« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 303—313

УДК398.344:728.9 (477.41/.42)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.303

СПЕЦИФІКА ВИБОРУ ТА ЗАГОТІВЛІ БУДІВЕЛЬНОЇ ДЕРЕВИНИ НА СХІДНОМУ ПОЛІССІ

Роман РАДОВИЧ

  • ORCIDID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавстваНАНУкраїни,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: radovychroman@gmail.com

На Східному Поліссі, як і скрізь у Поліському краї, житла споруджували у зрубній техніці. Основною породою, з якої складали стіни, була сосна. Окрім неї використовували дуб, вільху, осику, рідше — липу.

Процес вибору та заготівлі будівельної деревини був одним із найвідповідальніших етапів у комплексі заходів, які супроводжували спорудження нового житла. Від правильно вибраного, вчасно зрубаного та відповідно підготованого

дерева значною мірою залежала міцність та довговічність споруди, її теплотехнічні властивості тощо. Власне це й визначає актуальність запропонованої розвідки. У роботі автор ставить перед собою мету з’ясувати особливості вибору та заготівлі будівельної деревини на теренах Східного Полісся, виявити загальнополіські риси та місцеву специфіку. Об’єктом дослідження є традиційне будівництво, а предметом — будівельна деревина.

Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо.

Територія дослідження охоплює частину (у межах Чернігівської обл.) етнографічного району Східне Полісся, який є складовою Поліського історико-етнографічного реґіону.

Ключові слова: Східне Полісся, народне будівництво, деревина, сосна, дуб, вільха, осика.

  • 1. Радович Р. Специфіка вибору та заготівлі будівельної деревини на Західному Поліссі. Народознавчі зошити. 2013. № 3. С. 398—410.
  • 2. Радович Р. Підбір та заготівля будівельної деревини на Правобережному Поліссі. Народознавчі зошити. 1998. № 1. С. 54—65.
  • 3. Радович Р.Б. Особливості вибору та методи заготівлі будівельної деревини на Рівненському Поліссі. Збірник наукових праць ДНЦЗКСТК. Київ: ДНЦЗКСТК, 2012. Вип. 1. С. 86—108.
  • 4. Радович Р. Специфіка вибору будівельної сосни на Рокитнянщині. Полісієзнавство у фольклорно-ет­нографічних і літературно-мистецьких дослідженнях. Рівне, 2009. С. 119—126.
  • 5. Радович Р. Вибір та заготівля будівельної деревини на заході Галицької Бойківщини (за матеріалами Старосамбірського р-ну Львівської обл.). Фортеця: збірник заповідника «Тустань». Львів: Камула, 2009. Кн. 1. С. 522—530.
  • 6. Тарас Я. Вибір місця та дерева для будівництва хати на Поліссі (На основі матеріалів поліських експедицій 1994—1995 рр. в Київській та Житомирській обл.). Народознавчі зошити. 1996. № 2. С. 94—100.
  • 7. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-господарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  • 8. Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 852 с.
  • 9. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011. 425 с.
  • 10.    Раппопорт П.А. Древнерусское жилище. Археология СССР: САИ. Ленинград: Наука, 1975. Вып. Е 1—32. 178 с.
  • 11.    Домонтовичъ М. Матеріалы для географіи и статистики Россіи составленные офицерами генерального штаба. Черниговская губернія. СПб.: Печатано въ типографіи Ф. Персона, 1865. 686 с.
  • 12.    Бородович Т., Бородович М. Атлас дерев та кущів заходу України. Львів: Вища школа, 1973. 239 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »