« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 159—169

УДК 7.046.3:27-565.7(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.159

ТВОРЧА СПАДЩИНА МАЙСТРА ТРЕТЬОЇ ЧВЕРТІ XVI ст. ЧИНУ «МОЛІННЯ» З БОРТНОГО НА ЛЕМКІВЩИНІ

ФЕДАК Марта

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8836-8955
  • здобувачка Інституту народознавства НАН України,
  • молодша наукова співробітниця, Національний музей
  • у Львові імені Андрея Шептицького,
  • пр. Свободи, 20, 79008, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: marta_fedak@yahoo.com

Анотація. Аналізуються твори, які за своєю малярською манерою належать до автора чину «Моління» з Бортного. Цей майстер вважається основоположником одного із найбільших стилістичних напрямків другої половини XVI ст. відомого у літературі як «кола майстра ікони «Преображення Господнє» з Яблунева.

Метою статті є висвітлити творчий спадок майстра чину «Моління» з Бортного.

Актуальність заявленої темизумовлена потребоюсистематизації пам’яток українського іконопису за малярською манерою окремих майстрів чи художніх осередків.

Проблематика дослідження полягає у тому, що хоча окремі твори майстра чину «Моління» з Бортного не раз піддавались оглядам та дискусіям, все ж увесь доступний матеріал залишався не повністю систематизованим та атрибутованим. Діяльність цього анонімного майстра часто ототожнюється з автором ікони «Преображення Господнє» з Яблунева. Попри різні спроби охарактеризувати його малярську манеру, й досі не було виділено тих творів, які гіпотетично належать автору Молільного ряду з Бортного.

Об’єктом дослідження є іконописні твори, що відповідають малярській манері названого майстра, а предметом — їх художньо-стильові та іконографічні особливості. Основними методами при опрацюванні пам’яток стали методи стилістичного та формального аналізів. А за допомогою іконографії та іконології було розглянуто особливості трактування сюжетів та схем.

Ключові слова: ікона, іконографія, стилістика, малярський осередок, майстер чину «Моління» з Бортного, коло майстра ікони «Преображення Господнє» з Яблунева.

Надійшла 25.01.2024

Список використаних джерел

  • 1. Федак М. Художньо-іконографічні особливості творів майстра ікони «Преображення Господнє» з церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці села Яблунів на Турківщині. Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159). С. 675—688.
  • 2. Biskupski R. Wybrany warsztaty malarstwa ikonowego szkoly halickiej XV i XVI wieku. Folia Historie Atrium. 1982. T. XVIII. S. 25—42.
  • 3. Gronek A. Prace krкgu «Mistrza Deesis z Bartnego». Charakterystyka stylu. Nic ponad oryginał. Księga ku pamięci Barbary Tondos i Jerzego Tura. Red. A. Gronek, J. Daranowska-Łukaszewska. Kraków; Rzeszów, 2019. S. 457—474.
  • 4. Свєнціцька В.І., Сидор О.Ф. Спадщина віків: Українське малярство XIV—XVIII століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990. 72 с.
  • 5. Гелитович М. Майстер ікон другої половини XVI ст. із церкви Різдва Пресвятої Богородиці в селі Лісковате на Західній Бойківщині. Студії мистецтвознавчі: Архітектура. Образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. Чис. 4 (64). Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М. Рильського. Київ, 2018. С. 16—27.
  • 6. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України ХVI — поч. XVII ст. Львів: Друкарські куншти, 2017. 596 с.
  • 7. Winnicka K. Ikony z XVI wieku w museum historycznym w Sanoku: кatalog zbiorów. Sanok, 2013. Tom II. 138 s.
  • 8. Гелитович М. Ікони молитовного ряду українських іконостасів XV—XVI cт. Мистецтвознавство України. Збірник наукових праць. Випуск перший. Київ: Спалах, 2000. С. 57—69.
  • 9. Свєнціцький-Святицький І. Ікони Галицької України XV—XVI віків. Львів, 1929. 135 с.
  • 10. Гелитович М. Українські ікони XIII — початку XVI століть зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького: альбом-каталог. Львів: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького; Київ: Майстер книг, 2014. 348 с.
  • 11. Biskupski R. Deesis na jednym podobraziu w malarstwie ikonowym XV i pierwszej połowy XVI wieku. Materiały Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku. 1986. Nr 29. S. 106—127.
  • 12. Kruk M. Zachodnioruskie ikony Matki Boskiej z Dzieciątkiem w wieku XV i XVI. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2000. 350 s.
  • 13. Гелитович М. Українські ікони «Спас у славі». Львів: Друкарські куншти, 2005. 96 c.
  • 14. Александрович В. Українська пізньосередньовічна іконографія розп’яття: типологія та функціонування. Апологет: матеріали IV Міжнар. наук. конф. м. Львів, 24—25 листопада 2011 р. С. 57—70.
  • 15. Гелитович М. Ікони Старосамбірщини XIV—XVI століть зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів: Свічадо, 2010. 240 с.
  • 16. Сидор О. Іконостас. Церковне мистецтво України: у 3-х томах. Декоративне мистецтво. НАН України; Ін-т народознавства; кол. авт.; відп. ред. С.П. Павлюк; кер. проекту, наук ред. тому Л.М. Герус; худ. оформ. Є.В. Вдовичен­ко. Харків: Фоліо, 2021. Т. ІІІ. С. 11—138.
  • 17. Giemza J. Cerkwie i ikony Łemkowszczyzny. Libra, 2016. 656 s.
  • 18. Міляєва Л. за участю Гелитович М. Українська ікона XI—XVII століть. Київ: Духовна спадщина України, 2007. 528 с.
  • 19. Українське сакральне мистецтво з колекції «Студіон» у збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Автор-упоряд. о. д-р Севастіян Дмитрух. Львів: Срібне слово, 2008. Ч. ІІ. 160 с.
  • 20. Гелитович М. Святий Миколай з житієм: Ікони XV—XVIII ст. Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького: Художнє видання. Львів: Свічадо, 2008. 152 с.
  • 21. Бурковська Л. Принципи побудови житійних циклів св. Миколи Мірлікійського в українському ікономалярстві ХІV—ХVІ ст. Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. 2008. Вип. 1. С. 77—87. 

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »