« 2018. № 2 (140)

Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 494–501

УДК 75.052/058(477.83-22)-0552

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.02.494

Надійшла 13.03.2018

ТРАДИЦІЙНИЙ РОЗПИС ЯВОРІВЩИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ТВОРЧИХ ІНСПІРАЦІЙ НАТАЛІЇ ДЮГ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9719-4432

Шпак Оксана Дмитрівна, кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ народного мистецтва,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail shpak.oksana@gmail.com

Анотація. В основі творчості художниці Наталії Дюг, яка живе і працює у смт Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, лежить локальна традиція розпису на дереві Яворівщини — декор мальованих скринь ХІХ — першої пол. ХХ ст., розпис дитячих іграшок (забавок) кінця ХІХ—ХХ ст. Художниця працює у галузі станкового малярства, свої картини виконує акриловими фарбами на склі й на тканині. У творчості Наталії Дюг виразно прочитуються дві тенденції: зв’язок з традицією яворівського народного розпису і новаторство щодо техніки й матеріалу, типології та стилістики творів.

Ключові слова: народне декоративне мистецтво Яворівщини, декоративний розпис, яворівські мальовані скрині, яворівські народні забавки, мотиви орнаменту, інтерпретація, етномистецька традиція.

Список використаних джерел

  1. 1. Будзан А.Ф. Яворівські мальовані скрині / А.Ф. Будзан // Народна творчість та етнографія. — 1968. — № 5. — С. 49—53.
  2. Герус Л. Українська народна іграшка / Л.М. Герус. — Львів : НАН України ; Інститут народознавства, 2004. — 264 с. : іл.
  3. Герус Л. Яворівська народна іграшка: історія розвитку та сучасні прооблеми промислу / Л. Герус // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. ССХХХ. Праці секції етнографії та фольклористики. — Львів : Наукове товариство імені Шевченка, 1995. — С. 176—189.
  4. Найден О.С. Орнамент українського народного розпису: Витоки, традиції, еволюція / О.С. Найден. — Київ : Наукова думка, 1989. — 136 с.
  5. Наталія Володимирівна Дюг: Художниця, педагог і вихователь, майстер. ХПТУ № 14 / авт. тексту та упорядник К.М. Кавас. — Івано-Франкове, 2011. — 52 с. : іл.
  6. Станкевич М.Є. Автентичність мистецтва. Питання теорії пластичних мистецтв. Вибрані праці / М.Є. Станкевич. — Львів : СКІМ, 2004. — 192 с.
  7. СтанкевичМ.Є Українське художнє дерево ХVІ—ХХ ст. / М.Є. Станкевич. — Львів : НАН України ; Інститут народознавства, 2002. — 480 с. : іл.
  8. Чугай Р.В. Народне декоративне мистецтво Яворів­щини / Р.В. Чугай. — Київ : Наукова думка, 1979. — 144 с. : іл.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »