« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 355—366

УДК [39:[613:911.379]](477.83)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.355

САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА В ПОБУТІ СЕЛЯН СЕЛА СЕЛИСЬКО НА ЛЬВІВЩИНІ (КІНЕЦЬ ХІХ — ХХ СТОЛІТТЯ)

Марія ГОРБАЛЬ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9287-8336
  • провідний науковий редактор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: horbal.m@gmail.com

Народна санітарія та гігієна життя в сільській місцевості краю формувалися протягом багатьох століть з метою охорони здоров’я людей, запобігання їхнім хворобам, забезпечення їхнього належного життя. Ці знання передавались від покоління до покоління, забезпечували раціональне використання води та землі, сприяли гармонійному співжиттю з рослинним і тваринним світом.

Мета нашої статті — проаналізувати санітарію та гігієну в побуті селян одного села — Селисько на Львівщині нині Пустомитівського району, а саме: в садибі, на присадибній ділянці та в сільському довкіллі.

На сьогодні жителі села втратили в повсякденному житті значну кількість гігієнічних та санітарних настанов, що стосувались садиби та присадибної ділянки, сільського довкілля, які були притаманні їхнім предкам. Зрештою, зі зміною способу життя змінились і самі норми життя, скеровані на охорону власного та громадського здоров’я та культурного проживання. Однак реконструкція історичної пам’яті — неоціненний скарб для сучасного та майбутнього покоління, в чому полягає актуальність обраної теми.І, зважаючи на цілком вузьку тему, яка опрацьовується вперше, мусимо відзначити новизну статті. Хронологічні межі дослідження — XIX — друга половини XX століття.

Методами дослідження обрано принцип системності, метод історичної реконструкції та контекстуальний метод. На етапі збирання і систематизації первинної інформації — методи інтерв’ювання та фотофіксації.

Ключові слова: село Селисько, життя селян, садиба, присадибна ділянка, сільське довкілля, водні джерела.

  • 1. Тарас Я. Народна екологія та гігієна по Поліссі (за матеріалами експедицій 1994—2003 рр.). Народознавчі зошити. 2016. № 2. С. 333—340.
  • 2. Горбаль М. Перепис населення та його майнового стану села Селисько на Львівщині за 1940—1941 та 1950-й роки. Народознавчі зошити. 2020. Вип. 4. С. 960—995.
  • 3. Федака П. Формування гірських поселень. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. Т. ІІ. Етнологія та мистецтвознавство. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2006. С. 141—161.
  • 4. Метри снігу у висоту: якою була зима у Львові в 1929 році. URL: https://lviv1256.com/history/yak-vzimku-1929-roku-koliyu-lviv-ternopil-rozchyschaly/?fbclid=IwAR3I28tpeEeKlO5sP_4lXjFYfFILmklNQjhlwi6XkHhGpkvDtnMzz_TBCXY
  • 5. «Діло». 1929. 14 лютого.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »