« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 170—179

УДК 930.85(=162.1):655.3.006.32(477.43-21)”190/191″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.170

ВІДОБРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ В ТВОРАХ ПОЛЬСЬКОЇ ІНТЕЛІЃЕНЦІЇ КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПОШТОВИХ ЛИСТІВОК)

ПАУР Ірина

  • ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5998-8274
  • кандидатка історичних наук, доцентка, Кам’янець-Подільський
  • національний університет імені Івана Огієнка,
  • кафедра образотворчого і декоративно-прикладного
  • мистецтва та реставрації творів мистецтва,
  • вул. Огієнка, 61, 32300, м. Кам’янець-Подільський, Україна,
  • Контакти: e-mail: iryna.paur@kpnu.edu.ua

Анотація. У дослідженні на підставі інформаційного потенціалу поштових листівок проаналізовано мистецьку спадщину польської інтелігенції та її роль у культурному житті Поділля на початку ХХ ст. Підтверджено, що попри активну дискримінаційну політику російського уряду, осередком культурного і мистецького життя польської громади був губернський центр, що мало помітний вплив на культурний розвиток у регіоні. Акцентовано на співпраці польської й української інтеліґенції у діяльності Подільського товариства «Просвіта», зокрема вшануванні роковин смерті Т. Шевченка в 1906 і 1911 рр.

Метою статті є аналіз культурно-мистецьких практик окремих представників польської громади Кам’янця-Подільського: фотомитців та видавців поштівок — М. Грейма, Л. Раковського, В. Вінарського, поетеси Я. Гурської, художника М. Тшебінського, які популяризували на поштівках свої творчі здобутки серед освічених верств населення регіону.

Методологічною основою дослідження є такі методи: аналітико-синтетичний, історико-культурної атрибуції, образно-стилістичний, іконографічний і порівняльного аналізу.

Ключові слова: Поділля, польська громада, інтелігенція, поштова листівка, культура, мистецтво, поезія, зображальне джерело, «Просвіта».

Надійшла 22.01.2024

Список використаних джерел

  • 1. Баженова С. Місто Кам’янець-Подільський — осередок польської культури в другій половині ХІХ ст. Освіта, наука і культура на Поділлі. 2015. Т. 22. С. 59—67.
  • 2. Павловський А.С., Швець І.В. Леон Раковський — громадський діяч, фотограф, поет. Наукові праці Ка­м’янець-Подільського державного історичного му­зею-­заповідника: зб. наук. Праць. Редкол. Т.М. Кар­пова (гол.) та ін. Т. 4: До 70-річчя від дня народження професора Анатолія Філінюка. Кам’янець-Подільський: ФОП Панькова Л.С., 2023. С. 121—127.
  • 3. Григоренко О. Поляки на Поділлі й Південно-Східній Волині на початку ХХ ст. (1900—1914 рр.). Наукові записки: зб. праць молодих вчених та аспірантів. Т. 17. Київ, 2009. С. 321—328.
  • 4. Урсу Н., Гуцул І. Кам’янець на Поділлі: події куль­турно-мистецького життя кінця ХІХ — середини ХХ ст. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 36. Т. 3. С. 47—54. DOI: https://doi.org/ 10.24919/2308-4863/36-3-8
  • 5. Підгурний І.С., Урсу Н.О. Культурно-мистецька спад­щина Поділля у художніх фотографіях Михайла Грейма (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.): монографія. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2012. 232 с.
  • 6. Паур І. Фотозображення Кам’янця-Подільського на поштових листівках М. Грейма. Поділля і подоляни в об’єктиві Міхала Грейма: матеріали круглого столу. Редкол.: В.В. Фенцур та ін. Кам’янець-Подільський: Національний історико-архітектурний заповідник «Ка­м’янець»; ТОВ «Друкарня «Рута», 2019. С. 48—62.
  • 7. Осетрова Г. Леон Раковський (1856—1908). Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки: зб.наук. праць за матер. міжнар. конференції (23—24 червня 1999 р.). Хмельницький: Поділля, 1999. С. 522—524.
  • 8. Бабюк Д.С. Леон Раковський у культурному і громадському житті Кам’янця-Подільського наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Іван Огієнко і сучасна наука та освіта: наук. зб.: серія історична. Редкол. С.А. Копилов (гол.) та ін. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2018. Вип. XIV. С. 229—237.
  • 9. Копилов С., Паур І. Кам’янець-Подільський на поштових листівках кінця ХІХ — початку ХХ ст.: історико-іконографічне дослідження. Кам’янець-По­дільський: Аксіома, 2019. 204 с.
  • 10. Z żałobnej karty. Członek-korespondent Polskiego Tow. Krajoznawczego Michał Greim. Odbitka z V rocznika Polskiego Towarzystwa Krajoznawczego za rok 1911. URL: https://polona.pl/item-view/df2d407e-eb9f-4182-­9e18-586746926936?page=11 (дата звернення: 02.01.2024).
  • 11. Паур І. Види оборонної архітектури Поділля на поштових листівках Польського товариства краєзнавчого (1907—1913). Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: наук. зб. Рівне: РДГУ, 2021. Вип. 39. С. 16—23. DOI: https://doi.org/10.35619/ucpmk.v39i.490.
  • 12. Górski W. (Pobуg). Powiat Mohylowski w Guberni Podolskiej: opis geograficzno-historyczny wszystkich miast, miasteczek, wsi, przysiółków, futorów, słowem zaludnionych miejscowości w tym powiecie, z dodaniem odpowiednich dokumentów. Kraków: Drukarnia «Czas», 1902. 346 s.
  • 13. Napoleon Orda. Śledzie. Palac Górckich. URL: https://vlasno.info/spetsproekti/1/istoriya/item/13568 (дата звернення: 03.01.2024).
  • 14. Ким був Блаженний Ян Бейзим — єзуїтський місіонер із Шепетівського району? URL: https://khmel-pivnich.info/kym-buv-blazhennyy-yan-beyzym-iezuit­skyy-misioner-iz-shepetivskoho-rayonu/ (дата звер­нен­ня: 20.11.2023).
  • 15. Górska Janina. Słownik pseudonimów pisarzy polskich XV w. 1970 r. T. IV: A— Ż Nazwiska. Pod. red. Edmunda Jankowskiego. Wrocław, 1996. S. 199.
  • 16. Żaglówka, wł.~Krokowskich. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. T. XIV: Worowo; Żyżyn; War­sza­wa, 1895. S. 728.
  • 17. Замки та храми України. URL: https://castles.com.ua/kurivka.html (дата звернення: 14.11.2023).
  • 18. Górska J. Poezye i dramata. Serya 3. Warszawa: Wyd-wo księgarni nakładowej Jana Kotschedoffa, 1907. 253 s.
  • 19. Śledzie. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. X. URL: http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_X/757 (дата звернення: 05.10.2023).
  • 20. Czartoryski-Sziler P. Biblioteki dworskie. E-Gazetka GUTW. 2015. Nr 1. URL: http://gutw.pl/e-gazetka/biblioteki-dworskie.php (дата звернення: 22.11.2023).
  • 21. Górska J. Poezye. Serya 2. Warszawa: Teodor Paprocki i S-ka, 1903. 140 s.
  • 22. Orkiestra Włościańska im. K. Namysłowskiego. URL: https://www.zamosciopedia.pl/index.php/ow-oz/item/4227-orkiestra-wloscianska-im-k-namyslowskiego (дата звернення: 08.12.2023).
  • 23. Nawrocka E. Karol Namysłowski I jego działalność. Archiwariusz Zamojski. 2021. T. XIX. S. 269—278.
  • 24. Жадько В. Київський фотограф Тараса Шевченка. Кримська світлиця. 2012. № 6. URL: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9928 (дата звернення: 19.12.2023).
  • 25. Забочень М., Поліщук О., Яцюк В. Україна у старій листівці: альбом-каталог. Київ: Криниця, 2000. 508 с.
  • 26. Щербань А. Відкриваючи Михайла Дяченка. URL: https://podolyanin.com.ua/history/48886/ (дата звернення: 20.12.2023).
  • 27. Прищепа О. Виставкова й просвітницька діяльність художника В.К. Розвадовського як чинник формування міського культурного довкілля Правобережної України на початку ХХ ст. Інтелігенція і влада. 2015. Вип. 33. С. 220—237.
  • 28. Трубчанінов С.В. Територіальна і міська геральдика Поділля: історія та сучасний стан. Освіта, наука і культура на Поділлі. Кам’янець-Подільський, 2011. Т. 18. С. 424—440.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »