Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 355—366

УДК [39:[613:911.379]](477.83)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.355

САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА В ПОБУТІ СЕЛЯН СЕЛА СЕЛИСЬКО НА ЛЬВІВЩИНІ (КІНЕЦЬ ХІХ — ХХ СТОЛІТТЯ)

Марія ГОРБАЛЬ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9287-8336
  • провідний науковий редактор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: horbal.m@gmail.com

Народна санітарія та гігієна життя в сільській місцевості краю формувалися протягом багатьох століть з метою охорони здоров’я людей, запобігання їхнім хворобам, забезпечення їхнього належного життя. Ці знання передавались від покоління до покоління, забезпечували раціональне використання води та землі, сприяли гармонійному співжиттю з рослинним і тваринним світом.

Мета нашої статті — проаналізувати санітарію та гігієну в побуті селян одного села — Селисько на Львівщині нині Пустомитівського району, а саме: в садибі, на присадибній ділянці та в сільському довкіллі.

На сьогодні жителі села втратили в повсякденному житті значну кількість гігієнічних та санітарних настанов, що стосувались садиби та присадибної ділянки, сільського довкілля, які були притаманні їхнім предкам. Зрештою, зі зміною способу життя змінились і самі норми життя, скеровані на охорону власного та громадського здоров’я та культурного проживання. Однак реконструкція історичної пам’яті — неоціненний скарб для сучасного та майбутнього покоління, в чому полягає актуальність обраної теми.І, зважаючи на цілком вузьку тему, яка опрацьовується вперше, мусимо відзначити новизну статті. Хронологічні межі дослідження — XIX — друга половини XX століття.

Методами дослідження обрано принцип системності, метод історичної реконструкції та контекстуальний метод. На етапі збирання і систематизації первинної інформації — методи інтерв’ювання та фотофіксації.

Ключові слова: село Селисько, життя селян, садиба, присадибна ділянка, сільське довкілля, водні джерела.

  • 1. Тарас Я. Народна екологія та гігієна по Поліссі (за матеріалами експедицій 1994—2003 рр.). Народознавчі зошити. 2016. № 2. С. 333—340.
  • 2. Горбаль М. Перепис населення та його майнового стану села Селисько на Львівщині за 1940—1941 та 1950-й роки. Народознавчі зошити. 2020. Вип. 4. С. 960—995.
  • 3. Федака П. Формування гірських поселень. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. Т. ІІ. Етнологія та мистецтвознавство. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2006. С. 141—161.
  • 4. Метри снігу у висоту: якою була зима у Львові в 1929 році. URL: https://lviv1256.com/history/yak-vzimku-1929-roku-koliyu-lviv-ternopil-rozchyschaly/?fbclid=IwAR3I28tpeEeKlO5sP_4lXjFYfFILmklNQjhlwi6XkHhGpkvDtnMzz_TBCXY
  • 5. «Діло». 1929. 14 лютого.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »