« 2018. № 2 (140)

Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 441–447

УДК 39(=161.2):746.1(477.86-11)”18/192”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.02.441

Надійшла 26.02.2018

ТКАЦТВО ПОКУТТЯ КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ТРАДИЦІЯ ТА ОБРАЗНО-СТИЛЬОВІ ІНСПІРАЦІЇ

Олійник Ольга Володимирівна, кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ народного мистецтва,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: oliao-m@i.ua

 Анотація. Традиційна художня тканина — один з важливих маркерів етнокультури, а на зламі тисячоліть це мистецьке надбання стає потужним джерелом натхнення, отримує нову духовну якість. Сучасні естетичні запити суспільства спрямовують розвиток покутського ткацтва у руслі інтерпретації традиційної художньої основи, створення образних асоціацій майстрами та дизайнерами текстилю.

Ключові слова: тканина, традиція, народний майстер, візерунок, орнамент.

Список використаних джерел

  1. Ганна Вінтоняк. Альбом / автор вступ. ст., упоряд. О. Никорак. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 208 с. : іл.
  2. Михайлова Марина. Етнокультура та національна свідомість: соціально-філософський аналіз / Марина Михайлова // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія». — Острог : Острозька академія. — Вип. 8. — 2011. — С. 19—27.
  3. Сміт Е. Нації та націоналізм у глобальну епоху / Е. Сміт ; пер. з англ. М. Климчука і Т. Цимбала. — Київ : Ніка-Центр, 2009. — 320 с. — (2-ге вид., стереотип.).
  4. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття. — Режим доступу : http://hutsul.museum/museum/articles/mustectvo-pokyttya/).
  5. Наталія Грицак. «ТекСТИЛЬ. Динаміка традиції». — Режим доступу : http://hutsul.museum/exhibi­tions/ 2013/Tekstul-dynamika-tradu­ciya/.
  6. Ярослава Ткачук. Мистецтво Покуття. — Режим доступу : http://hutsul.museum/museum/articles/mustectvo-pokyttya/.
  7. «Покутське ткацтво» родини Костюків. — Режим доступу : http://www.ifportal.net/news/full/11690.html.
  8. Ткацтво Марії Стефак. — Режим доступу : https://tkactvo.webnode.com.ua/.
  9. Оля Полюк, Наталія Грицак «Дороги, що переплелися». — Режим доступу : http://hutsul.museum/exhi­biti­ons/2014/lytvyn-sachro-tekstyl/.
  10. Оксана ЛИТВИН: «По життю веде Бог, і від нас нічого не залежить». — Режим доступу : http://kuryer-if.info/oksana-litvin-po-zhittyu-ve­de-bog-i-vid-nas-nichogo-ne-zalezhit/.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »