« 2017. № 2 (134)

Народознавчі зошити. 2017. № 2 (134). С. 481—487.

УДК 75/76.071.1.038(=161.2:494)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.02.481

ЗОЯ ЛІСОВСЬКА: ДЖЕРЕЛА ПРИСТРАСТІ

Яців Роман Миронович, кандидат мистецтвознавства, доцент,

проректор з наукової роботи

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail jaciv@ukr.net

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367

Анотація. Стаття присвячена творчому шляху української художниці Зої Лісовської, яка після Другої світової війни і дотепер живе і працює в Женеві (Швейцарія). Головна увага звертається на родинно­побутові чинники формування її творчої індивідуальності, як доньки відомих митців — графіка і педагога Роберта Лісовського та композиторки Стефанії Туркевич. Розглядається загальна структура творчості З. Лісовської як живописця, графіка, здійснюється спроба наукової інтерпретації найбільш значимих її творів.

Ключові слова: Зоя Лісовська, малярство, графіка, методологія творчості, модернізм, жанрово­видова структура, портрет, пейзаж, художній образ, колір, емоція.

Надійшла 05.04.2017

Список використаних джерел

  1. Вовк В. Про творчість Зої Лісовської / Віра Вовк // Сучасність. — 1962. — Ч. 5.
  2. Г. К. Шанси одного малярства / Г. К. // Сучасність. — 1964. — Ч. 10.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »