« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 435—439

УДК 903.23.02 : 069(477.52-21Конотоп)](045)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.435

ПОСУДИНА-«ТРІЙЧАТКА» З ФОНДІВ КОНОТОПСЬКОГО МУЗЕЮ

Анатолій ЩЕРБАНЬ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9530-6453
  • доктор культурології,
  • кандидат історичних наук,
  • Харківська державна академія культури,
  • завідувач кафедри історії,
  • музеєзнавства та пам’яткознавства,
  • Бурсацький узвіз, 4, 61000, Харків, Україна,
  • e-mail: kozaks_1978@ukr.net

Євген ОСАДЧИЙ

  • ORCID ID: https://orcid.org/: 0000-0002-9143-110X
  • кандидат історичних наук, науковий співробітник,
  • Інститут прикладної фізики НАН України,
  • відділ ядерно-фізичних досліджень,
  • вул. Богуна 2/1, 40007, Суми, Україна,
  • e-mail: osadchij.75@gmail.com

Мета роботи: характеристика чарки-«трійчатки» з с. Ко­зацьке Конотопського району Сумської обл. та порівняння її з іншими відомими нині посудинами цього типу з території сучасної України та Російської Федерації.

В умовах наявності стійкого зацікавлення обрядовою культурою східних слов’ян введення до наукового обігу інформації про нововіднайдені «трійчатки» вважаємо ак­туальним.

Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, системності у поєднанні з історико-по­рівняльним, порівняльно-етнографічним та мікроісторичним методами.

Ключові слова: гончарство, с. Козацьке, чарки-«трій­чатки», весільний обряд, російський вплив.

  • 1. Соколовский Л. Гончары в Купянском уезде в 1880 го­ду. Труды комиссии по исследованию кустарних промыслов Харьковской губернии. Харьков: типография Губернского правления, 1883. Вып. ІІ. С. 33—57.
  • 2. Сумцов Н.Ф. Очерки народного быта (Из этногра­фической экскурсии 1901 г. по Ахтырскому уезду Харьковской губернии). Сборник Харьковского Исто­рико-филологического общества. Т. 13. Труды Харь­ковского предварительного комитета по устройству ХІІ археологического съезда. Т. ІІ. Харьков: Типо-Литография «Печатное дело», 1902. 57 с.
  • 3. Щербань О. Унікальна слобідська весільна посудина — «рюмки-трійчатки». Народознавчі зошити. 2015. № 4. С. 984—987.
  • 4. Калинин А. Русские и зарубежные сосуды с секретами. Москва: Граница, 2004. 288 с.
  • 5. Машкин А. Обычаи и обряды простонародья в городе Обояни. Труды Курскаго губернскаго статистического комитета. Вып. 1. Курск: Типография Губернскаго правления, 1863. С. 484—505.
  • 6. Плотникова И. Чарка-тройка. Наука и жизнь. 2000. № 12. URL: https://www.nkj.ru/archive/articles/5217/ (дата звернення 10.12.2020).
  • 7. Українські приказки, прислівъя и таке інше. Спорудив М. Номис. Санкт-Петербург: в друкарнях Тиблена и комп. и Куліша, 1864. 304 с.
  • 8. Литвинова-Бартош П. Весільні обряди та звичаї у селі Землянці Глухівського повіту у Чернігівщині. Матеріали до україно-руської етнології. Львів, 1900. Т. 3. С. 71—173.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »