« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 435—439

УДК 903.23.02 : 069(477.52-21Конотоп)](045)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.435

ПОСУДИНА-«ТРІЙЧАТКА» З ФОНДІВ КОНОТОПСЬКОГО МУЗЕЮ

Анатолій ЩЕРБАНЬ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9530-6453
  • доктор культурології,
  • кандидат історичних наук,
  • Харківська державна академія культури,
  • завідувач кафедри історії,
  • музеєзнавства та пам’яткознавства,
  • Бурсацький узвіз, 4, 61000, Харків, Україна,
  • e-mail: kozaks_1978@ukr.net

Євген ОСАДЧИЙ

  • ORCID ID: https://orcid.org/: 0000-0002-9143-110X
  • кандидат історичних наук, науковий співробітник,
  • Інститут прикладної фізики НАН України,
  • відділ ядерно-фізичних досліджень,
  • вул. Богуна 2/1, 40007, Суми, Україна,
  • e-mail: osadchij.75@gmail.com

Мета роботи: характеристика чарки-«трійчатки» з с. Ко­зацьке Конотопського району Сумської обл. та порівняння її з іншими відомими нині посудинами цього типу з території сучасної України та Російської Федерації.

В умовах наявності стійкого зацікавлення обрядовою культурою східних слов’ян введення до наукового обігу інформації про нововіднайдені «трійчатки» вважаємо ак­туальним.

Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, системності у поєднанні з історико-по­рівняльним, порівняльно-етнографічним та мікроісторичним методами.

Ключові слова: гончарство, с. Козацьке, чарки-«трій­чатки», весільний обряд, російський вплив.

  • 1. Соколовский Л. Гончары в Купянском уезде в 1880 го­ду. Труды комиссии по исследованию кустарних промыслов Харьковской губернии. Харьков: типография Губернского правления, 1883. Вып. ІІ. С. 33—57.
  • 2. Сумцов Н.Ф. Очерки народного быта (Из этногра­фической экскурсии 1901 г. по Ахтырскому уезду Харьковской губернии). Сборник Харьковского Исто­рико-филологического общества. Т. 13. Труды Харь­ковского предварительного комитета по устройству ХІІ археологического съезда. Т. ІІ. Харьков: Типо-Литография «Печатное дело», 1902. 57 с.
  • 3. Щербань О. Унікальна слобідська весільна посудина — «рюмки-трійчатки». Народознавчі зошити. 2015. № 4. С. 984—987.
  • 4. Калинин А. Русские и зарубежные сосуды с секретами. Москва: Граница, 2004. 288 с.
  • 5. Машкин А. Обычаи и обряды простонародья в городе Обояни. Труды Курскаго губернскаго статистического комитета. Вып. 1. Курск: Типография Губернскаго правления, 1863. С. 484—505.
  • 6. Плотникова И. Чарка-тройка. Наука и жизнь. 2000. № 12. URL: https://www.nkj.ru/archive/articles/5217/ (дата звернення 10.12.2020).
  • 7. Українські приказки, прислівъя и таке інше. Спорудив М. Номис. Санкт-Петербург: в друкарнях Тиблена и комп. и Куліша, 1864. 304 с.
  • 8. Литвинова-Бартош П. Весільні обряди та звичаї у селі Землянці Глухівського повіту у Чернігівщині. Матеріали до україно-руської етнології. Львів, 1900. Т. 3. С. 71—173.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »