« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 367—373

УДК 392/393(477):303.1

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.367

ПОХОВАЛЬНІ Й РОДИЛЬНІ ОБРЯДИ: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Олександр КУХАРЕНКО

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5421-1004
  • кандидат філологічних наук, доцент,
  • Харківська державна академія культури,
  • Бурсацький узвіз, 4, 61000, Харків, Україна,
  • e-mail: art-red@ukr.net

Мета статті — узгодити створені структури циклів поховальної й родильної обрядовості відповідно до тих функцій, які ці структури виконують. Об’єктом дослідження є родинні обряди зазначених циклів, а предметом — їхнє структуральне відображення, завдяки чому можна дослідити сенс і функції традиційних обрядових дій.

Порівнюючи родильну та поховальну структури, а також досліджуючи елементи деяких календарних обрядів, удалося встановити структуральний вигляд, кількість обрядів, обряди переходів, що утворюють структуру поховальної обрядовості. Ця структура є аналогічною до структур інших родинних обрядів — родильного та весільного, що свідчить про її універсальність.

Внаслідок студіювання функціональності структур установлено пару антиномій родючість — смерть, що після антиномій реальність — потойбіччя, профанне — сакральне є найголовнішою для циклу родинних обрядів.

Застосований структурно-функціональний метод дослідження до національних родинних обрядів, що відкриває значні перспективи для розуміння міфологічного мислення наших предків.

Ключові слова: українська обрядовість, родинні ритуали,родильний обряд, поховальний обряд, структурно-функціональний метод.

  • 1. Kukharenko O. Structure and Functions of the Maternity Cycle of Rites in the Traditional National Ritualism. Paradigm of Knowledge. Multidisciplinary Scientific Journal. Muscat, 2018. № 4 (30). P. 73—85.
  • 2. Kukharenko O. Funeral Ceremony in the System of Structural-Functional Studies of Family Objectives. Paradigm of Knowledge. Multidisciplinary Scientific Journal. Muscat, 2018. № 2 (28). P. 132—144.
  • 3. Кухаренко О.О. Дослідження національної обрядовості за допомогою структури весільного циклу. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Рівне: РДГУ, 2016. Вип. 23. С. 82—87.
  • 4. Элиаде М. Священное и мирское. Пер. с фр., предисл. и коммент. Н.К. Гарбовского. Москва: Изд-во МГУ, 1994. 144 с.
  • 5. Фрэзер Д.Д. Золотая ветвь: Исследование магии и религии / 2-е изд. Москва: Политиздат, 1986. 703 с.
  • 6. Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки. Москва: Лабиринт, 2000. 336 с.
  • 7. Геннеп А. ван. Обряды перехода. Систематическое изучение обрядов / пер. с франц. Москва: Восточ. лит-ра, 1999. 198 с.
  • 8. Воропай О.І. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. Київ: Оберіг, 1993. 592 с.
  • 9. Килимник С.І. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Т. 3. Вінніпег; Торонто, 1962. 372 с.
  • 10.    Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, собр. П.П. Чубинским. Т. 4: Обряды: родины, крестины, свадьба, похороны. СПб., 1877. ХХХ + 715 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »