Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 456—471

УДК 398.22+81:[394.262:64+46/392.81]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.456

МЕМОРІАЛЬНА КУЛЬТУРА Й ОПОВІДІ ПРО ПЕРЕСЕЛЕННЯ ІЗ ЗОН ЗАТОПЛЕННЯ

Ірина КОВАЛЬ-ФУЧИЛО

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4048-914
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
  • ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • вул. Грушевського, 4, м. Київ, Україна,
  • e-mail: koval-fuchylo@ukr.net

У статті проаналізовано основні комеморативні практики, присвячені затопленим населеним пунктам в Україні, діяльність з метою архівування, консервації, популяризації інформації про ці села. Основним предметом дослідження є типові фрагменти оповідей про примусове переселення із зони затоплення, а саме розповіді про щорічні зустрічі переселенців одного села, колишніх односельців; видання книг, присвячених затопленим селам; створення музею затоплених сіл. Найбільш поширеною соціальною формою збереження культурної пам’яті про затоплені села є зустрічі переселенців.

Мета статті — описати акціональний та предметний ряд цих меморіальних практик, а саме спільне трапезування, гімни, фотографування, а також дати характеристику іншим формам збереження культурної пам’яті, а саме книгам, присвяченим затопленим селам, громадській ініціативі задля створення музею затоплених сіл. Описані форми збереження культурної пам’яті є складовими сучасної меморіальної культури України. Хронологічні межі дослідження — 1960—2019-ті роки. Застосовано загальні (спостереження, порівняння) і спеціальні (інтерв’ювання, порівняльно-історичний, структурний, текстовий аналіз) методи дослідження. Основний джерельний матеріал — це інтерв’ю, записані і розшифровані авторкою впродовж 2012—2019 років із переселенцями із затоплених сіл.

Ключові слова: усна історія, примусове переселення, затоплене село, меморіальна культура, гімн, рушник, музей.

  • 1. Ассман А. Длинная тень прошлого: Мемориальная культура и историческая политика; пер. с нем. Бориса Хлебникова. Москва: Новое литературное обозрение, 2014. 324 с.
  • 2. Ассман Алейда. Новое недовольство мемориальной культурой. Москва: Новое литературное обозрение, 2016. 232 с.
  • 3. Горбняк Тарас. Бакота. Затоплена доля. Хмельницький: Поділля. 2004. 56 с.
  • 4. Горбняк Тарас. Давня Бакота. Кам’янець-Поділь­сь­кий: Медобори-2006, 2013. 112 с.
  • 5. Горбняк Тарас. Стежками Бакоти. Кам’янець-По­діль­ський: Аксіома, 2018. 125 с.
  • 6. Горбняк Тарас. Абетка бакотянина. Кам’янець-По­діль­ський: Аксіома 2020. 151 с.
  • 7. Затоплений рай: Андруші у спогадах та документах. Упоряд. М.К. Михняк. Київ, 2018. 400 с. URL: http://olddnieper.org.ua/news/item/135-knyha-zatoplenyi-rai-andrushi-u-spohadakh-ta-dokumentakh-na-nashomu-saiti.
  • 8. Кузьменко-Лісовенко Катерина. Затоплена Придніпровська цивілізація. Історія. Людські долі. Київ, 2018. 264 с.
  • 9. Лесик Михайло. Циблі — моє рідне село на Переяславщині (Спогади). Переяслав-Хмельницький: СКД, 2007. 172 с.
  • 10.    Михняк Микола. Були над Дніпром Трахтемирів і Монастирок. Документи, спогади, світлини. Київ: Український пріоритет, 2020. 575 с.
  • 11.    Михняк М.К., Зубер С.М. Нам Підсінне тепер тільки сниться. Село у спогадах та документах. Ки­їв, 2019. 448 с.
  • 12.    Село Андруші на Переяславщині. Історико-етно­графічний нарис. За заг. ред. Г. Скрипник: НАН України. ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2016. 256 с.
  • 13.    Сорокова Софія. Не летять ластівки у Зарубинці: іс­торико-краєзнавчий нарис. Ред.-упо­ряд. Т.Ю. Нагайко, О.А. Горбовий. Пере­яслав-Хмельницький, 2015. 368 с. URL: http://ephsheir.phdpu.edu.ua/xmlui/handle/ 8989898989/829
  • 14.    Валенцова М.М., Узнёва Е.С. Трапеза. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5-ти т. Т. 5. Москва, 1999. С. 307—312.
  • 15.    Пісні та романси українських радянських поетів. 1917—1957. Упоряд. Г.А. Нудьга. Київ: Радянський пись­менник, 1960. 411 с.
  • 16.    Пісні Великої вітчизняної війни. Для вокальних ансамблів у супроводі бандур. Упоряд. В. Лобко. Київ: Музична Україна, 1982. 88 с.
  • 17.    Пісні боротьби та волі. Упоряд. Олександр Міньківський. Київ: Мистецтво, 1967. 318 с.
  • 18.    Українські пісні-1. URL: https://www.pisni.org.ua/songs/9283889.html#songsfiles. Дата звернення 09.09.2020.
  • 19.    Українські пісні-2. URL: https://www.pisni.org.ua/users/38730.html. Дата звернення 09.09.2020.
  • 20.    Коваль-Фучило Ирина. Утраченное место в воспоминаниях о принудительном переселении и в социальных практиках. Фольклористика. 2020. № 5/1. С. 73—88.
  • 21.    Нагайко Тарас. «Літопис зарубинського роду». Сороко­ва С.Ф. Не летять ластівки у Зарубинці: іс­торико-крає­знавчий нарис. Ред.-упоряд. Т.Ю. Нагайко, О.А. Гор­бовий. Переяслав-Хмельницький, 2015. C. 4—5.
  • 22.    Іващенко Віталій. ГО «Старий Дніпро» на спортивно-культурологічному заході «Дніпро-ревучий’2020». Офі­ційний сайт ГО «Старий Дніпро». URL: http://old­dnieper.org.ua/news/item/138-ho-staryi-dnipro-na-sportyvnokulturolohichnomu-zakhodi-dniprorevuchyi-2020 (дата звернення 04.11.2020).
  • 23.    Іващенко Віталій. Заплив «Дніпро ревучий’2019». Офіційний сайт ГО «Старий Дніпро». URL: http://olddnieper.org.ua (дата звернення 29.02.2020).
  • 24.    Іващенко Віталій. Створення музею затоплених сіл Канівського водосховища. URL: http://olddnieper.org.ua/news/item/95-stvorennia-muzeiu-zatoplenykh-sil-pereiaslavshchyny. Дата звернення: 09.11.2020.
  • 25.    Ассман Аляйда. Простори спогаду. Форми та транс­фомації культурної пам’яті. Переклад з нім. Київ, 2014. 440 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »