« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169).  С. 193—206

УДК 069.5:391(=161.2)”17/18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.193

ГЕРМІНА ОЗАРКЕВИЧ ТА ЇЇ ЗБІРКА ТВОРІВ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА

ФЕДОРЧУК Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4724-3566
  • докторка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • відділ історичної етнології,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • Проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: folena@i.ua

Анотація. Стаття присвячена колекційній діяльності представниці знаного у Галичині священичого роду Озаркевичів. Дослідження є актуальним з огляду на важливість збереження, вивчення та примноження культурної спадщини України. Популяризація результатів дослідження сприятиме етнічній та національній самоідентифікації українців.

Мета статті — репрезентувати діяльність Герміни Озаркевич (1865—1924) та проаналізувати зібрану нею раритетну колекцію орнаментальних зразків народних бісерних прикрас та народної вишивки українців кінця XVIII — другої третини XIX століття.

Упродовж 1880—1910‑х рр. колекція експонувалася на виставках у Відні, Празі, Кракові, Львові, Коломиї, Чернівцях, Тернополі, де мала великий успіх. Відомо, що Г. Озаркевич передавала особисто зібрані артефакти різним музеям. Тому точний обсяг артефактів встановити складно. Натепер зібрані Г. Озаркевич артефакти були виявлені в одному празькому та двох львівських музеях. Їхній візуальний аналіз виявив цінну інформацію про технологічні, типологічні та стилістичні особливості народних творів українців, які є важливими речовими джерелами вивчення двох етнічних мистецьких традицій — традиції бісерного оздоблення та традиції вишитого декору народної ноші українців.

У статті використано методику біографічних студій, компаративний метод та метод історичної реконструкції.

Ключові слова: Україна, Герміна Озаркевич, народне мистецтво, зразки ґерданів, зразки вишивки, Покуття, Буковина.

Надійшла 27.11.2022

Список використаних джерел

  • 1. Кушнір В. Інтерактивність, інклюзія та партисипація як магістральні лінії інноваційних практик музейної роботи. Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 16—30.
  • 2. Федорчук О. Образцы герданов из коллекции Гер­мины Озаркевич-Величко. Зборнiк дакладаў i тэ­зiсаў VII Міжнароднай навукова-практычнай кан­ферэн­цыі «Традыцыі і сучасны стан культуры і мастац­тваў»: у 2 т. Мінск: Права і эканоміка, 2017. Т. 1. С. 846—849.
  • 3. Федорчук О. Невідомий пласт етнографічної колекції Франтішека Ржегоржа (до питання збірки Герміни Озаркевич). «Дала нам Чехія чоловіка з золотим серцем»: Франтішек Ржегорж у парадигмі україн­сько-чеських культурних взаємин: зб. наук. пр. до 160-річчя від дня народження Франтішека Ржегоржа. Львів: Галич-Прес, 2017. С. 95—104.
  • 4. Fedorchuk O., Bolyuk O., Pohunek J., Valášková N. Lidová kultura Ukrajinců rakousko-uherské monarchie v etnografické sbírce Františka Řehoře z 80. a 90. let 19. století. Český Lіd. 2020. 107. No 1. S. 71—92. DOI: https://doi.org/10.21104/CL.2020.1.04. 5. 
  •  5. Скворій Роман. Озаркевичі. Бойки. Дрогобич: Нау­ково-культурологічне товариство «Бойківщина», 1995. № 1—3. С. 32—35.
  • 6. Арсенич П. Родина Озаркевичів: 2‑ге видання. Снятин: Видавнича фірма ПрутПринт, 2010. 64 с.
  • 7. Теофіля Окуневська (Озаркевич). URL: https://uk.rodovid.org/wk/Запис:728271 (дата звернення: 30.10.2022).
  • 8. Володимир Озаркевич. URL: https://uk.rodovid.org/wk/Запис:728279 (дата звернення: 30.10.2022).
  • 9. Наталія Озаркевич (Кобринська). URL: https://uk.rodovid.org/wk/Запис:728282 (дата звернення: 30.10.2022).
  • 10. Лонгин Озаркевич. URL: http://uk.rodovid.org/wk/Запис:728290 (дата звернення: 30.10.2022).
  • 11. Шендеровський Василь, Кушерець Василь. Євген Озаркевич. URL: www.znannya.org.ua/index.php/about/znameniti-ukrajintsi/135-evgen-ozarkevich
  • 12. Євген Озаркевич. URL: https://uk.rodovid.org/wk/Запис:728278 (дата звернення: 30.10.2022).
  • 13. Ганіткевич Ярослав. Євген Озаркевич — один із засновників новітньої української медицини (До 150‑річчя від дня народження). Наукове товариство ім. Шевченка (Онлайн-журнал). URL: http://www.ntsh.org/content/ievgen-ozarkevich-odin-iz-za­cnovnikiv-novitnoyi-ukrayinskoyi-medicini-do-150-richchya-vid#sthash.CVYm7DnM.dpuf (дата звернення: 30.10.2022).
  • 14. Ровенчак І. Картографічна спадщина Г. Величка. Док­тор географії Григорій Величко. За ред. проф. О. Шаблія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. С. 47—55.
  • 15. Ровенчак І.І. До питання етногеокультурного картографічного аналізу. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Збірник наукових праць. Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2011. Вип. 13. С. 84—86. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pbgo_2011_13_28 (дата звернення: 30.10.2022).
  • 16. Вісьтак О. Хронологія життя і діяльності. Доктор гео­графії Григорій Величко. За ред. проф. О. Шаблія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. С. 56—57.
  • 17. Мельник Ігор. Григорій Величко — перший доктор географії. URL: http://zbruc.eu/node/14402 (дата звернення: 30.10.2022).
  • 18. Волошин Л. Ольга Плешкан. Львів: Афіша, 2010. 371 с.
  • 19. Петро Дідушок. URL: https://uk.rodovid.org/wk/Запис:1305668
  • 20. Франко І.Я. Етнографічна виставка у Тернополі. Франко Іван. Зібрання творів: у п’ятдесяти томах. Київ: Наукова думка, 1985. Т. 46. Кн. 1. С. 469—479.
  • 21. Федорчук Олена. Традиція бісерного оздоблення народної ноші українців (на матеріалах західних областей України). Львів: ІН НАН України, 2021. 320 с.: іл.
  • 22. Франко І.Я. Галицько-руський орнамент на віденській виставі [1886]. Франко Іван. Додаткові томи до Зібрання творів: у п’ятдесяти томах. Київ: Наукова думка, 2008. Т. 53. С. 173—175.
  • 23. Valášková N. František Řehoř (1857—1899) a jeho etnografická činnost (s ukázkami článků F. Řehoře z Haliče). Praha: Etnologický ústav AV ČR. 1999. 167 s.: 15 il.
  • 24. Федорчук О. Українські народні прикраси з бісеру. Львів: ІН НАН України; Свічадо, 2007. 120 с.: іл.
  • 25. Федорчук О. Мистецька традиція бісерного оздоблення народної ноші Покуття. Народознавчі зошити. 2017. № 1 (133). С. 188—202. URL: http://nz.ethnology.lviv.ua/archiv/2017-1/18.pdf

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »