« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 109—118

УДК [94:328.1](44):355.48(470:477)”2014/2023″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.109

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА У СВІТЛІ РОБОТИ КОМІСІЇ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АСАМБЛЕЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (2014—2023)

СИПКО Богдана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3136-9340
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: bogdanasypko@gmail.com

Анотація. Комісія закордонних справ є одним із восьми постійних комітетів Національної Асамблеї Французької республіки та розглядає питання, пов’язані з зовнішньою політикою держави. Мета статті – на основі протоколів засідань, звітів про діяльність та інформаційних повідомлень Комісії у закордонних справах проаналізувати, як представники різних політичних сил ставилися до питань, пов’язаних з російсько-українською війною. Встановлено, що на першому етапі (2014—23 лютого 2022 рр.) члени Комісії засуджували порушення Російською федерацією територіальної цілісності України, закликали відновити повний державний суверенітет Києва. Водночас, французькі депутати доволі критично ставилися до режиму санкцій, запроваджених Європейським Союзом щодо Росії. 24 лютого 2022 р. стало поворотним моментом, оскільки для більшості членів Комісії Москва з центру сили перетворилася на глобальну загрозу для європейської безпеки. Тому на зміну риториці про пошук діалогу з Росією приходить лейтмотив про необхідність посилювати французьку обороноздатність та допомагати Україні, яка стримує цю глобальну загрозу. Досліджувана проблема має як суспільно-політичну, так і наукову актуальність. У роботі використовуються загальнонаукові методи аналізу та синтезу, а також спеціально-наукові порівняльно-історичний та хронологічний методи. Автор дотримується принципу історизму.

Ключові слова: Комісія закордонних справ, Національна Асамблея, російсько-українська війна, Україна, Французька Республіка.

Надійшла 2.01.2024

Список використаних джерел

  • 1. Сипко Б. Ключові тези інформаційного звіту Сенату «Україна: рік війни. Які уроки для Франції?». Історичні пам’ятки Галичини. Матеріали VIIІ Краєзнавчої конференції (3 травня 2023 р.). Львів, 2023. С. 182—185.
  • 2. Сипко Б. Суверенізація України крізь призму протоколів засідань Національної Асамблеї Франції. Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160). С. 775—782. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2021.04.775
  • 3. Сипко Б. Україна в офіційному дискурсі Французької республіки (2014—2022). Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169). С. 126—146. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2023.01.126
  • 4. Rapport d’information № 4593 déposé par la Commission des affaires étrangères sur le bilan d’activité de la Commission des affaires étrangères sous la XIVe~législature (2012—2017) et présenté par Mme Elisabeth Guigou. Paris: Assemblée Nationale, 2017. 49 р.
  • 5. Rapport d’information № 1793 par la Commission des affaires étrangères sur la politique française et européenne vis-à-vis de la Russie. Enregistré à la Présidence de l’Assemblée Nationale le 12~février 2014. Paris: Assemblée Nationale, 2014. 139 p.
  • 6. Rapport d’information № 3903 par la Commission des affaires étrangères sur la crise ukrainienne et l’avenir des rélations entre la Russie, L’Union Européenne et la France. Enregistré à la Présidence de l’Assemblée Nationale le 30 juin 2016. Paris: Assemblée  Nationale, 2016. 240 p.
  • 7. Bilan d’activité de la Commission des affaires étrangères juillet 2017— juillet 2018. Paris: Assemblée Nationale, 2018. 38 p.
  • 8. Bilan d’activité de la Commission des affaires étrangères septembre 2018— juillet 2019. Paris: Assemblée Nationale, 2019. 51 p.
  • 9. Bilan d’activité de la Commission des affaires étrangères septembre 2019— septembre 2020. Paris: Assemblée Nationale, 2020. 52 p.
  • 10. Bilan d’activité de la Commission des affaires étrangères octobre 2020— aoыt 2021. Paris: Assemblée Nationale, 2021. 64 p.
  • 11. Bilan d’activitéde la Commission des affaires étrangères septembre 2021— juin 2022. Paris: Assemblée Nationale, 2022. 62 p.
  • 12. Compte rendu № 42 de la Commission des affaires étrangères. Audition à huis clos, de M. Etienne de Poncins, ambassadeur de France en Ukraine, sur la situation dans ce pays. Mercredi 4 mai 2022. [En ligne]. URL: https://www.assemblee-nationale.fr/dyn/15/comptes-rendus/cion_afetr/l15cion_ afetr2122042_compte-rendu.
  • 13. Compte rendu № 3 de la Commission des affaires étrangères. Mardi 12 juillet 2022. Paris: Assemblée Nationale, 2022. 30 p.
  • 14. Compte rendu № 1 de la Commission des affaires étrangères. Mardi 4 octobre 2022. Paris: Assemblée Nationale, 2022. 28 p.
  • 15. Avis présenté au nom de la Commission des affaires étrangères sur le projet de loi de finances pour 2023. L’Arméé. Enregistré à la Présidence de l’Assemblée Nationale le 19 octobre 2022. Paris: Assemblée Nationale, 2022. 52 p.
  • 16. Avis présenté au nom de la Commission des affaires étrangères sur le projet de loi de finances pour 2023. L’Immigration, asile et intégration. Enregistré à la Présidence de l’Assemblée Nationale le 26 octobre 2022. Paris: Assemblée Nationale, 2022. 60 p.
  • 17. Compte rendu № 13 de la Commission des affaires étrangères Mercredi 30 novembre 2022. Paris: Assemblée Nationale, 2022. 3 p.
  • 18. Compte rendu № 15 de la Commission des affaires étrangères. Mercredi 7 décembre 2022. Paris: Assemblée Nationale, 2022. 19 p.
  • 19. Rapport d’information № 936 par la Commission des affaires étrangères  sur le déplacement  d’une vice- présidente de la commission à Kiev à l’occasion d’une réunion de présidents et vice-présidents des commissions des affaires étrangères des plusieurs Parlements europééns, les 23 et 24 février 2023. Enregistré à la Présidence de l’Assemblée Nationale le 8 mars 2023. Paris: Assemblée Nationale, 2023. 32 p.
  • 20. Compte rendu № 32 de la Commission des affaires étrangères. Mardi 7 mars 2023. Paris: Assemblée Nationale, 2023. 28 p.
  • 21. Compte rendu № 39 de la Commission des affaires étrangères. Mercredi 29 mars 2023. Paris: Assemblée Nationale, 2023. 24 p.
  • 22. Rapport d’information № 1542 par la Commission des affaires étrangères sur la politique des sanctions internationales. Enregistré à la Présidence de l’Assemblée Nationale le 19 juillet 2023. Paris: Assemblée Nationale, 2023. 66 p.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »