« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 535—547

УДК 94(477)”15/16″(092)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.535

МОГИЛА ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ: ІСТОРІЯ, ДОСЛІДЖЕННЯ, ЛЕГЕНДИ І ПЕРЕКАЗИ

СЕГЕДА Сергій

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-6772-8387

доктор історичних наук, провідний науковий співробітник,

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ історичної етнології,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: sergij_segeda@ukr.net

Анотація. Іван Мазепа належить до сонму найвидатніших історичних діячів Європи кінця ХVIІ — початку ХVIІІ ст., образ якого не раз привертав увагу вітчизняних і зарубіжних дослідників та митців.

Питання про те, де і за яких обставин було поховано Івана Мазепу, вперше було поставлене у вітчизняній історичній літературі в другій половині ХІХ ст. Надалі воно бентежило науковців української політичної еміграції ХХ ст. і не втратило своєї актуальності дотепер. Його невирішеність визначає мету нашої публікації — узагальнити підсумки попередніх пошуків в цій царині шляхом залучення широкого комплексу історичних свідчень, легенд та переказів.

Об’єктом дослідження є сукупність джерел, які стосуються могили гетьмана Івана Мазепи, предметом — основні версії щодо долі його тлінних останків. У процесі наукових пошуків застосовувався принцип історизму в поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу і методів етнологічної науки. При підготовці статті використано власні спостереження автора, що брав участь в експедиційних обстеженнях місць першого поховання і перепоховань гетьмана Івана Мазепи.

За підсумками аналізу простежена хронологія подій, пов’язаних з цією проблематикою, наведено основні, часто вкрай суперечливі, версії щодо долі праху гетьмана Івана Мазепи. Автор доходить висновку про нагальну необхідність проведення археологічних розкопок на території зруйнованого монастиря св. Юрія (Георгія) в м. Галац (Румунія) і встановлення пам’ятного знака на місці останнього спочинку цієї визначної постаті української історії.

Ключові слова: історія, гетьман, Іван Мазепа, поховання, могила, монастир, легенди, перекази.

Надійшла 22.03.2019

Список використаних джерел

  1. Мазепіана: матеріали до бібліографії (1688—2009). Київ: Темпора, 2009. 248 с.
  2. Антонович В. Молдавские сведения о месте погребения и могиле Мазепы. Киевская Старина. Т. VІІ. Ки­ев, 1885. С. 501—505.
  3. Галин М. Могила Гетьмана Мазепи. Тризуб. № 18 (226). 1930. 4 травня. С. 14—15.
  4. Трепке В. Сліди і пам’ятки гетьмана Івана Мазепи в Ру­му­нії. Тризуб, № 36 (344). 1932. 18 вересня. С. 3—10.
  5. Січинський В. Смерть і могила гетьмана Мазепи. Вісник. Орган оборони чотирьох свобід України, 1953. Рік VII. Ч. 6 (60). Жовтень. С. 15—18.
  6. Ричка В. Іван Мазепа у міждоріжжях вічності (історичний детектив). Історія України. 1996. № 12. С. 1—3; № 13. С. 7—8
  7. Ричка В. Остання таємниця Івана Мазепи. Батуринська старовина. Збірник наукових праць, присвячених 300-літтю батуринської трагедії. Ки­їв: Видавництво імені Олени Теліги, 2008. С. 329—337.
  8. Рендюк Т. Гетьман Іван Мазепа — відомий і не відо­мий… Київ: Видавничий дім «Адеф-Україна», 2010. 479 с.
  9. Рендюк Т. Українська еміграція в Румунії. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011. Вип. 2. С. 155—163.
  10. Сегеда С. Гетьманські могили. Київ: Наш час, 2010. 440 с.
  11. Лагус В. Карл ХІІ в Южной России. Записки Одесского общества истории и древностей. Т. 3. Одесса, 1852. С. 306—337.
  12. Сапожников И., Левчук В. Исследования и описания места лагеря Карла ХІІ в Варнице в 1810-х— 1850-х гг. Historic site «Camp of king Charles XII of Sweden at Varnița». Recovery of the me­mory. Chișinгu: Muzeul Național de Istorie a Mol­dovei, 2017. С. 41—56.
  13. Крупницький Б. Навколо Калаблику на початку 1713 р. Ковалевська О. Збірник «Мазепа»: реконструкція видавничого проекту 1939— 1949 років. Київ: Темпора, 2011. С. 59—62.
  14. Семенко О. Харків, Харків … Сучасність, 1977. 240 с.
  15. Борщак І., Мартель Р. Іван Мазепа: життя й пориви великого гетьмана Київ: Свенас, 1991. 136 с.
  16. Єнсен А. Мазепа. Історичні картини. Київ: Радянський письменник, 1992. 206 с.
  17. «Покірний меморіал Запорозького війська до святого королівського маєстату Швеції» від 7 жовтня (26 вересня за ст. ст.) 1709 року. Кресін О.В. Політико-правова спадщина української політичної еміграції першої половини XVІІІ століття. Київ: Інcтитут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. С. 329—333.
  18. Аствацатуров Г. Бендерская крепость. Бендеры: Научное общество болгаристов Республики Молдова, 1997. 175 с.
  19. Допрос Григория Герцика об участии его в измене Мазепы. Киевская Старина. Т. V. Киев, 1883. С. 595—610.
  20. Асаки Г. Исторические новелы. Дневник молдавско­го путешественника. Избранные статьи. Кишинев: Литература артистикэ, 1988. 168 с.
  21. Орлик П. Конституція, маніфести та літературна спадщина: Вибрані твори. Київ: МАУП, 2006. 736 с.
  22. Титов А.А. Записки инженерного офицера Мартоса о Турецкой войне в царствование Александра Павловича (1806—1812). Русский архив. Год ХХХІ. 1893. № 7. С. 305—368.
  23. Іван Мазепа. Київ: Веселка, 1992. 134 с.
  24. Трепке В. Паломництво на могилу Гетьмана Мазепи. Історичний календар-альманах Червоної Калини на 1933 рік. Львів, 1933. С. 21—26.
  25. Заремба С. Доля могили Мазепи. Нові дослідження па­м’я­ток козацької доби в Україні. Київ, 1997. С. 4—8.
  26. Садовський М. Спомини з російсько-турецької війни 1877—1878 рр. Київ: Друкарня товариства «Час», 1917. URL: http://library.kr.ua/elib/sadov­skiy/ spomy­ny.html (дата звернення: 10.12.2018)
  27. Лазаревський М. Світлотіні (Збірник історичних нарисів, оповідань, статтей, спогадів). 1949—1969. Мельборн: Об’єднання українських письменників «Сло­во». Австралійська філія, 1973. 400 с.
  28. Литвин М. Таємниця гетьмана Мазепи. Наш час. 1993. № 16 (53). 23 квітня. C. 3.
  29. Костомаров Н.И. Мазепа. Москва: Республика, 1992. 336 с.
  30. Позняк-Хоменко Н. Віктор Ющенко ініцюював повернення в Україну праху легендарного Івана Мазепи. Україна молода, 18 жовтня 2017. URL: https://risu.org.ua/page.php?_lang=ua&path=monitoring/&name=kaleido_digest&id=68652&alias=& (дата звернення: 19.12.2018)

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »