« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169).  С. 163—180

УДК 7.046.3(477)”17″:27-312.47

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.163

РОЗВИТОК ІКОНОГРАФІЇ НЕПОРОЧНОГО ЗАЧАТТЯ БОГОРОДИЦІ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ XVІІІ СТОЛІТТЯ

ЛЕВИЦЬКА Мар’яна

  • ОRCID.ID: http://orcid.org/0000-0002-0977-4470
  • докторка історичних наук, доцентка,
  • старша наукова співробітниця,
  • відділ мистецтвознавства,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: m.levytska@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена вивченню появи та розвитку іконографічного мотиву Непорочного Зачаття в релігійному мистецтві на теренах України у XVІІІ ст.

Мета. Проаналізувати появу і розвиток іконографії Непорочного Зачаття Богородиці через призму церковних догматів, біблійних референцій та богословських текстів православної і католицької традицій XVII—XVIII століть. У фокусі дослідження — характерні зразки малярства і графіки з теренів Галичини, Волині, Правобережжя, в яких репрезентовано розвиток вказаного іконографічного мотиву та його варіації.

Методика дослідження опирається на методи класичної іконології та іконографії (розроблені Е. Панофським та його послідовниками), а також — на методи герменевтики щодо інтерпретації біблійних текстів та кореляції між візуальними та вербальними зразками. Відтак, в дослідженні поєднано аналітичний та дескриптивний підхід, що дало змогу визначити у творах малярства важливі формальні ознаки та запропонувати їх інтерпретацію.

Висновки. Українське церковне мистецтво розвивалося не ізольовано, а в природному контексті міжконфесійної полеміки епохи і середовища; вказану іконографію не можна розглядати поза сферою барокової літератури. Хоча візуальні моделі для втілення догмату Непорочного Зачаття були розроблені католицьким Заходом, але східна традиція доповнила його символічно-метафоричне втілення. Розвиток цього мотиву на українському ґрунті позначений синтезом різних іконографічних типів (від Успіння/Внебовзяття до Коронування Богородиці, Богородиця цариця небесна тощо).

Ключові слова: іконографія, Непорочне Зачаття Богородиці, біблійні джерела, текст і образ, символіка, емблематична риторика.

Надійшла 29.12.2022

Список використаних джерел

  • 1. Encyclopedia Mariana: Theotokos. (1958). (2d ed.). Genova; Milano: Bevilacqua&Solari Edizioni; Editrice Massimo. P. 314—331.
  • 2. Апокріфи і лєґенди з українських рукописів: зібрав, упоряд. і пояснив Іван Франко. Львів: Накладом НТШ. 1906. Т. IV. C. 350—355.
  • 3. Щурат В.Маріинський культ на українських землях давньої польської держави. Львів, 1910. 23 с.
  • 4. Welykyj Athanasius G. Il culto della Madonna SS.ma in Ucraina. Academia
  • Mariana Internationalis; Acta Congressus Mariologici-Mariani. Romae, 1950. Р. 221—232.
  • 5. Гриньох о. Іван. Теологічні основи почитання Пресвятої Богородиці. Богословія. Т. ХХХІV. Рим, 1970. С. 152—187.
  • 6. Ісіченко арх. Ігор. Історія української літератури: епоха бароко XVII—XVIII ст. Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія: Львів; Київ; Харків, 2011.
  • 7. Косів Р. Українська іконографія Богородиці: посібник для студентів закладів вищої освіти мистецького спрямування. Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2021.
  • 8. Пісні до Почаївської Богородиці. Перевидання друку 1773 р. (Транскрипція, коментарі і дослідження: Ю. Медведик). Львів: Вид-во УКУ, 2000.
  • 9. Сидор О. «Величне твоє Успіння, Пресвята Діво Чиста…». Лавра. № 8. 1999. С. 24—33.
  • 10. Сиротинська Н. Перло многоцінне: музично-пое­тичний світ богородичної гимнографії. Львів, 2014.
  • 11. Степовик Д. Українська графіка XVI—XVIII століть. Еволюція образної системи. Київ: Наукова думка, 1982.
  • 12. Бартосик Г. OFMConv. Богородица в богослужении Востока и Запада. Издательство ОО. Францисканцев, 2003.
  • 13. Bator Z. Problem њwiкtych wizerunkуw: ikon maryjnych w duszpasterstwie. Salvatoris Mater. № 7/2. 2005. S. 100—120.
  • 14. Напюрковський С.Ц. OFMConv. Богородица в вероучении и предании католической церкви. Москва: Издательство ОО. Францисканцев, 2016.
  • 15. Пельтьє А.-М. Библейские чтения. У истоков європейской культуры. Институт религиозных наук им. Фомы Аквинского. Київ: Дух і Літера, 2014.
  •      16.       Ivanič S. Catholica. The Visual Culture of Catholicism. London: Thames&Hudson, 2022.  
  •   17.     Свєнціцька В. Український живопис ХVІ—ХVІІ й ХVІІІ ст. у контексті візантійських мистецьких традицій і західноєвропейського бароко. Українське бароко та європейський контекст. (Зб. стат.). Київ, 1991. С. 90—95.
  • 18. Kappes Christiaan W. The Immaculate Conception: Why Thomas Aquinas Denied, While John Duns Scotus, Gregory Palamas, and Mark Eugenicus Professed the Absolute Immaculate Existence of Mary. New Bedford, MA, 2014. P. 58—59, 62.
  • 19. Жолтовський П. Український живопис XVІІ—XVІІ ст. Київ: Наукова думка, 1978.
  • 20. Vloberg S. The iconography of the Immaculate Con­ception. The Dogma of the Immaculate Conception: His­tory and significance (E. D. O’Connor (ed.). South Bend, Notre Dame, 1958.
  • 21. Mitchell Nathan D. The Mystery of the Rosary: Marian Devotion and the Reinvention of Catholicism. New York University Press, 2009.
  • 22. Mazurkiewicz R. Z dawnej literatury marijnej. Kraków: Wydawnictwo Naukowe UP, 2011.
  • 23. Rok B. Sanktuaria Maryjne ziem ruskich w kulturze Rzeczypospolitej XVIII wieku. W: Czasy nowożytne. Studia poświęcone pamięci prof. Władysława Eugeniusza Czaplińskiego w 100 rocznicę urodzin. (K. Matwijowski red.). Wrocław, 2005.
  • 24. Baranowski A.-J. Koronacje wizerunków maryjnych w czasach baroku. Zjawisko kulturowe i artystyczne. Warszawa, 2003.  
  • 25. Левицька М. Особливості Марійної іконографії в Успенській соборній церкві Почаївського монастиря. Культура і мистецтво західноукраїнських земель. Ред. В. Александрович. Львів, 2019. C. 331—360.
  • 26. Альмес І. Carmelitana у бібліотеках василіянських монастирів Львівської єпархії ХVІІІ ст. Свята Тереза від Ісуса і Україна — Santa Teresa de Jesus y Ucrania (Наук. зб., упор. Б. Чума). Львів, 2017. С. 174—193.
  • 27. Kobielus S. Concordia Novi et Veteris Testamenti. Za­powiedz i dzieła odkupienia i jego spełnienie w teologii i sztuce Sredniowiecza. Poznań, 2013.
  • 28. Дмитро Туптало. Житія Святих. Т. IV (Пер. В. Шевчука). URL: https://www.truechristianity.info/ua/books/saints_ua_04/saints_ua_04_009.php
  • 29. Сковорода Г. Сад божественних пісней прозябший із зерн Священнаго Писанія. URL: http://litopys.org.ua/skovoroda/skov103.htm
  • 30. Матушек O. Символіка Богородиці у метатексті барокової літератури. Автореф. дисертації на здобуття н. с. кандидата філологічних наук. Харків, 1999.
  • 31. Левицька М. Короновані ікони Богородиці в українській унійній традиції ХVІІІ—ХІХ ст.: історіографія і зразки. Карпати: людина, етнос, цивілізація. 2017—2018. Вип. 7—8. С. 270—284.
  • 32. Левицька М. Mons miraculis celebratus… Цикл Луки Долинського в Успенському соборі Почаївської лаври і традиції барокового паломництва. Sztuka cerkiewna Rzeczypospolitej i krajow sasiednich. Series Byzantina, Miscelanea. Vol. II. Ostrava, 2020. S. 90—111.
  • 33. Royt J. Obraz a kult v Čechách, 17. a 18. Století. Praha, 1999.
  • 34. Witkowska А. Uroczyste koronacje wizerunków maryjnych na ziemiach polskich w latach 1717—1992. Przestrzeń i sacrum. Geografia kultury religijnej w Polsce i jej przemiany w okresie od XVII do XX w. na przykładzie ośrodków kultu i migracji pielgrzymkowych. (Aleksander Jackowski ed.). Kraków: Instytut Geografii Uniwersytetu Jagiellońskiego. S. 87—103.
  • 35. Хроніка монастиря ЧСВВ у Крехові. ЛННБ. Від рукоп. Ф. 3 (Монастирі василіянські). МВ-122 (132). Арк. 112.
  • 36. Terdik S. Marian symbols of the iconostasis of the cathedral of Blaj. № 52/2. Apulum: Series historia & patrimonium. 2015. P. 83—103.
  • 37. Левицька М. (2018). Малярство Луки Долинського в Успенському соборі Почаєва (1807—1810): іконографічна програма циклу «Чудеса Христа». Волинська ікона: дослідження і реставрація. Наук. зб. Вип. 25. Луцьк, 2018. С. 134—146.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »