« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 3—15

УДК [[77.064:069.5]:[726:27-523]](477.8)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.003

УКРАЇНСЬКЕ САКРАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО, НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО ТА ЕТНОГРАФІЯ НА НЕГАТИВАХ В. ЩЕРБАКІВСЬКОГО (ЗА АРХІВНИМИ МАТЕРІАЛАМИ ІН НАН УКРАЇНИ) (ДО 150-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ НТШ)

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • професор катедри архітектури та реставрації,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Світлини і негативи В. Щербаківського є важливим джерелом для вивчення генези українського сакрального будівництва, архітектури, народного мистецтва та етнографії. Вони є основою для відновлення мистецької традиції, зберігають актуальність, далеко виходять за межі історіографічного дискурсу.

Мета статті — оприлюднити та проаналізувати інформацію про негативи Вадима Щербаківського, які зберігаються у фондах Інституту народознавства НАН України, показати його обізнаність з фотографічною практикою, висвітлити їхню цінність для архітектури, народного мистецтва, етнології, історії церкви.

Об’єктом дослідження є спадщина негативів В. Щербаківського, яка зібрана музеєм НТШ. Предметом — практика використання візуального матеріалу Вадимом Щербаківським для вивчення генези українського сакрального будівництва, народного мистецтва, етнографії та для відновлення мистецької традиції.

Ключові слова: етнологія, архітектура, Вадим Щербаківський, Наукове товариство ім. Шевченка, музей НТШ, Інститут народознавства НАН України, Бойківщина, Гуцульщина, Закарпаття, Покуття, ґенеза української сакральної архітектури.

Надійшла 1.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Франко А.Д., Франко О.О. Аналіз документів та матеріалів особистого наукового архіву Вадима Щербаківського. Вісник Інституту археології. 2012. Вип. 7. С. 62—74.
  • 2. Павличко Я. Внесок Вадима Щербаківського в розбудову колекції Національного музею у Львові. Полтавський археологічний збірник. 1995. № 4. С. 105—115.
  • 3. Щербаківський В.M., Щербаківський Д.М. Українське мистецтво: в двох томах з додатками. Харків: Видавець Савчук О.О. 2015. 472 с.
  • 4. Щербаківський В. Архітектура у ріжних народів. Львів: Накладом «Народного Слова», 1909. 256 с.
  • 5. Краткий отчет об экскурсии, совершенной летом 1904 г. по поручению Московского Археологического Общества студентом Вадимом Щербаковским для фотографирования церквей. Труды тринадцатого Ар­хеологического съезда в Екатеринославе 1905. Под ред. графини Уваровой.Москва, 1908. Т. 2. Разд. III. С. 87—88.
  • 6. Щербаковский В. К вопросу о типах старинных малорусских церквей. Археологическая летопись Южной России. Киев, 1904. № 6. С. 232—236.
  • 7. Гнатюк В. Слово на часі. Діло. 1904. № 199. С. 1.
  • 8. Нестуля С. М.Ф. Біляшівський і В.М. Щербаківський. Полтавський археологічний збірник. 1995. № 4. С. 149—153.
  • 9. Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: культурно-традиційний аспект. Львів: ІН НАНУ, 2007. 640 с.: іл.
  • 10. Тарас Я. Михайло Зубрицький в історії храму села Мшанець. Михайло Зубрицький. Зібрані твори і ма­теріали у трьох томах. Львів: Літопис, 2016. Т. 2. С. 489—500.
  • 11. Щербаківський В. Дерев’яні церкви на Україні і їх типи. Записки НТШ. 1906. Т. LXXIV. Кн. 6. С. 10—32.
  • 12. Щербаківський В. Архітектура у ріжних народів і на Україні. Львів; Київ: Накладом автора, 1910. 256 с.: понад 200 іл.
  • 13. Назаріїв О. Рец. на публ.: Українське мистецтво. I. Деревляне будівництво і різьба на дереві. Улаштував В. Щербаківський. Львів; Київ 1913. Записки НТШ. 1913. T. CXVI. Кн. IV. С. 215—220.
  • 14. Щербаківський В. Церкви на Бойківщині. Записки НТШ. 1913. Т. CXIV. Кн. ІІ. С. 5—24.
  • 15. Грабарь И.Э. История русского искусства: в 6 т. Москва: Изд. И. Кнебель. 1912. Т. II. Допетровская эпоха (Москва и Украина). 478 с. [2] c.: ил.
  • 16. Щербаківський В. Українське мистецтво. Ч. I: Деревляне будівництво і різьба на дереві. Львів; Київ, 1913. XX, 62 с.: іл.
  • 17. Гребеняк В. Рец. на публ. В. Щербаківський. Українське мистецтво. I. Деревляне будівництво і різьба на дереві. Львів; Київ, 1913. Літературно-науковий вісник. Львів, 1913. Т. 64. Кн. 10. С. 188—190.
  • 18. Антонович Д. Рец. Перед лице Європи. Сяйво. 1914. № 1. С. 27—28.
  • 19. Павловський М. [Рецензія]. Рада. 1913. № 244. С. 405.
  • 20. Ульяновський В. Вадим Щербаківський: життя, нау­кова діяльність, доля творчої спадщини. Щербаківський В. Українське мистецтво: Вибрані неопубліковані праці. Київ: Либідь, 1995. С. 5—101.
  • 21. [Рецензія]. Старые годы. 1913. № 11/12. C. 42—43.
  • 22. Широцький К. [Рецензія]. Рада. 1913. 18 окт. С. 4

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »