« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 170—179

УДК 930.85(=162.1):655.3.006.32(477.43-21)”190/191″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.170

ВІДОБРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ В ТВОРАХ ПОЛЬСЬКОЇ ІНТЕЛІЃЕНЦІЇ КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПОШТОВИХ ЛИСТІВОК)

ПАУР Ірина

  • ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5998-8274
  • кандидатка історичних наук, доцентка, Кам’янець-Подільський
  • національний університет імені Івана Огієнка,
  • кафедра образотворчого і декоративно-прикладного
  • мистецтва та реставрації творів мистецтва,
  • вул. Огієнка, 61, 32300, м. Кам’янець-Подільський, Україна,
  • Контакти: e-mail: iryna.paur@kpnu.edu.ua

Анотація. У дослідженні на підставі інформаційного потенціалу поштових листівок проаналізовано мистецьку спадщину польської інтелігенції та її роль у культурному житті Поділля на початку ХХ ст. Підтверджено, що попри активну дискримінаційну політику російського уряду, осередком культурного і мистецького життя польської громади був губернський центр, що мало помітний вплив на культурний розвиток у регіоні. Акцентовано на співпраці польської й української інтеліґенції у діяльності Подільського товариства «Просвіта», зокрема вшануванні роковин смерті Т. Шевченка в 1906 і 1911 рр.

Метою статті є аналіз культурно-мистецьких практик окремих представників польської громади Кам’янця-Подільського: фотомитців та видавців поштівок — М. Грейма, Л. Раковського, В. Вінарського, поетеси Я. Гурської, художника М. Тшебінського, які популяризували на поштівках свої творчі здобутки серед освічених верств населення регіону.

Методологічною основою дослідження є такі методи: аналітико-синтетичний, історико-культурної атрибуції, образно-стилістичний, іконографічний і порівняльного аналізу.

Ключові слова: Поділля, польська громада, інтелігенція, поштова листівка, культура, мистецтво, поезія, зображальне джерело, «Просвіта».

Надійшла 22.01.2024

Список використаних джерел

  • 1. Баженова С. Місто Кам’янець-Подільський — осередок польської культури в другій половині ХІХ ст. Освіта, наука і культура на Поділлі. 2015. Т. 22. С. 59—67.
  • 2. Павловський А.С., Швець І.В. Леон Раковський — громадський діяч, фотограф, поет. Наукові праці Ка­м’янець-Подільського державного історичного му­зею-­заповідника: зб. наук. Праць. Редкол. Т.М. Кар­пова (гол.) та ін. Т. 4: До 70-річчя від дня народження професора Анатолія Філінюка. Кам’янець-Подільський: ФОП Панькова Л.С., 2023. С. 121—127.
  • 3. Григоренко О. Поляки на Поділлі й Південно-Східній Волині на початку ХХ ст. (1900—1914 рр.). Наукові записки: зб. праць молодих вчених та аспірантів. Т. 17. Київ, 2009. С. 321—328.
  • 4. Урсу Н., Гуцул І. Кам’янець на Поділлі: події куль­турно-мистецького життя кінця ХІХ — середини ХХ ст. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 36. Т. 3. С. 47—54. DOI: https://doi.org/ 10.24919/2308-4863/36-3-8
  • 5. Підгурний І.С., Урсу Н.О. Культурно-мистецька спад­щина Поділля у художніх фотографіях Михайла Грейма (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.): монографія. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2012. 232 с.
  • 6. Паур І. Фотозображення Кам’янця-Подільського на поштових листівках М. Грейма. Поділля і подоляни в об’єктиві Міхала Грейма: матеріали круглого столу. Редкол.: В.В. Фенцур та ін. Кам’янець-Подільський: Національний історико-архітектурний заповідник «Ка­м’янець»; ТОВ «Друкарня «Рута», 2019. С. 48—62.
  • 7. Осетрова Г. Леон Раковський (1856—1908). Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки: зб.наук. праць за матер. міжнар. конференції (23—24 червня 1999 р.). Хмельницький: Поділля, 1999. С. 522—524.
  • 8. Бабюк Д.С. Леон Раковський у культурному і громадському житті Кам’янця-Подільського наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Іван Огієнко і сучасна наука та освіта: наук. зб.: серія історична. Редкол. С.А. Копилов (гол.) та ін. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2018. Вип. XIV. С. 229—237.
  • 9. Копилов С., Паур І. Кам’янець-Подільський на поштових листівках кінця ХІХ — початку ХХ ст.: історико-іконографічне дослідження. Кам’янець-По­дільський: Аксіома, 2019. 204 с.
  • 10. Z żałobnej karty. Członek-korespondent Polskiego Tow. Krajoznawczego Michał Greim. Odbitka z V rocznika Polskiego Towarzystwa Krajoznawczego za rok 1911. URL: https://polona.pl/item-view/df2d407e-eb9f-4182-­9e18-586746926936?page=11 (дата звернення: 02.01.2024).
  • 11. Паур І. Види оборонної архітектури Поділля на поштових листівках Польського товариства краєзнавчого (1907—1913). Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: наук. зб. Рівне: РДГУ, 2021. Вип. 39. С. 16—23. DOI: https://doi.org/10.35619/ucpmk.v39i.490.
  • 12. Górski W. (Pobуg). Powiat Mohylowski w Guberni Podolskiej: opis geograficzno-historyczny wszystkich miast, miasteczek, wsi, przysiółków, futorów, słowem zaludnionych miejscowości w tym powiecie, z dodaniem odpowiednich dokumentów. Kraków: Drukarnia «Czas», 1902. 346 s.
  • 13. Napoleon Orda. Śledzie. Palac Górckich. URL: https://vlasno.info/spetsproekti/1/istoriya/item/13568 (дата звернення: 03.01.2024).
  • 14. Ким був Блаженний Ян Бейзим — єзуїтський місіонер із Шепетівського району? URL: https://khmel-pivnich.info/kym-buv-blazhennyy-yan-beyzym-iezuit­skyy-misioner-iz-shepetivskoho-rayonu/ (дата звер­нен­ня: 20.11.2023).
  • 15. Górska Janina. Słownik pseudonimów pisarzy polskich XV w. 1970 r. T. IV: A— Ż Nazwiska. Pod. red. Edmunda Jankowskiego. Wrocław, 1996. S. 199.
  • 16. Żaglówka, wł.~Krokowskich. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. T. XIV: Worowo; Żyżyn; War­sza­wa, 1895. S. 728.
  • 17. Замки та храми України. URL: https://castles.com.ua/kurivka.html (дата звернення: 14.11.2023).
  • 18. Górska J. Poezye i dramata. Serya 3. Warszawa: Wyd-wo księgarni nakładowej Jana Kotschedoffa, 1907. 253 s.
  • 19. Śledzie. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. X. URL: http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_X/757 (дата звернення: 05.10.2023).
  • 20. Czartoryski-Sziler P. Biblioteki dworskie. E-Gazetka GUTW. 2015. Nr 1. URL: http://gutw.pl/e-gazetka/biblioteki-dworskie.php (дата звернення: 22.11.2023).
  • 21. Górska J. Poezye. Serya 2. Warszawa: Teodor Paprocki i S-ka, 1903. 140 s.
  • 22. Orkiestra Włościańska im. K. Namysłowskiego. URL: https://www.zamosciopedia.pl/index.php/ow-oz/item/4227-orkiestra-wloscianska-im-k-namyslowskiego (дата звернення: 08.12.2023).
  • 23. Nawrocka E. Karol Namysłowski I jego działalność. Archiwariusz Zamojski. 2021. T. XIX. S. 269—278.
  • 24. Жадько В. Київський фотограф Тараса Шевченка. Кримська світлиця. 2012. № 6. URL: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9928 (дата звернення: 19.12.2023).
  • 25. Забочень М., Поліщук О., Яцюк В. Україна у старій листівці: альбом-каталог. Київ: Криниця, 2000. 508 с.
  • 26. Щербань А. Відкриваючи Михайла Дяченка. URL: https://podolyanin.com.ua/history/48886/ (дата звернення: 20.12.2023).
  • 27. Прищепа О. Виставкова й просвітницька діяльність художника В.К. Розвадовського як чинник формування міського культурного довкілля Правобережної України на початку ХХ ст. Інтелігенція і влада. 2015. Вип. 33. С. 220—237.
  • 28. Трубчанінов С.В. Територіальна і міська геральдика Поділля: історія та сучасний стан. Освіта, наука і культура на Поділлі. Кам’янець-Подільський, 2011. Т. 18. С. 424—440.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »