Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2018. № 2 (140)

Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 363–371

УДК 7.041.2 / 7 : 75.053](477.83/.87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.02.363

Надійшла 15.02.2018

ТРАДИЦІЯ ХАТНЬОЇ ІКОНИ НА СКЛІ: ВІДРОДЖЕННЯ, ІНТЕРПРЕТАЦІЯ (НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ)

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4717-4396

Тріска Оксана Олегівна, кандидат мистецтвознавства,

науковий співробітник Інститут народознавства

Національної академії наук України,

відділ народного мистецтва,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: oksana_triska@yahoo.de

Анотація. Висвітлюються особливості відродження традиційного гуцульсько-покутського малювання на склі. Виконання реплік ікон другої пол. ХІХ ст. засвідчує свідоме звернення українських художників до етноджерел, які дають цілісну основу не лише для копіювання, але й для творчих інтерпретацій. Тиражування кращих зразків народної творчості сприяє формуванню знакових маркерів української ідентичності.

Ключові слова: народна ікона на склі, творча інтерпретація, художня стилістика, репліка, національна ідентичність.

Список використаних джерел

  1. Вистава Галицького примітиву XVII—XIX вв.: каталог виставки / авт. стат. Свєнціцький І., Федюк М. — Львів : Наукова фундація Національного музею у Львові, 1939. — 15 с.
  2. Витвицький С. Історичний нарис про гуцулів / С. Витвицький. — Коломия : Світ, 1993. — 96 с.
  3. В’ячеславова О. Неотрадиціоналізм у контексті українського постмодерну / О. В’ячеславова // Артанія. — Кн. 20. — № 3. — 2010. — С. 16—17.
  4. Народна ікона на склі: альбом. — Київ : Інститут колекціонерства при НТШ, 2008. — 369 с.
  5. Живопис на склі — традиції та сучасність: каталог виставки / авт. вступ. ст., упоряд. Откович В.П. — Львів : Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського, 1988. — 41 с.
  6. Романів-Тріска О. Західноукраїнське малярство на склі XIX — початку XX століття / Романів-Тріска О. // Народна ікона на склі: альбом. — Київ : Інститут колекціонерства при НТШ, 2008. — С. 13—33.
  7. Свєнціцька В. Малювання на склі: каталог виставки з фондів Музею та збірок львівських колекціонерів / В. Свєнціцька . — Львів : НМЛ, 1990 — 20 с.
  8. Шухевич В. Гуцульщина. Репринтне відтворення видання 1899 року / В. Шухевич. — Верховина, 1997. — Том 1. — 352 с.
  9. Гоцалюк А.А. Неотрадиціоналізм як явище духовної культури. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.stattionline.org.ua/obraz/33/2112-neotradicionalizm-yak-yavishhe-duxovno%D1%97-kulturi.html.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »