Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 451—455
УДК 7.036(477)”1980-1990″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.451
УКРАЇНСЬКИЙ ТРАНСАВАНГАРД: ГЕНЕЗА ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Лариса САЛАТЮК
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9398-8243
- аспірантка,
- Львівська національна академія мистецтв,
- вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
- e-mail: larasalatyuk@gmail.com
Мета статті — проаналізувати становлення трансавангарду в Україні, дослідити творчі засади мистців-трансавангардистів в контексті сучасного українського мистецтва.
Актуальність теми визначається тим, що в статті було зібрано та проаналізовано матеріали про мистецький напрям «трансавангард». З появою «нової хвилі» розпочалось протистояння художника з тоталітарним режимом країни та бажання відродження українських традицій. Те, чого українські художники прагнули, проте не могли сформулювати у власний маніфест, втілилось вже в кінці 1980-х рр. в український трансавангард. Хронологічні межі дослідження — кінець ХХ — початок ХХІ століття.
Починаючи з 1980-х — до початку 1990-х років українські мистці переосмислюють всі набуті попередні практики в мистецтві та намагаються модернізувати їх, від’єднати національне від радянського. Етап модернізації в українському мистецтві привів його до явища нонконформізму, а згодом до трансавангарду. Це засвідчило про подолання розриву між світовими та радянськими тенденціями в мистецтві. Також це стало здійсненим великою мірою, завдяки художникам-вісімдесятникам, які не були так заангажовані радянською владою, як їх попередники.
Застосовані такі загальнонаукові методи дослідження, як спостереження, опис, порівняння, аналіз, синтез, індукція, дедукція та аналогія. І основний метод — мистецтвознавчий аналіз живописних творів.
Ключові слова: трансавангард, сучасне мистецтво, трансавангардне необароко, нонконформізм, «Паркомуна», «Нова хвиля».
- 1. Горяинов В. Трансавангард на Венецианской Биеннале. Творчество. 2007. № 3. С. 17—19.
- 2. Ройтбурд А. Гельман и его галерея (Електронний ресурс). Арт-азбука. Словарь современного искусства под редакцией Макса Фрая. 2007. URL: http://azbuka.gif.ru/critics/guelman-and-gallery/
- 3. Соловьев А. По ту сторону очевидности. Предварительные размышления по поводу одного явления. Искусство. 1988. № 10. С. 35.
- 4. Левашов В. Другое лицо: украинский феномен (взгляд из Москвы). Декоративное искусство СССР. 1989. № 12. С. 28—29.
- 5. Акинша К. Венок на могилу украинского постмодернизма. Портфолио. Искусство Одессы 1990-х гг.: сб. текстов. Одеса, 1999. С. 12—15.
- 6. Кузьма М. Ангели над Україною. Angels over Ukraine. Сучасний український живопис. Каталог. Київ, 1993. С. 15.
- 7. Боборыкин А. Александр Ройтбурд: «Во всех конфликтах я против конфликтов» (Електронний ресурс). Артгид. 2014. URL: http://artguide.com/posts/715
- 8. Соловьев А. Искусство Украины 90-х (Рефлексии) (Електронний ресурс). Художественный журнал. 1999. № 28—29. URL: http://www.guelman.ru/xz/362/xx28/x28015.htm
- 9. Рашковецкий М. Одесское contemporary visual art 1990-х гг. Одеса: живопис, графіка, скульптура. Київ: Ювелір Прес, 2009. С. 60—64.
