Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 507—523

УДК [726.5:008](477.85-11)”15/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.507

ДЗВІНИЦІ, ДЗВОНИ ТА ДЗВОНІННЯ В НАРОДНІЙ КУЛЬТУРІ ПОКУТТЯ

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. З’ясовуються впливи стилів на формування архітектурного образу та типи дзвіниць на Покутті у XVI—XVII ст., чинники, які вплинули на появу окремої споруди для дзвонів XVIII ст. Хронологічні межі дослідження — XVI—XХ ст. Характеризуються дзвіниці за планово-конструктивним вирішенням, подаються їх типи: «четверик на четверику», «два четверики на четверику», «восьмерик на четверику», «восьмерик на двох четвериках», «два восьмерики на четверику». Вказується на важливе значення у формуванні архітектурного образу споруд для дзвонів завершення їх верхами. Даються конкретні приклади перекриття їх пірамідальними верхами. Показано, які функції виконували покутські дзвіниці. З’ясована ґенеза походження дзвіниці, яка мала комору. Особлива увага приділена вибору місця для дзвіниці, наведені конкретні приклади їх розташування відносно церков.

Отож метою дослідження є на основі польового матеріалу, зібраного в 1997—1998, 2013—2017 рр. на Покутті (територіальні межі дослідження), та наукових публікацій висвітлити типи дзвіниць, з’ясувати їх архітектурно-конструктивні вирішення та розміщення на церковному подвір’ї, показати їх роль у традиційній культурі та окреслити їхні функції.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та використанні методу польової етнографії.

Ключові слова: Покуття, споруди для дзвонів, дзвіниці, дзвони і дзвоніння.

Надійшла 3.06.2021

Список використаних джерел

  • 1. Січинський В. Дерев’яні дзвіниці і церкви Галицької України XVI—XIX ст. Львів: Печатня ОО Василіян у Жовкві, 1925. LXV, 49, [7] c.: іл., табл. (Збірки Національного музею у Львові).
  • 2. Січинський В. Українська архітектура. Антонович А. Українська культура. Мюнхен: Український Технічно-Господарський Інститут, 1988. С. 256—290.
  • 3. Нагірний Е. Січинський В. Дерев’яні дзвіниці і церкви Галицької України XVI— XIX ст. Львів, 1925 [Рецензія]. Технічні вісті. Львів, 1925/7—9. С. 63.
  • 4. Антонович М.Між двома світовими війнами: спогади. Київ: [б. в.], 2003. Ч. 1. 323 с.
  • 5. Вечерський В., Годованюк О., Тиманович Є. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ, 2000. 664 с.
  • 6. Mokіowski K. Sztuka ludowa w Polsce: 2 cz. w 1 wol. Lwуw: Nakіadem ksiкgarni H. Altenberga, 1903. 552 c.
  • 7. Gloger Z. Budownictwo drzewne i wyroby z drzewa w dawnej Polsce: w 2 t. Warszawa: Druk Wі. Јazarskiego. T. 2. 1909. 192 s.
  • 8. Голубинский Е. История русской церкви: в 2 т., в 4 кн. Москва, 1904. Т. 1: Период первый, Киевский или Домонгольский. Вторая половина тома. 926, XVIII с. (Репринтне перевидання. Москва: Общество любителей церковной истории, 1997).
  • 9. Щербаківський В. Архітектура у ріжних народів. Львів: Накладом «Народного Слова», 1909. 256 с.
  • 10. Красовскій М. Курсъ исторіи русской архитектуры. Петроградъ: Товарищество Р. Голике и А. Вильборгъ, 1916. Ч. 1: Деревянное зодчество. 408 с. +  60 c.: ил.
  • 11. Волковъ Ф.К. Старинныя деревянныя церкви на Волыни. Матеріалы по этнографіи Россіи. СПб.: Изд. Русск. музея Импер. Александра ІІІ., 1910. Т. 1. С. 21—44.
  • 12. Антонович Д. Скорочений курс історії українського мистецтва. Прага: Український університет у Празі, 1923. 340 с. [Рукопис].
  • 13. Щербаківський Д. Українське мистецтво (L’Art de L’Ukraine). Ч. ІІ: Буковинські і галицькі деревляні церкви, надгробні і придорожні хрести, фігури і ка­плиці. Київ; Прага: Український громадський видавничий фонд, 1926. XXXIV. 62 с.: іл.
  • 14. Юрченко П.Г. Дерев’яне зодчество України (XVIII—XIX ст.). Київ: Вид-во Академії архітектури УРСР, 1949. 136 с.
  • 15. Юрченко П.Г. Дерев’яна архітектура України. Ки­їв: Будівельник, 1970. 192 с.
  • 16. Логвин Г.Н.Архітектура культових споруд (церкви і дзвіниці). Нариси історії архітектури Української РСР (дожовтневий період). Київ: В-во Держбудвидав, 1957. С. 208—231.
  • 17. Макушенко П. Народная деревянная архитектура Закарпатья (ХVІІІ — начала ХХ века). Москва: Стройиздат, 1976. 98 с.: 74 ил.
  • 18. Кармазин-Каковський В. Архітектура бойківської цер­кви. Записки НТШ. Історично-філо­софічна секція. Т. ССІV. Нью-Йорк; Філадельфія: Бойківщина, 1987. 223 с.: іл., карта.
  • 19. Могитич І.Р. Громадські споруди: Дзвіниці. Церкви. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 181—194, 206—236.
  • 20. Білоус Ф.І. Церкви рускія в Галиціи и на Буковині в сравненіи с храмами и зданіями у инных преимущественно у древних народов: С 85 изображеніями. Составил Феодор Ив. Білоус. Коломыя: Черенками и иждивеніем М. Білоуса, 1877. 184 с.: іл.
  • 21. Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: культурно-традиційний аспект. Львів: ІН НАНУ, 2007. 640 с.: іл.
  • 22. Тарас Я. Споруди для дзвонів українців Карпат: джерела, першопочатки, розміщення. Записки НТШ: Пра­ці Комісії архітектури та містобудування. Львів, 2001. Т. ССХLI. С. 317—340.
  • 23. Кіндратюк Б. Дзвонарська культура України: монографічне дослідження. Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпат. нац. ун-ту ім. Василя Стефаника, 2012. 898 с.
  • 24. Батіг М. Дзвін то плаче, то сміється (про дзвонарство Кутищ Тлумацького району Івано-Франківської об­ласті). Злагода, 2011. № 4. 22 січ. С. 1—2.
  • 25. Богоніс І. Вклонімося дзвонареві (про 100-літнього дзвонаря Дмитра Кузика із Колінок). Край. Городенка, 2008. № 44. 7 лист. С. 5.
  • 26. Бень-Дронюк А. Художнє литво церковних дзвонів фірми М. Брилинського як засіб культурного становлення християнства у Галичині. Науковий вісник Ук­раїнського Університету в Москві. Т. II. Москва, 2002. С. 129—131.
  • 27. Національний музей ім. А. Шептицького у Львові. Ркл. 18.
  • 28. Національний музей ім. А. Шептицького у Львові. Ркл. 16.
  • 29. Свєнціцький І. Дещо про церковну старину. Львів: [б. в.], 1908. 16 с.
  • 30. Сѣцинскій Е. Южно-Русское церковное зодчество. Каменецъ-Подольскъ: Тип. Подольскаго Свято-Тро­ицкаго Братства, 1907. С. 61—84.
  • 31. Крыловский А. Предисловие. Архив ЮЗР. Ч. 1. Т. 10: Акты, относящиеся к истории Галицко-рус­ской православной церкви (1423—1714 гг.). Киев, 1904. С. 1—28.
  • 32. Крыловский А. Архив ЮЗР. Ч. 1. Т. 11: Акты, относящиеся к истории Львовского Ставропигиального братства. Протоколы и другие деловые бумаги Львовского Ставропигиального братства (1599—1702 гг.). Киев, 1904. 158, 772 c.
  • 33. Целевичъ Ю. Исторія скиту Манявского вразъ зъ зборникомъ грамотъ, листовъ и деякихъ судовихъ документовъ, дотычныхъ того ж монастыря. Львовъ, 1887. 136 с.
  • 34. Радович Р. Хата з дахом на пристінних стовпах (за матеріалами Старосамбірського району). Народознавчі Зошити. 2001. № 3. С. 539—542.
  • 35. Лаба В. Історія села Долина від найдавніших часів до 1939 року. Львів: [б. в.], 2014. 80 с.
  • 36. Халебський П. Україна — земля козаків: Подорожній щоденник. Київ: Ярославів Вал, 2009. 293 с.
  • 37. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 441. Зош. 1.
  • 38. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 454. Зош. 2.
  • 39. Рибчинський М., Лисицин А. Люча: історико-крає­знавчий нарис. Львів; Полтава: Духовна вісь, 2002. 224 с.
  • 40. Січовий Батько — Кирило Трильовський. Літопис Коломийський: науково-популярний вісник музею історії м. Коломиї. Коломия: [б. в.], 1992. № 1. 23 с.
  • 41. Нагірний В. Дзвони Коломийщини: рукопис (до­маш­ній архів М. Савчука). 16 с.
  • 42. Сандуляк І. Село Карлів колись і тепер. Детройт: [б. в.], 1974. 76 с.
  • 43. Ленкавський С. Коли дзвони дзвонили над Городком. Український націоналізм: твори. Т. 1. Івано-Фран­ківськ: Лілея-НВ, 2002. С. 221—230.
  • 44. Миронюк М. Історія Королівки з найдавніших часів до сьогодення. Коломия: [б. в.], 2000. 128 с.
  • 45. Іванюк Х. Святині отчого краю. Галичина. 2008. 17 черв. С. 7.
  • 46. Фесюк М. У долині село лежить (с. Воскресінці). Коломия: [б. в.], 1999. 124 с.
  • 47. Нагірний В. Монастирок. Недавні історії давнього міста. Коломия: Вік, 2011. С. 194—197.
  • 48. Гузій Р. Світоглядна основа народних вірувань про рахманів. Історія релігій в Україні. Кн. 1. Львів: Логос, 2006. С. 48—53.
  • 49. Вайгель Л. Нарис про місто Коломию. Коломия, 2008. 120 с.
  • 50. Купчинський Б. Вікно: історія села від найдавніших часів до наших днів. Івано-Франківськ: Сіверсія, 2001. 360 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »