« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 96—108

УДК 94(430.129=161.2)”1991/2015″:314.151

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.096

УКРАЇНЦІ В БАВАРІЇ: МІГРАЦІЙНИЙ ТА ІНТЕГРАЦІЙНИЙ АСПЕКТИ (1991—2015)

МАРХВІНСЬКИЙ Іван

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-5178-3511
  • аспірант, Львівський національний університет
  • імені Івана Франка, кафедра світової історії модерного часу,
  • вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: Iwan17@ukr.net

Анотація. Еміграційні процеси з України до Німеччини на початку 1990-х рр. значно пришвидшились. Це була робітнича, або ж так звана заробітчанська еміграція, а також переселення з України осіб німецького та єврейського походження, членів їхніх сімей, які, згідно з німецьким законодавством, мали право на пільговий в’їзд до країни та скорочену процедуру натуралізації. Прибуло в Німеччину на навчання чимало й українських студентів, які, самореалізувавшись, залишились на постійне проживання. Як наслідок — сформувалася потужна українська громада, а Баварія стала одним із найголовніших, поряд із Берліном, її центрів. Мета дослідження — проаналізувати особливості українського міграційного руху до Баварії у 1991—2015 рр. та інтеграції українців у німецьке суспільство.

Джерельною базою дослідження стали передовсім матеріали Баварського статистичного щорічника (Statistisches Jahrbuch fьr Bayern) за 1991—2015 рр., який користується авторитетом серед дослідників історії та демографічних процесів Баварії й виходить у Мюнхені з 1894 р. У контексті нашого дослідження була використана інформація, що стосується перепису населення 2011 р. у Німеччині, мікропереписів, проведених у Баварії у 2007 і 2010 роках. Також матеріали Генерального Консульства України у Мюнхені, офіційних сайтів місцевих українських громадських, релігійних та освітніх установ, діаспорна преса. При підготовці дослідження були використані загальнонаукові методи синтезу та аналізу, дотримано принципів історизму та наукової неупередженості.

Ключові слова: Баварія, Мюнхен, українська еміграція, українська діаспора, українці Баварії.

Надійшла 11.01.2024

Список використаних джерел

  • 1. Ровенчак О. Соціокультурні характеристики сучасної української еміграції до Німеччини. Вісник Одеського національного університету. 2016. Т. 21. № 1. С. 71—90. DOI: https://doi.org/10.18524/2304-1439.2016.2(25).78171
  • 2. Тарнашинська Л. Місія посередництва (з нагоди 85-річчя Українського Вільного Університету). Слово і Час. 2006. № 12. С. 62—66.
  • 3. Леник В. Вчора, сьогодні, завтра. До історії Українського Інтернату в Мюнхені. Мюнхен. Накладом Товариства «Рідна Школа» в Німеччині. 1990. 167 с.
  • 4. Федорів Т. У Мюнхені рік відзначення українських ювілеїв. URL: http://surl.li/pccul (дата звернення: 15.11.2023).
  • 5. Касьяненко Р. Українська суботня школа у Мюнхені: 70 років національним, культурним та християнським цінностям в еміграції. 27 січня 2023. URL: https://varta.com.ua/blogs/bayern/1228122 (дата звернення: 15.11.2023).
  • 6. Писанська Н. Українські пластуни у Німеччині: від вигнання до потужної діаспори. Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/27320518.html (дата звернення: 14.11.2023).
  • 7. Субтельний О. та інші. Пласт. Унікальна історія ук­раїнського скаутського руху. Торонто: Пластове Ви­давництво, 2019. 440 с.
  • 8. Жила В. Апостольський Екзархат у Німеччині і Скан­динавії. До 30-річчя заснування Екзархату та інтронізації першого Екзарха Преосв. Кир Платона Корниляка. Мюнхен: Видавництво Український Християнський Рух, 1989. 394 с.
  • 9. Гринчишин Т., Димид М. Українська діяспора — католицька і православна. Наукові записки Українського католицького університету. Серія: Богослов’я. 2015. Вип. 2. С. 343—374.
  • 10. Владислав Фульмес. Митрополит Анатолій (Дублянський) — видатний ієрарх УАПЦ. Матеріали V Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 24-ої річниці Незалежності України та 85-ої річниці створення Волинського краєзнавчого музею (м. Луцьк, 16 травня 2014). Луцьк, 2014. С. 261—264.
  • 11. Генеральне консульство України у Мюнхені. Українська громада Баварії. URL: https://munich.mfa.gov.ua/pro-ukrayinu/ukrayinska-gromada-bavariyi (дата звернення: 13.10.2023).
  • 12. Statistisches Jahrbuch für Bayern. 2013. München. 630 s.
  • 13. Statistisches Jahrbuch für Bayern. 2008. München. 587 s.
  • 14. Statistisches Jahrbuch für Bayern. 2011. München. 603 s.
  • 15. Statistisches Jahrbuch für Bayern. 2003. München. 636 s.
  • 16. Statistisches Jahrbuch für Bayern. 2005. 576 s.
  • 17. Staatsangehцrigkeitsgesetz (StAG). Bundesministerium der Justiz. URL: https://www.gesetze-im-internet.de/stag/BJNR005830913.html#: :text=(1)% 20Ein%20Deutscher%20verliert%20seine,19%20die%20Entlassung%20beantragt%20werden (дата звернення: 8.01 2024).
  • 18. Statistisches Jahrbuch für Bayern. 2016. München. 662 s.
  • 19. Statistisches Jahrbuch für Bayern. 1995. München. 496 s.
  • 20. Сисоєва С., Кристопчук Т. Освітні системи країн Європейського союзу: загальна характеристика: навчальний посібник. Рівне: Овід, 2012. 352 с.
  • 21. Statistisches Jahrbuch fьr Bayern. 2015. München. 619 s.
  • 22. Огієнко О. Реформування вищої освіти Німеччини у 90-х роках ХХ — початку ХХІ століття. Національна академія педагогічних наук України; Інститут педагогічної освіти і освіти для дорослих. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. Збірник наукових праць. 2012. Вип. 5. С. 252—259.
  • 23. Statistisches Jahrbuch für Bayern. 1997. München. 491 s.
  • 24. Присяжний М. Преса новітньої української еміграції в Німеччині: реалії і перспективи. Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. 2015. Вип. 40. С. 19—27.
  • 25. Українське Товариство Рідна Школа. Історія. URL: http://www.ridnaschkola.de/uk/%d1%96%d1%81%d1%82%d0%be%d1%80%d1%96%d1%8f/ (дата звер­нення: 15.11.2023).
  • 26. «Плекати і передавати дітям духовні скарби, принесені з Батьківщини», — владика Богдан Дзюрах під час відвідин Української суботньої школи у Мюнхені. URL: https://synod.ugcc.ua/data/plekaty-i-peredavaty-dityam-duhovni-skarby-pryneseni-z-batkivshchyny-vladyka-bogdan-dzyurah-pid-chas-vidvidyn-ukraynskoy-subotnoy-shkoly-u-myunheni-6381/ (дата звернення: 15.11.2023).
  • 27. Українські школи у світі. Німеччина. URL: https://www.ukrainianworldcongress.org/ua/ukrainian-schools/ (дата звернення: 15.11.2023).
  • 28. Факультет україністики. Український Вільний Університет. URL: https://ufu-muenchen.de/facul­ty/https-ufu-muenchen-de-faculty-fakultet-ukrayi­nis­tyky/ (дата звернення: 14.11.2023).
  • 29. Сорока М. Вільний університет у Мюнхені, яким має пишатися Україна. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3005003-vilnij-universitet-u-munheni-akim-mae-pisatisa-ukraina.html(дата звернення: 14.11.2023).
  • 30. Український Вільний Університет: місія і виклики. Дзеркало Тижня. URL: https://zn.ua/ukr/EDUCA­TION/ukrayinskiy-vilniy-universitet-misiya-i-vikliki-318708_.html (дата звернення: 14.11.2023).
  • 31. Веснянка О. Союзу українських студентів у Німеччині — 60 років. Deutsche Welle. URL: http://surl.li/pccxt (дата звернення: 16.11.2023).
  • 32. Романько І. Історія та культура української діаспори. Навчальний посібник. Частина перша. Кропивницький: ЛА НАУ, 2020. 328 с.
  • 33. Гаврилова О. Становлення скаутського руху в Україні. Науково-методичний журнал. 2006. Т. 46. Вип. 33. С. 162—167.
  • 34. Пласт в Німеччині: Друге повоєнне десятиліття (1956—1966 рр.). Історія Пласту. URL: https:// 100kro­kiv.info/ 2016/07/plast-v-nimechchyni-druhe-povojenne-desyatylittya-1956-1966-rr/ (дата звернення: 14.11.2023).
  • 35. Пласт у країнах світу. Німеччина. URL: https://www.plast.org.ua/plast-u-krayinah-svitu/ (дата звернення: 14.11.2023).
  • 36. Історія Греко-Католицької Церкви в Німеччині. Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії. URL: https://ukrainische-kirche.eu/exarchie/history/ (дата звернення: 13.11.2023).
  • 37. Деканати. Регіональний поділ Екзархату. Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії. URL: https://ukrainische-kirche.eu/exarchie/deanerys/ (дата звернення: 13.11.2023).
  • 38. Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії. Німеччина. Громади. URL: https://ukrainische-kirche.eu/parishes/germany/ (дата звернення: 14.11.2023).
  • 39. Під омофором Пречистої — Історія Свято-Покров­ської Парафії м. Мюнхен. URL: http://www.ukra­inisch-ortho­dox.de/istoria.htm (дата звернення: 10.11.2023).
  • 40. Українська Автокефальнa Православна Церква в Діаспорі. Офіційний веб-сайт. URL: https://web.archive.org/web/20190115040136/http://uaoc-diaspora.com/Germany.htm (дата звернення: 10.11.2023).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »