« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 96—108

УДК 94(430.129=161.2)”1991/2015″:314.151

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.096

УКРАЇНЦІ В БАВАРІЇ: МІГРАЦІЙНИЙ ТА ІНТЕГРАЦІЙНИЙ АСПЕКТИ (1991—2015)

МАРХВІНСЬКИЙ Іван

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-5178-3511
  • аспірант, Львівський національний університет
  • імені Івана Франка, кафедра світової історії модерного часу,
  • вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: Iwan17@ukr.net

Анотація. Еміграційні процеси з України до Німеччини на початку 1990-х рр. значно пришвидшились. Це була робітнича, або ж так звана заробітчанська еміграція, а також переселення з України осіб німецького та єврейського походження, членів їхніх сімей, які, згідно з німецьким законодавством, мали право на пільговий в’їзд до країни та скорочену процедуру натуралізації. Прибуло в Німеччину на навчання чимало й українських студентів, які, самореалізувавшись, залишились на постійне проживання. Як наслідок — сформувалася потужна українська громада, а Баварія стала одним із найголовніших, поряд із Берліном, її центрів. Мета дослідження — проаналізувати особливості українського міграційного руху до Баварії у 1991—2015 рр. та інтеграції українців у німецьке суспільство.

Джерельною базою дослідження стали передовсім матеріали Баварського статистичного щорічника (Statistisches Jahrbuch fьr Bayern) за 1991—2015 рр., який користується авторитетом серед дослідників історії та демографічних процесів Баварії й виходить у Мюнхені з 1894 р. У контексті нашого дослідження була використана інформація, що стосується перепису населення 2011 р. у Німеччині, мікропереписів, проведених у Баварії у 2007 і 2010 роках. Також матеріали Генерального Консульства України у Мюнхені, офіційних сайтів місцевих українських громадських, релігійних та освітніх установ, діаспорна преса. При підготовці дослідження були використані загальнонаукові методи синтезу та аналізу, дотримано принципів історизму та наукової неупередженості.

Ключові слова: Баварія, Мюнхен, українська еміграція, українська діаспора, українці Баварії.

Надійшла 11.01.2024

Список використаних джерел

  • 1. Ровенчак О. Соціокультурні характеристики сучасної української еміграції до Німеччини. Вісник Одеського національного університету. 2016. Т. 21. № 1. С. 71—90. DOI: https://doi.org/10.18524/2304-1439.2016.2(25).78171
  • 2. Тарнашинська Л. Місія посередництва (з нагоди 85-річчя Українського Вільного Університету). Слово і Час. 2006. № 12. С. 62—66.
  • 3. Леник В. Вчора, сьогодні, завтра. До історії Українського Інтернату в Мюнхені. Мюнхен. Накладом Товариства «Рідна Школа» в Німеччині. 1990. 167 с.
  • 4. Федорів Т. У Мюнхені рік відзначення українських ювілеїв. URL: http://surl.li/pccul (дата звернення: 15.11.2023).
  • 5. Касьяненко Р. Українська суботня школа у Мюнхені: 70 років національним, культурним та християнським цінностям в еміграції. 27 січня 2023. URL: https://varta.com.ua/blogs/bayern/1228122 (дата звернення: 15.11.2023).
  • 6. Писанська Н. Українські пластуни у Німеччині: від вигнання до потужної діаспори. Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/27320518.html (дата звернення: 14.11.2023).
  • 7. Субтельний О. та інші. Пласт. Унікальна історія ук­раїнського скаутського руху. Торонто: Пластове Ви­давництво, 2019. 440 с.
  • 8. Жила В. Апостольський Екзархат у Німеччині і Скан­динавії. До 30-річчя заснування Екзархату та інтронізації першого Екзарха Преосв. Кир Платона Корниляка. Мюнхен: Видавництво Український Християнський Рух, 1989. 394 с.
  • 9. Гринчишин Т., Димид М. Українська діяспора — католицька і православна. Наукові записки Українського католицького університету. Серія: Богослов’я. 2015. Вип. 2. С. 343—374.
  • 10. Владислав Фульмес. Митрополит Анатолій (Дублянський) — видатний ієрарх УАПЦ. Матеріали V Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 24-ої річниці Незалежності України та 85-ої річниці створення Волинського краєзнавчого музею (м. Луцьк, 16 травня 2014). Луцьк, 2014. С. 261—264.
  • 11. Генеральне консульство України у Мюнхені. Українська громада Баварії. URL: https://munich.mfa.gov.ua/pro-ukrayinu/ukrayinska-gromada-bavariyi (дата звернення: 13.10.2023).
  • 12. Statistisches Jahrbuch für Bayern. 2013. München. 630 s.
  • 13. Statistisches Jahrbuch für Bayern. 2008. München. 587 s.
  • 14. Statistisches Jahrbuch für Bayern. 2011. München. 603 s.
  • 15. Statistisches Jahrbuch für Bayern. 2003. München. 636 s.
  • 16. Statistisches Jahrbuch für Bayern. 2005. 576 s.
  • 17. Staatsangehцrigkeitsgesetz (StAG). Bundesministerium der Justiz. URL: https://www.gesetze-im-internet.de/stag/BJNR005830913.html#: :text=(1)% 20Ein%20Deutscher%20verliert%20seine,19%20die%20Entlassung%20beantragt%20werden (дата звернення: 8.01 2024).
  • 18. Statistisches Jahrbuch für Bayern. 2016. München. 662 s.
  • 19. Statistisches Jahrbuch für Bayern. 1995. München. 496 s.
  • 20. Сисоєва С., Кристопчук Т. Освітні системи країн Європейського союзу: загальна характеристика: навчальний посібник. Рівне: Овід, 2012. 352 с.
  • 21. Statistisches Jahrbuch fьr Bayern. 2015. München. 619 s.
  • 22. Огієнко О. Реформування вищої освіти Німеччини у 90-х роках ХХ — початку ХХІ століття. Національна академія педагогічних наук України; Інститут педагогічної освіти і освіти для дорослих. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. Збірник наукових праць. 2012. Вип. 5. С. 252—259.
  • 23. Statistisches Jahrbuch für Bayern. 1997. München. 491 s.
  • 24. Присяжний М. Преса новітньої української еміграції в Німеччині: реалії і перспективи. Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. 2015. Вип. 40. С. 19—27.
  • 25. Українське Товариство Рідна Школа. Історія. URL: http://www.ridnaschkola.de/uk/%d1%96%d1%81%d1%82%d0%be%d1%80%d1%96%d1%8f/ (дата звер­нення: 15.11.2023).
  • 26. «Плекати і передавати дітям духовні скарби, принесені з Батьківщини», — владика Богдан Дзюрах під час відвідин Української суботньої школи у Мюнхені. URL: https://synod.ugcc.ua/data/plekaty-i-peredavaty-dityam-duhovni-skarby-pryneseni-z-batkivshchyny-vladyka-bogdan-dzyurah-pid-chas-vidvidyn-ukraynskoy-subotnoy-shkoly-u-myunheni-6381/ (дата звернення: 15.11.2023).
  • 27. Українські школи у світі. Німеччина. URL: https://www.ukrainianworldcongress.org/ua/ukrainian-schools/ (дата звернення: 15.11.2023).
  • 28. Факультет україністики. Український Вільний Університет. URL: https://ufu-muenchen.de/facul­ty/https-ufu-muenchen-de-faculty-fakultet-ukrayi­nis­tyky/ (дата звернення: 14.11.2023).
  • 29. Сорока М. Вільний університет у Мюнхені, яким має пишатися Україна. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3005003-vilnij-universitet-u-munheni-akim-mae-pisatisa-ukraina.html(дата звернення: 14.11.2023).
  • 30. Український Вільний Університет: місія і виклики. Дзеркало Тижня. URL: https://zn.ua/ukr/EDUCA­TION/ukrayinskiy-vilniy-universitet-misiya-i-vikliki-318708_.html (дата звернення: 14.11.2023).
  • 31. Веснянка О. Союзу українських студентів у Німеччині — 60 років. Deutsche Welle. URL: http://surl.li/pccxt (дата звернення: 16.11.2023).
  • 32. Романько І. Історія та культура української діаспори. Навчальний посібник. Частина перша. Кропивницький: ЛА НАУ, 2020. 328 с.
  • 33. Гаврилова О. Становлення скаутського руху в Україні. Науково-методичний журнал. 2006. Т. 46. Вип. 33. С. 162—167.
  • 34. Пласт в Німеччині: Друге повоєнне десятиліття (1956—1966 рр.). Історія Пласту. URL: https:// 100kro­kiv.info/ 2016/07/plast-v-nimechchyni-druhe-povojenne-desyatylittya-1956-1966-rr/ (дата звернення: 14.11.2023).
  • 35. Пласт у країнах світу. Німеччина. URL: https://www.plast.org.ua/plast-u-krayinah-svitu/ (дата звернення: 14.11.2023).
  • 36. Історія Греко-Католицької Церкви в Німеччині. Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії. URL: https://ukrainische-kirche.eu/exarchie/history/ (дата звернення: 13.11.2023).
  • 37. Деканати. Регіональний поділ Екзархату. Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії. URL: https://ukrainische-kirche.eu/exarchie/deanerys/ (дата звернення: 13.11.2023).
  • 38. Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії. Німеччина. Громади. URL: https://ukrainische-kirche.eu/parishes/germany/ (дата звернення: 14.11.2023).
  • 39. Під омофором Пречистої — Історія Свято-Покров­ської Парафії м. Мюнхен. URL: http://www.ukra­inisch-ortho­dox.de/istoria.htm (дата звернення: 10.11.2023).
  • 40. Українська Автокефальнa Православна Церква в Діаспорі. Офіційний веб-сайт. URL: https://web.archive.org/web/20190115040136/http://uaoc-diaspora.com/Germany.htm (дата звернення: 10.11.2023).

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »