« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 456—471

УДК 398.22+81:[394.262:64+46/392.81]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.456

МЕМОРІАЛЬНА КУЛЬТУРА Й ОПОВІДІ ПРО ПЕРЕСЕЛЕННЯ ІЗ ЗОН ЗАТОПЛЕННЯ

Ірина КОВАЛЬ-ФУЧИЛО

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4048-914
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
  • ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • вул. Грушевського, 4, м. Київ, Україна,
  • e-mail: koval-fuchylo@ukr.net

У статті проаналізовано основні комеморативні практики, присвячені затопленим населеним пунктам в Україні, діяльність з метою архівування, консервації, популяризації інформації про ці села. Основним предметом дослідження є типові фрагменти оповідей про примусове переселення із зони затоплення, а саме розповіді про щорічні зустрічі переселенців одного села, колишніх односельців; видання книг, присвячених затопленим селам; створення музею затоплених сіл. Найбільш поширеною соціальною формою збереження культурної пам’яті про затоплені села є зустрічі переселенців.

Мета статті — описати акціональний та предметний ряд цих меморіальних практик, а саме спільне трапезування, гімни, фотографування, а також дати характеристику іншим формам збереження культурної пам’яті, а саме книгам, присвяченим затопленим селам, громадській ініціативі задля створення музею затоплених сіл. Описані форми збереження культурної пам’яті є складовими сучасної меморіальної культури України. Хронологічні межі дослідження — 1960—2019-ті роки. Застосовано загальні (спостереження, порівняння) і спеціальні (інтерв’ювання, порівняльно-історичний, структурний, текстовий аналіз) методи дослідження. Основний джерельний матеріал — це інтерв’ю, записані і розшифровані авторкою впродовж 2012—2019 років із переселенцями із затоплених сіл.

Ключові слова: усна історія, примусове переселення, затоплене село, меморіальна культура, гімн, рушник, музей.

  • 1. Ассман А. Длинная тень прошлого: Мемориальная культура и историческая политика; пер. с нем. Бориса Хлебникова. Москва: Новое литературное обозрение, 2014. 324 с.
  • 2. Ассман Алейда. Новое недовольство мемориальной культурой. Москва: Новое литературное обозрение, 2016. 232 с.
  • 3. Горбняк Тарас. Бакота. Затоплена доля. Хмельницький: Поділля. 2004. 56 с.
  • 4. Горбняк Тарас. Давня Бакота. Кам’янець-Поділь­сь­кий: Медобори-2006, 2013. 112 с.
  • 5. Горбняк Тарас. Стежками Бакоти. Кам’янець-По­діль­ський: Аксіома, 2018. 125 с.
  • 6. Горбняк Тарас. Абетка бакотянина. Кам’янець-По­діль­ський: Аксіома 2020. 151 с.
  • 7. Затоплений рай: Андруші у спогадах та документах. Упоряд. М.К. Михняк. Київ, 2018. 400 с. URL: http://olddnieper.org.ua/news/item/135-knyha-zatoplenyi-rai-andrushi-u-spohadakh-ta-dokumentakh-na-nashomu-saiti.
  • 8. Кузьменко-Лісовенко Катерина. Затоплена Придніпровська цивілізація. Історія. Людські долі. Київ, 2018. 264 с.
  • 9. Лесик Михайло. Циблі — моє рідне село на Переяславщині (Спогади). Переяслав-Хмельницький: СКД, 2007. 172 с.
  • 10.    Михняк Микола. Були над Дніпром Трахтемирів і Монастирок. Документи, спогади, світлини. Київ: Український пріоритет, 2020. 575 с.
  • 11.    Михняк М.К., Зубер С.М. Нам Підсінне тепер тільки сниться. Село у спогадах та документах. Ки­їв, 2019. 448 с.
  • 12.    Село Андруші на Переяславщині. Історико-етно­графічний нарис. За заг. ред. Г. Скрипник: НАН України. ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2016. 256 с.
  • 13.    Сорокова Софія. Не летять ластівки у Зарубинці: іс­торико-краєзнавчий нарис. Ред.-упо­ряд. Т.Ю. Нагайко, О.А. Горбовий. Пере­яслав-Хмельницький, 2015. 368 с. URL: http://ephsheir.phdpu.edu.ua/xmlui/handle/ 8989898989/829
  • 14.    Валенцова М.М., Узнёва Е.С. Трапеза. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5-ти т. Т. 5. Москва, 1999. С. 307—312.
  • 15.    Пісні та романси українських радянських поетів. 1917—1957. Упоряд. Г.А. Нудьга. Київ: Радянський пись­менник, 1960. 411 с.
  • 16.    Пісні Великої вітчизняної війни. Для вокальних ансамблів у супроводі бандур. Упоряд. В. Лобко. Київ: Музична Україна, 1982. 88 с.
  • 17.    Пісні боротьби та волі. Упоряд. Олександр Міньківський. Київ: Мистецтво, 1967. 318 с.
  • 18.    Українські пісні-1. URL: https://www.pisni.org.ua/songs/9283889.html#songsfiles. Дата звернення 09.09.2020.
  • 19.    Українські пісні-2. URL: https://www.pisni.org.ua/users/38730.html. Дата звернення 09.09.2020.
  • 20.    Коваль-Фучило Ирина. Утраченное место в воспоминаниях о принудительном переселении и в социальных практиках. Фольклористика. 2020. № 5/1. С. 73—88.
  • 21.    Нагайко Тарас. «Літопис зарубинського роду». Сороко­ва С.Ф. Не летять ластівки у Зарубинці: іс­торико-крає­знавчий нарис. Ред.-упоряд. Т.Ю. Нагайко, О.А. Гор­бовий. Переяслав-Хмельницький, 2015. C. 4—5.
  • 22.    Іващенко Віталій. ГО «Старий Дніпро» на спортивно-культурологічному заході «Дніпро-ревучий’2020». Офі­ційний сайт ГО «Старий Дніпро». URL: http://old­dnieper.org.ua/news/item/138-ho-staryi-dnipro-na-sportyvnokulturolohichnomu-zakhodi-dniprorevuchyi-2020 (дата звернення 04.11.2020).
  • 23.    Іващенко Віталій. Заплив «Дніпро ревучий’2019». Офіційний сайт ГО «Старий Дніпро». URL: http://olddnieper.org.ua (дата звернення 29.02.2020).
  • 24.    Іващенко Віталій. Створення музею затоплених сіл Канівського водосховища. URL: http://olddnieper.org.ua/news/item/95-stvorennia-muzeiu-zatoplenykh-sil-pereiaslavshchyny. Дата звернення: 09.11.2020.
  • 25.    Ассман Аляйда. Простори спогаду. Форми та транс­фомації культурної пам’яті. Переклад з нім. Київ, 2014. 440 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »