виступають провідними у повсякденній діяльності і формуванні унікального статусу етнічної спільноти.

Новизна роботи. Фундаментальною концепцією етнічної психології, яку розробляв і поглиблював Олександр Потебня, ще задовго до відомого Вільгельма Вундта у його праці «Психологія народів» (1886 р.), стала ідея, що початком і основою народної психології є мова, яка, серед інших чинників, найбільш послідовно забезпечує процеси ідентифікації, самопізнання та консолідації народу.

Висновки. Дослідницька спадщина, наукові ідеї О. Потебні справили великий вплив на розвиток вітчизняної гуманітаристики ХІХ століття і подальших процесів національного самоусвідомлення українців.

Основними методами дослідження є структурно-логічний, контент-аналізу та системного підходу.

Ключові слова: етнічна психологія, народна психологія, етнічна картина світу, психологія народів, етнографія, мова, мислення, свідомість, національна самосвідомість.

Надійшла 22.02.2023

Список використаних джерел

  • 1. Пыпин А.Н. История русской этнографии. Этно­графия малорусская. СПб.: Тип. Стасюлевича, 1891. Т. 3. 425 с.
  • 2. Сумцов Н.Э. Современная малорусская этнография. Киев: Киевская Старина; Тип. Г.Т. Корчак-Новицкого, 1893. Ч. I. 168 с.
  • 3. Этнографические интересы и изучения. Украинский народ в его прошлом и настоящем. Под ред. проф. Ф.К. Волкова (Вовка), проф. М.С. Грушевского, проф. М.М. Ковалевского, акад. Ф.Е. Корша. СПб.: Тип. т-ва «Общественная польза», 1914. Т. 1. С. 14—37.
  • 4. Чехович К. Олександр Потебня: Український ми­слитель-лінгвіст. Ред. Р. Смаль-Стоцький. Вар­ша­ва: [б. в.], 1931 (Друк. оо. Василіян у Жовкві). 179 c.: портр. (Серія фільольогічна. Праці Українського наукового інституту. Т. 4. Кн. 1).
  • 5. Потебня Олександер. Мова. Національність. Денаціоналізація = Language. Nationality. Denationa­lization: ст. і фраґм. Упоряд. і вступ. ст. Ю. Шевельова; Укр. Вільна Акад. Наук у США. Нью-Йорк: [б. в.], 1992. 155 с. : іл.
  • 6. Павленко В.Н., Талгин С.А. Введение в этническую психологию: Учебн. пособие. Харьков: Изд-во ХГУ, 1992. 108 с.
  • 7. Мацейків М.А. Питання етнічної психології в науковій спадщині О.О. Потебні. О.О. Потебня і проблеми сучасної філології. Київ: Наукова думка, 1992. С. 111—123.
  • 8. Кісь Роман. Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму). Львів: Літопис, 2002. 304 с.
  • 9. Балагутрак М. Генеза етнопсихології в Україні ХІХ століття: історико-етнологічний аспект. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. 224 с.
  • 10. Франчук В.Ю. Олександр Опанасович Потебня. Сторінки життя і наукової діяльності. Київ: Видав. дім Дмитра Бураго, 2012. 376 с.
  • 11. Наукова спадщина О.О. Потебні у слов’янському культурному просторі: Зб. наук. праць. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. 280 с.
  • 12. Олександр Опанасович Потебня: (До 170-річчя з дня народження): Бібібліогр. покажч. Уклад.: В.Ю. Франчук, Ф.Х. Широкорад, Ю.Ю. Полякова; Вступ. ст.: Ф.Х. Широкорад; Наук. ред.: Ф.Х. Широкорад; Бібліогр. ред.: С.Б. Глибицька. Харьков, 2005. 152 с.
  • 13. Потебня А.А. Эсетика и поэтика. Москва: Искусство, 1976. 614 с.
  • 14. Фізер І. Психолінгвістична теорія літератури О. Потебні. Пер. В.С. Брюховецького. Київ: Видав. дім «КМ Akademia», 1993. 111 с.
  • 15. Потебня А.А. Мысль и язык. Киев: Синто, 1993. 193 с.
  • 16. Вундт В. Проблемы психологии народов. Пер. с нем. Н. Самсонова. Москва: Космос, 1912. 132 с.
  • 17. Потебня А.А. Из лекций по теории словесности: Басня, пословица, поговірка. Под. ред. В.И. Харциева. Харьков: Госиздат Украины, 1894. 132 с.
  • 18. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. Москва: Прогресс, 1984. 397 с.
  • 19. Постовалова В.И. Язык как деятельность: Опыт интерпретации В. Гумбольдта. Москва: Наука, 1982. 222 с.
  • 20. Гумбольдт В. О духе, присущем человеческому роду. Язык и философия культуры. Москва: Прогресс, 1985. С. 337—345.
  • 21. Рамишвили Г.В. От сравнительной антропологии к сравнительной лингвистике. Язык и философия куль­туры. Москва: Прогресс, 1985. С. 309—317.
  • 22. Гумбольдт В. Характер языка и характер народа. Язык и философия культуры. Москва: Прогресс, 1985. С. 370—381.
  • 23. Потебня А.А. Язык и народность. Мысль и язык. Киев: Синто, 1993. С. 158—186.
  • 24. Овсянико-Куликовский Д.Н. А.А. Потебня как язы­ковед и мыслитель. Киевская старина. Киев: Тип. Г.Т. Корчак-Новицкого, 1893. Т. 42. С. 30—46, 267—287, 342—363.
  • 25. Потебня А.А. Из записок по теории словесности: Поэзия и проза. Тропы и фигуры. Мышление поэти­ческое и мифическое. Приложения. Харьков: М.В. Потебня, 1905. 652 с.
  • 26. Потебня А.А. О национализме. Мысль и язык. Киев: Синто, 1993. С. 186—190.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »