« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 255—261

УДК 821.161.2.09″18″Л.Українка 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.255

ЛЕСЯ УКРАЇНКА ЯК ПРЕДСТАВНИЦЯ УКРАЇНСЬКОГО МОДЕРНУ

Євген ПАЩЕНКО

  • Scopus ID: 55804653800
  • доктор історичних i філологічних наук, професор,
  • Загребський університет (Хорватія),
  • кафедра української мови і літератури,
  • філософський факультет,
  • вул. Івана Лучича, 3, 10000, Загреб,
  • e-mail: yevgpan9@gmail.com

Метою статті є висвітлення творчості Лесі Українки як представниці українського модерну.

Актуальність теми. Стаття присвячена 150-річчю народження видатної поетеси, творчість якої інтерпретована як виразний приклад культури модерну, поняття, на жаль, недостатньо присутнього у великому за обсягом лесезнавстві. Стаття також представляє хорватську україністику Загребського університету, що виникла як результат 30-річчя взаємного визнання незалежності України і Хорватії.

Предмет дослідження — презентація життя і творчості Лесі Українки в хорватській україністиці публікацією монографії про письменницю в контексті українського модерну. Представлена культура модерну в архітектурі, живописі, декоративно-прикладному мистецтві, літературі на широкому європейському просторі, якому належить Україна. Міфологічна символіка творчості письменниці розглядається як типова стилістична особливість модерну, що ілюструється візуальними прикладами в архітектурі та живописі української сецесії. Зосереджена увага на імагологічному аспекті творчості письменниці — відображенні національних проблем у контексті світової культури як контрдискурс імперському дискурсу.

Аналіз побудований на порівняльно-типологічному та історично-культурологічному методах.

Ключові слова: український модерн, імагологія, Леся Українка, імперський дискурс.

  • 1. Матусяк Агнєшка. У колі української сецесії. Вибрані проблеми творчої поетики письменників «Молодої музи». Переклад з польської Лесі Демської-Будзуляк. Львів: Піраміда, 2016.
  • 2. Lesja Ukrajinka i kultura ukrajinske modernе. Prigo­dom 150. гodišnice rođenja Lesje Ukrajinke. Prijevodi s ukrajinskoga. Priredili Jevgenij Paščenko i Tetyana Fu­derer. Knjižnica Ucrainiana Croatica. Knjiga 23. Zagreb: Katedra za ukrajinski jezik i književnost Filozofskog fakulteta u Zagrebu; Udruga Hrvatsko-ukrajinska surad­nja, 2020.
  • 3. Paščenko Jevgenij. Juraj Križanić i Ukrajina. Graditelji europske kršćanske unije. Zagreb: Matica hrvatska, 2015.
  • 4. Paščenko Jevgenij. Hrvatski grobovi 1914—1918. Kar­pati, Galicija, Bukovina. Zagreb: Hrvatski državni ar­hiv, 2016.
  • 5. Ukrajinska avangarda 1910—1930. Zagreb, 1990.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »