« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 70—75

УДК [572+39](477.46)(092)Але(045)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.070

АНТРОПОЛОГІЧНІ Й ЕТНОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ О. АЛЕША НА ТЕРЕНАХ ІСТОРИЧНОЇ УМАНЩИНИ

ЙОВЕНКО Лариса

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-1035-071X
  • докторка педагогічних наук, професорка,
  • Уманський державний педагогічний університет
  • імені Павла Тичини, кафедра української літератури,
  • українознавства та методик їх навчання,
  • вул. Садова, 2, 20300, Умань, Черкаська область, Україна,
  • Контакти: e-mail: yovenko310@ukr.net

ОСІПЕНКО Наталія

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-7542-7821
  • кандидатка педагогічних наук, доцентка,
  • Уманський державний педагогічний університет
  • імені Павла Тичини, кафедра української літератури,
  • українознавства та методик їх навчання,
  • вул. Садова, 2, 20300, Умань, Черкаська область, Україна,
  • Контакти: e-mail: n.s.osipenko@udpu.edu.ua

Анотація. Мета статті: вивчення життєвих віх та творчого доробку Олександра Гавриловича Алеша, присвяченого історичній Уманщині. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-ретроспективного, пошуково-бібліографічного, персоналістично-біографічного, а також методу теоретичного узагальнення.

Наукова новизна: розширення уявлень про подвижника української науки Олександра Алеша, дослідження його життя та творчого доробку, присвяченого історичній Уманщині, у наявних наукових джерелах. Висновки. Вивчення наукових праць показало, що життєвий шлях і науковий доробок О. Алеша тісно пов’язаний з м. Умань та історичною Уманщиною, де сформувалися науковий світогляд та інтелектуальні запити вченого. Дослідник розглянув історичні джерела щодо етнографічного складу населення регіону, презентував власну методологію антропологічних досліджень та подав опис українського населення за антропологічними показниками.

Ключові слова: О. Алешо, антропологічні та етнографічні дослідження, історична Уманщина, пошукова українознавча робота.

Надійшла 19.12.2023

Список використаних джерел

  • 1. Руда О.З. Олександр Гаврилович Алешо (1890—1922) — вчений та організатор української науки: монографія. За наук. ред. члена-кореспондента НААН В.А. Вергунова. Київ, 2010. 164 с.
  • 2. Алешо Олександр Гаврилович. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. URL: https://esu.com.ua/article-43763.
  • 3. Носів А. О.Г. Алешо (9.II.1890—4.IV.1922) (некролог). Вісник с.-г. науки. 1922. Ч. 1. С. 40—42.
  • 4. Алешо О. Антропометричні досліди українського населення Уманського і Таращанського повіту на Київщині. Київ: Видавництво Українського Наукового Товариства, 1919. 33 с.
  • 5. Ящуржинський Хр. Місто Умань. Короткий історичний нарис. Гумань. № 1—3. Голов. ред. Н. Сивачук; УДПУ імені Павла Тичини. Умань, 2014. С. 18—40.
  • 6. Борисенко В.К., Франко О.О. Народознавчі студії О.Г. Алеші. Народна творчість та етнографія. 1990. № 4. С. 20—23.
  • 7. Хведір Кіндратович Вовк як антрополог. Збірник пам’яти Вовка. Київ, 1919. С. 25—30.
  • 8. Алешо О.Г. Музей Антропології й Етнографії та Антропологичний Інститут імени Хведора Кіндратовича Вовка при Українській Академії Наук. Збірник праць Комісії для вироблення Законопроекту про заснування Української Академії Наук у Києві. Київ, 1919. С. 26—30.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »