« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 56—69

УДК 77.064:[069.5:061.2(477.83-25)НТШ] 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.056

ВІДТВОРИТИ МИНУЛЕ ЗАДЛЯ МАЙБУТНЬОГО: ФОТОНЕГАТИВИ МУЗЕЮ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМ. ШЕВЧЕНКА У ФОНДАХ ІНСТИТУТУ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ (ДО 150-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ НТШ)

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • професор кафедри архітектури та реставрації,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Розглянута збірка негативів, яка зберігається в архіві Інституту народознавства НАН України і за своєю інформативністю є унікальним багатогранним джерелом для вивчення мікроісторії.

Мета статті — оприлюднити інформацію про негативи, зібрані музеєм НТШ, показати, як вчені на початку ХХ ст. освоїли фах фотографа, а фотографія стає новим інструментом фіксації досліджуваного ними явища, та продемонструвати, що фотонегативи мають значний національно-культурний інтерес і чималу вартість для майбутнього.

Об’єкт дослідження — негативи, зібрані музеєм НТШ, які зберігаються у фондах архіву Інституту народознавства НАН України, предмет дослідження — фотографічні практики вчених НТШ у збереженні візуальної пам’яті про етнічну самобутність окремих етнографічних і етнічних груп та природних особливостей Галичини.

У статті подана кількість негативів, їх класифікація за тематикою; вказані автори та час створення негативів.

Ключові слова: етнологія, архітектура, музей НТШ, фотографія, фотографічні негативи, вчені НТШ, Ф. Вовк, В. Щербаківський, Я. Пастернак.

Надійшла 24.06.2023

Список використаних джерел

  • 1. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Ф. 4 (Бібліотека НТШ). Спр. 603/4. П. 1. Арк. 113—114.
  • 2. Банах В. Музей НТШ у Львові (1912—1939): науково-фондова робота. Історико-культурні студії. Вип. 4. № 1. 2017. С. 21—26.
  • 3. Раковський І. Погляди Хведора Вовка на расовість українського народу. Збірник математично-при­родописно-лікарської секції НТШ. Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1925. Том XXIII—XXIV. С. 183—200.
  • 4. Центральний державний історичний архів України у м. Львові. Ф. 309 (Наукове товариство імені Шевченка). Опис 1. Спр. 42. Арк. 33.
  • 5. Таран О.Г. Науковопрактична діяльність ФВовкав галузі української антропології. Український музей. Збірка наукових праць. Київ, 2003. С. 48—52.
  • 6. ЦДІА України у Львові. Ф. 309 (Наукове товариство імені Шевченка). Опис 1. Спр. 4. Арк. 10.
  • 7. Справозданє з антропометричних екскурсій д. Федора Вовка. Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Ч. 16. Вип. 6. Львів, 1903. С. 13—14.
  • 8. Гаврилюк Ю. Федір Вовк — дослідник «українсько-руських Карпат». Наше слово. № 19. 2019-05-12. URL: https://nasze-slowo.pl/fedir-vovk-doslidnik-ukra-nsko-ruskih-karpat/ (дата звернення: 14.06.2023).
  • 9. Наукова діяльність товариства. Хроніка Наукового то­вариства ім. Шевченка у Львові. Ч. 65—66. Вип. І—ІІ: Звідомленнє за рр. 1921—1922. Львів, 1922. С. 11—18.
  • 10. Вовк Ф. Антропометричні досліди українського населення Галичини, Буковини й Угорщини. Матеріали до українсько-руської етнології: в 22 т. Т. 10. Львів: З друк. НТШ, 1908. С. 1—39.
  • 11. Mykhailo Markovych. Facebook post. URL: https://www.facebook.com/photo/?fbid=3406080439637488&set=a.1439551799623705 (дата звернення: 14.06.2023).
  • 12. Коцюбинський М. Посол від чорного царя. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid= 2545 (дата звернення: 14.06.2023).
  • 13. Справозданє з антропологічної експедиції д. Федора Вовка. Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Ч. 20. Вип. 4. 1904. С. 11—13.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »