« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 287—302

УДК [398.33’34’43 + 393.1] (477 = 161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.287

КОНЦЕПТ ВИБОРУ В БУДІВЕЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ ВОЛИНЯН

Роман СІЛЕЦЬКИЙ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1451-5908
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівський національний університет ім. Івана Франка,
  • кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: r.sileckyj@gmail.com

Стаття присвячена народним звичаям, повір’ям, прикметам та ворожінням волинян — локальній групі українського народу, присутнім в комплексі традиційної будівельної обрядовості. Розглядається блок обрядодій, який передує безпосередньо будівництву житла. Мета дослідження — з’ясувати обрядово-звичаєвий аспект вибору мешканцями етнографічної Волині часу, місця і будівельного матеріалу (головно деревини) для зведення житлових і господарських будівель з метою забезпечення господарям здоров’я і добробуту. Об’єктом вивчення є традиційний обрядовий інструментарій, за допомогою якого волиняни здійснювали зазначений ритуальний вибір: повір’я, прикмети, ритуальні заборони, ворожіння. В публікації приділена увага локальним (волинським) особливостям та загальноукраїнським рисам розглядуваного явища народної культури. Територіальні межі дослідження поширюються на історико-етнографічну Волинь, яку заселяє одна з локальних груп українського народу — волиняни. Хронологічні рамкидослідженнязумовлені станом джерельної бази і охоплюють другу половину ХІХ — початок ХХІ століття. Методи дослідження  — для виконання статті застосований принцип історизму, системного підходу до вивчення явищ та об’єктів традиційної культури. Наукова реалізація дослідження передбачає залучення низки наукових методів: польового етнографічного дослідження з опитуванням, інтерв’юванням, безпосереднім спостереженням; історично-порівняльного; типологічного; комплексного та ретроспективного аналізу; історичної реконструкції.

Ключові слова: етнологія, українці, Волинь, будівельна обрядовість, прикмети, ритуальні заборони, ворожіння, повір’я.

  • 1. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян. Ленинград: Наука: Ленинградское отделение, 1983. 188 с.
  • 2. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість ук­ра­їнців: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 428 с.
  • 3. Сілецький Р.Народні будівельні звичаї та обряди мешканців південної Волині (за матеріалами Кременецького р-ну Тернопільської області), Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2013. Вип. 48. С. 319—342.
  • 4. Матвіяс І.Г. Українська мова та її говори. Київ: Наукова думка, 1999. 168 с.
  • 5. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. Космогонічні українські народні погляди та вірування. Київ: Фірма «довіра», 1992. С. 316—318.
  • 6. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф Р-119. Оп. 17. Спр. 522-Е. 19 арк.
  • 7. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 525-Е. 26 арк.
  • 8. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 523-Е. 12 арк.
  • 9. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 204-Е. 13 арк.
  • 10.    Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 524-Е. 17 арк.
  • 11.    Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 304-Е. 14 арк.
  • 12.    Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 526-Е. 25 арк.
  • 13.    Rokossowska Z.O świecie roślinnym wyobrażenia, wierzenia i podania ludu ruskiego na Wołyniu we wsi Jurkowszczyźnie pow. Zwiahelskiem Zbiуr wiadomości do antropologii krajowej (далі — ZWAK). Krakуw, 1889. T. XIII. Dz. III. S. 163—199.
  • 14.    Sokalski B. Powiat Sokalski pod wzgłędem geograficznym, etnograficznym, historycznym i ekonomicznym. Lwуw, 1899. 496 s.
  • 15.    Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 206-Е. 32 арк.
  • 16.    Кравченко В.Вогонь. Матеріял зібраний на Правобережжі. Первісне громадянство та його пережитки на Україні. Київ, 1927. Вип. 3. С. 147—181.
  • 17.    Сілецький Р.Традиційні ритуальні вимоги до рубання лісу в українців. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Львів, 2013. Вип. 14. С. 110—121.
  • 18.    Кравченко В. Звичаї в селі Забрідді та по де-якіх іньшіх недалеких від цього села місцевостях Житомирського повіту на Волині. Етнографічні матеріали. Житомір, 1920. 160 с.
  • 19.    Stecki T.J. Wołyń pod wzgłędem statystycznym, historycznym i archeologicznym. Lwуw, 1864. T. 1. 388 s.
  • 20.    Кравченко В.Етнографічний нарис (про Волинь). Дре­вляни. Збірник статей і матеріалів з історії та культури Поліського краю. Львів, 1996. Вип. 1. С. 257—278.
  • 21.    Радович Р.Житло етнографічної Волині ІІ-ї пол. ХІХ — І-ї пол. ХХ ст. (за матеріалами Рівненщини). Архітектурна спадщина Волині. Збірник наукових праць. Рівне, 2012. Вип. 3. С. 89—104.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »