« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 287—302

УДК [398.33’34’43 + 393.1] (477 = 161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.287

КОНЦЕПТ ВИБОРУ В БУДІВЕЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ ВОЛИНЯН

Роман СІЛЕЦЬКИЙ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1451-5908
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівський національний університет ім. Івана Франка,
  • кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: r.sileckyj@gmail.com

Стаття присвячена народним звичаям, повір’ям, прикметам та ворожінням волинян — локальній групі українського народу, присутнім в комплексі традиційної будівельної обрядовості. Розглядається блок обрядодій, який передує безпосередньо будівництву житла. Мета дослідження — з’ясувати обрядово-звичаєвий аспект вибору мешканцями етнографічної Волині часу, місця і будівельного матеріалу (головно деревини) для зведення житлових і господарських будівель з метою забезпечення господарям здоров’я і добробуту. Об’єктом вивчення є традиційний обрядовий інструментарій, за допомогою якого волиняни здійснювали зазначений ритуальний вибір: повір’я, прикмети, ритуальні заборони, ворожіння. В публікації приділена увага локальним (волинським) особливостям та загальноукраїнським рисам розглядуваного явища народної культури. Територіальні межі дослідження поширюються на історико-етнографічну Волинь, яку заселяє одна з локальних груп українського народу — волиняни. Хронологічні рамкидослідженнязумовлені станом джерельної бази і охоплюють другу половину ХІХ — початок ХХІ століття. Методи дослідження  — для виконання статті застосований принцип історизму, системного підходу до вивчення явищ та об’єктів традиційної культури. Наукова реалізація дослідження передбачає залучення низки наукових методів: польового етнографічного дослідження з опитуванням, інтерв’юванням, безпосереднім спостереженням; історично-порівняльного; типологічного; комплексного та ретроспективного аналізу; історичної реконструкції.

Ключові слова: етнологія, українці, Волинь, будівельна обрядовість, прикмети, ритуальні заборони, ворожіння, повір’я.

  • 1. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян. Ленинград: Наука: Ленинградское отделение, 1983. 188 с.
  • 2. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість ук­ра­їнців: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 428 с.
  • 3. Сілецький Р.Народні будівельні звичаї та обряди мешканців південної Волині (за матеріалами Кременецького р-ну Тернопільської області), Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2013. Вип. 48. С. 319—342.
  • 4. Матвіяс І.Г. Українська мова та її говори. Київ: Наукова думка, 1999. 168 с.
  • 5. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. Космогонічні українські народні погляди та вірування. Київ: Фірма «довіра», 1992. С. 316—318.
  • 6. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф Р-119. Оп. 17. Спр. 522-Е. 19 арк.
  • 7. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 525-Е. 26 арк.
  • 8. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 523-Е. 12 арк.
  • 9. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 204-Е. 13 арк.
  • 10.    Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 524-Е. 17 арк.
  • 11.    Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 304-Е. 14 арк.
  • 12.    Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 526-Е. 25 арк.
  • 13.    Rokossowska Z.O świecie roślinnym wyobrażenia, wierzenia i podania ludu ruskiego na Wołyniu we wsi Jurkowszczyźnie pow. Zwiahelskiem Zbiуr wiadomości do antropologii krajowej (далі — ZWAK). Krakуw, 1889. T. XIII. Dz. III. S. 163—199.
  • 14.    Sokalski B. Powiat Sokalski pod wzgłędem geograficznym, etnograficznym, historycznym i ekonomicznym. Lwуw, 1899. 496 s.
  • 15.    Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 206-Е. 32 арк.
  • 16.    Кравченко В.Вогонь. Матеріял зібраний на Правобережжі. Первісне громадянство та його пережитки на Україні. Київ, 1927. Вип. 3. С. 147—181.
  • 17.    Сілецький Р.Традиційні ритуальні вимоги до рубання лісу в українців. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Львів, 2013. Вип. 14. С. 110—121.
  • 18.    Кравченко В. Звичаї в селі Забрідді та по де-якіх іньшіх недалеких від цього села місцевостях Житомирського повіту на Волині. Етнографічні матеріали. Житомір, 1920. 160 с.
  • 19.    Stecki T.J. Wołyń pod wzgłędem statystycznym, historycznym i archeologicznym. Lwуw, 1864. T. 1. 388 s.
  • 20.    Кравченко В.Етнографічний нарис (про Волинь). Дре­вляни. Збірник статей і матеріалів з історії та культури Поліського краю. Львів, 1996. Вип. 1. С. 257—278.
  • 21.    Радович Р.Житло етнографічної Волині ІІ-ї пол. ХІХ — І-ї пол. ХХ ст. (за матеріалами Рівненщини). Архітектурна спадщина Волині. Збірник наукових праць. Рівне, 2012. Вип. 3. С. 89—104.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »