« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 424—434

УДК 27-526.63+398(477):(2-523.45)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.424

МЕТАФОРА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ІКОНИ «НЕДРЕМНЕ ОКО» ІЗ СУБОТОВА

Оксана КУЛІШ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9625-0690
  • кандидат мистецтвознавства,
  • старший науковий співробітник,
  • Черкаський обласний краєзнавчий музей,
  • вул. Слави, 1, 18000, м. Черкаси, Україна,
  • e-mail: kulish_oxana_andre@ukr.net

У статті проаналізовано унікальний взірець українського сакрального живопису за зображальним змістом  — ікону «Недремне око» із Суботова другої половини ХVІІІ ст. Об’єкт дослідження — українська народна ікона «Недремне око».

Предмет дослідження — метафора народної ікони «Недремне око» із Суботова. Актуальність теми зумовлена становленням культурно-історичного типу українського наративу, що через візуально-онтологічну метафору спроектований з козацьких часів до нашої сучасності і пов’язаний із героїчною темою визвольної боротьби українського народу за свою національну і духовну ідентичність, за свою державність.

Завдання статті: з’ясувати, в чому полягає вияв візуально-онтологічної метафори стосовно ікони «Недремне око» з Іллінської церкви Суботова з застосуванням методу синтезу етнографічних, історичних та мистецтвознавчих даних, також методів індукції, компаративізму, іконологічного.

Мета: розглянути візуально-онтологічну метафору народної ікони «Недремне око» із Суботова крізь призму історії і староукраїнської культури.

Для представленої ікони кордони візуально-онтологічної метафори визначаються безпосередньо в межах фактів з історії Середньої Наддніпрянщини другої половини ХVІІ—ХVІІІ ст., а в ній — Чигиринської землі у складі Речі Посполитої, також у культурних межах, а саме: сакральної архітектури Суботова того часу і давньої української міфології.

Ключові слова: українська народна ікона «Недремне око», Суботів, візуально-онтологічна метафора, Бог-Дитина, св. Ілля, св. Архистратиг Михаїл, сакральна архі­тектура.

  • 1. Овсійчук В., Крвавич Д. Оповідь про ікону. На­ук. ред. С. Павлюк. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. 396 с.: іл.
  • 2. Адамович О.В. Стилістика ікон «Недріманне око» на матеріалах колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Образ Христа в українській культурі: збірник. Київ: НаУКМА, 2001. С. 129—138.
  • 3. Найден Олександр. Народна ікона Середньої Наддніпрянщини в контексті селянського культурного простору: монографія. Авт. проекту М. Бабак; авт. тексту О. Найден. Інститут мистецтвознавства, фоль­клористики та етнології ім. М. Рильського НАНУ. Київ: Книга, 2009. 545 с.: іл.
  • 4. Сивак Василь. Євхаристійна іконографія в українському сакральному малярстві XVII—XVIII ст. Народознавчі зошити. 2011. № 1 (97). С. 87—100.
  • 5. Свєнціцька Віра. Основні етапи розвитку українського малярства ХVІ—XVIІІ ст. та відбиття явищ му­зичної культури в малярських творах. Українське му­зикознавство: науково-методичний щорічник. 1971. Вип. 6. С. 216—227.
  • 6. Жолтовський П.М. Український живопис ХVІІ—XVIІІ ст. Київ: Наукова думка, 1978. 327 с.: іл.
  • 7. Откович В.П. Народна течія в українському живопису XVII—XVIII століть. Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського. Львівське відділення. Київ: Наукова думка, 1990. 96 с.: іл.
  • 8. Степовик Дмитро. Історія української ікони Х—ХХ століття. Вид. 2-ге. Київ: Либідь, 2004. 440 с.: іл.
  • 9. Крамарчук Х.П. Види та типи метафор у дизайні. Аналітичний метод пошуку органічної метафори. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2009. № 656: Архітектура. С. 44—52.
  • 10.    Микешина Л.А., Опенков М.Ю. Метафора оптическая. Культурология. ХХ век: Энциклопедия. Гл. ред. С.Я. Левит. Санкт-Петербург: Университетская книга; Алетейя, 1998. Т. 2. С. 36—41.
  • 11.    Хамітов Назіп. Міфологема. Філософський словник. Людина і світ. Київ: КНТ, Центр навчальної літератури, 2007. С. 135—136.
  • 12.    Атлас адміністративно-територіального устрою України: 2020. URL: https://atu.decentralization.gov.ua/ #atlas (дата звернення 02.01.2021).
  • 13.    Черкаський обласний краєзнавчий музей. Фонд, Ж-642. Ікона «Христос — Недріманне око». (Укладач В.І. Не­стеренко, дата укладання уніфікованого паспорту: 14.07.2017 р.).
  • 14.    Найден Олександр. Українське бароко. Загальні риси. Специфіка історичного функціонування. Мистецтвознавство України. 2001. Вип. 2. С. 25—33.
  • 15.    Гедзь Тетяна. Візитаційний опис церкви св. пророка Іллі у Суботові 1750 року. Краєзнавство. URL: https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Local/VizytSubotiv1750.html (дата звернення 12.01.2021).
  • 16.    Юрченко С. Іллінська церква у Суботові та спроба відродження в українській архітектурі третьої чверті XVII століття. Архітектурна географія бароко в Україні: регіональні особливості та спільні риси. Збір­ник наук. праць, 2011. С. 27—31.
  • 17.    Дядиченко В. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVIІ — поч. XVIІІ ст. Київ: Вид. АН УРСР, 1959. 532 с.
  • 18.    Різник О.О., Ченцова Н.В. Військова музика. Мистецтво України: Енциклопедія: в 5 т. Редколегія: Кудрицький А.В. (відп. ред.). Т. 1. С. 341—342. Київ: Укр. Енциклопедія, 1995.
  • 19.    З української старовини: Альбом. Текст Д.І. Яворницького; мал. М.С. Самокиша, С.І. Васильківського. Пер. з рос. та упоряд. Ю.О. Іванченка. Київ: Мистецтво, 1991. 316 с.: іл.
  • 20.    Кукса Н.В. Іллінська церква в Суботові в студіях ХІХ  початку ХХ ст. Пам’ятки України: історія та культура. Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»:Науковий часопис. 2011. № 56. С. 3847.
  • 21.    Лазуренко В.М. У пошуках крипти великого державотворця України Богдана Хмельницького. Поховання гетьмана України Богдана Хмельницького в Іллінській церкві у с. Суботів: від столітніх досліджень, легенд та міфів до сучасних наукових гіпотез. Черкаси: Вертикаль, 2019. 76 с.
  • 22.    Кукса Н.В. Свято-Михайлівська церква в Суботові в «Описаніи благочестивых заграничных в короне польской» Мельхіседека Значко-Яворського. Сіверщина в історії України: Збірник наук. праць. 2013. Вип. 6. С. 293295.
  • 23.    Кукса Н.В. Свято-Іллінська церква в Суботові: основні етапи реставрації пам’ятки архітектури середини XVII ст. Сіверщина в історії України: Збірник наук. праць. 2011. Вип. 4. С. 3135.
  • 24.    Лазуренко В.М. Тут кожен камінь пам’ятає гетьмана. Суботів — заміська резиденція гетьмана України Богдана Хмельницького. Черкаси: Ваш дім, 2006. 20 с.
  • 25.    Кукса Надія. Доля руїн замку родини Хмельницьких у Суботові. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Kuksa_Nadiia/Dolia_ruin_zamku_rodyny_Khmel­nytskykh_u_Subotovi.pdf?PHPSESSID=a8dca3179212f69de62c3070eec91f26 (дата звернення 16.01.2021).
  • 26.    Кукса Н.В. Свято-Іллінська церква в Суботові в «Описании благочестивых заграничных в Короне Поль­ской» Мельхіседека Значка-Яворського. Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Збірник наук. ст. 2012. Вип. 21. Ч. 2. С. 128—131.
  • 27.    Градова Анна. Гетьмани України. Історії про славу, мудрість і відвагу. Харків: Віват, 2015. 352 с.
  • 28.    Таїрова-Яковлева Тетяна. Могила Богдана Хмельницького у Суботові та перспективи її пошуків. Український історичний журнал. 2020. № 4. С. 21—28.
  • 29.    Воропай Олекса. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. Мюнхен: Українське видавництво, 1958, print, 2010. Том ІІ: Літо-осінь. 177 с.
  • 30.    Нечуй-Левицький Іван. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. Видання друге; за ред. Н. Кравченко, Н. Щербакової. Київ: Обереги, 2003. 144 с.
  • 31.    Килимник Степан. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: у 5 т. Вінніпеґ; Торонто, 1963. Т. V: Осінній цикл. 288 с.
  • 32.    Словник іншомовних слів. За ред.. О.С. Мельничука. Київ: Головна редакція УРЕ, 1974. 775 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »