« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 367—373

УДК 392/393(477):303.1

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.367

ПОХОВАЛЬНІ Й РОДИЛЬНІ ОБРЯДИ: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Олександр КУХАРЕНКО

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5421-1004
  • кандидат філологічних наук, доцент,
  • Харківська державна академія культури,
  • Бурсацький узвіз, 4, 61000, Харків, Україна,
  • e-mail: art-red@ukr.net

Мета статті — узгодити створені структури циклів поховальної й родильної обрядовості відповідно до тих функцій, які ці структури виконують. Об’єктом дослідження є родинні обряди зазначених циклів, а предметом — їхнє структуральне відображення, завдяки чому можна дослідити сенс і функції традиційних обрядових дій.

Порівнюючи родильну та поховальну структури, а також досліджуючи елементи деяких календарних обрядів, удалося встановити структуральний вигляд, кількість обрядів, обряди переходів, що утворюють структуру поховальної обрядовості. Ця структура є аналогічною до структур інших родинних обрядів — родильного та весільного, що свідчить про її універсальність.

Внаслідок студіювання функціональності структур установлено пару антиномій родючість — смерть, що після антиномій реальність — потойбіччя, профанне — сакральне є найголовнішою для циклу родинних обрядів.

Застосований структурно-функціональний метод дослідження до національних родинних обрядів, що відкриває значні перспективи для розуміння міфологічного мислення наших предків.

Ключові слова: українська обрядовість, родинні ритуали,родильний обряд, поховальний обряд, структурно-функціональний метод.

  • 1. Kukharenko O. Structure and Functions of the Maternity Cycle of Rites in the Traditional National Ritualism. Paradigm of Knowledge. Multidisciplinary Scientific Journal. Muscat, 2018. № 4 (30). P. 73—85.
  • 2. Kukharenko O. Funeral Ceremony in the System of Structural-Functional Studies of Family Objectives. Paradigm of Knowledge. Multidisciplinary Scientific Journal. Muscat, 2018. № 2 (28). P. 132—144.
  • 3. Кухаренко О.О. Дослідження національної обрядовості за допомогою структури весільного циклу. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Рівне: РДГУ, 2016. Вип. 23. С. 82—87.
  • 4. Элиаде М. Священное и мирское. Пер. с фр., предисл. и коммент. Н.К. Гарбовского. Москва: Изд-во МГУ, 1994. 144 с.
  • 5. Фрэзер Д.Д. Золотая ветвь: Исследование магии и религии / 2-е изд. Москва: Политиздат, 1986. 703 с.
  • 6. Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки. Москва: Лабиринт, 2000. 336 с.
  • 7. Геннеп А. ван. Обряды перехода. Систематическое изучение обрядов / пер. с франц. Москва: Восточ. лит-ра, 1999. 198 с.
  • 8. Воропай О.І. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. Київ: Оберіг, 1993. 592 с.
  • 9. Килимник С.І. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Т. 3. Вінніпег; Торонто, 1962. 372 с.
  • 10.    Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, собр. П.П. Чубинским. Т. 4: Обряды: родины, крестины, свадьба, похороны. СПб., 1877. ХХХ + 715 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »