« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 211—219

УДК [821.161.2-13/-14.09:398.87]:001.891М.Возняк

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.211

АКАДЕМІК МИХАЙЛО ВОЗНЯК ЯК ДОСЛІДНИК ДУМ

ШУМЕЙКО Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6706-6440
  • аспірантка, ЛНУ ім. Івана Франка,
  • кафедра української фольклористики
  • імені академіка Філарета Колесси,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksankakobasar@gmail.com

Анотація. У статті проаналізовано праці Михайла Возняка про думову традицію, його погляди на природу жанру думи, висвітлено внесок науковця в українське думознавство. Мета розвідки полягає у тому, щоб оцінити внесок історика літератури, фольклориста М. Возняка у дослідження народних дум. Об’єкт дослідження — думи, а предмет — особливості їхнього аналізу у науковій спадщині цього вченого. Завдання статті — розглянути дослідження Михайла Возняка про думи, зокрема з’ясувати їхні дефініції та місця у жанровій палітрі українського фольклору, його аналіз думових текстів.

Оскільки наукова діяльність Михайла Возняка у галузі фольклористики висвітлена не достатньо добре, відтак існує потреба дослідити одне із піль зацікавлень академіка — ґрунтовне та всебічне вивчення оригінального жанру української усної словесності — дум. У цьому й полягає актуальність статті.

Зосереджено увагу на позиції науковця, що думи — виключно український жанр усної словесності, який він відносив до епосу. Акцентовано, що під час детального дослідження думи про козака-нетягу (у пізніших варіантах «нетягу» замінено на «Голоту») академік довів: з плином часу вона варіювалася, а найближчий текст до неї — запис П. Куліша від Архипа Никоненка. Також М. Возняк непокоївся і про побутування жанру, стверджував, що він, на жаль, активно вимирає, оскільки на це впливали тогочасні політичні обставини.

Методологічну основу статті складають бібліографічний та описовий методи.

Ключові слова: Михайло Возняк, «Збірник Кондрацького», «Історія української літератури», дума, козак-нетяга, козацький епос.

Надійшла 15.12.2023

Список використаних джерел

  • 1. Срезневский И. Запорожская старина. Харьков: Унив. тип., 1834—1838.
  • 2. Костомаров Н. Об историческом значении русской народной поэзии. Харьков: Печ. в Унив. тип., 1843. 214 с.
  • 3. Максимович М.А. Украинские народные думы. Москва: В Унив. тип., 1834. Кн. 1—3. 136 с.
  • 4. Украинские народные песни, изданные Михайлом Максимовичем. Москва: В Университетской типографии, 1834. Ч. 1. Кн. 1—3: Украинские Думы. Песни козацкие былевые. Песни козацкие бытовые. XI, [1], 180 c.
  • 5. Куліш П. Повне зібрання творів. Наукові праці. Публіцистика. Київ: Критика, 2015. Т. 3. Записки о Южной Руси: у 2 кн. Кн. 1. Упоряд., підгот. текстів, стаття, комент. В. Івашків. 416 с.
  • 6. Исторические песни малоруського народа с объяс­нениями В. Антоновича и М. Драгоманова. Киев: Тип. М.П. Фрица, 1874. Т. 1. XXIV. 336 c.
  • 7. Грушевська К. На бічних стежках кобзарського епосу. Первісне громадянство. 1929. № 2. С. 13—50.
  • 8. Грушевська К. Українські народні думи. Київ: Державне видавництво України, 1927. Том 1. Тексти № 1—13. 1927. CCXX + 176 с.
  • 9. Грушевська К. Українські народні думи. Київ; Харків: Пролетар, 1931. Т. 2. ХХХ + 304 с.
  • 10. Колесса Ф. Українські народні думи: перше повне вид. з розвідкою, поясненнями, нотами і знімками кобзарів. Львів: Просвіта, 1920. 160, VIII с., [7] арк. фот.: ноти.
  • 11. Беценко Т. Питання походження жанру і мови народних дум (підсумки досліджень). Рідний край. 2013. № 1. С. 53—59.
  • 12. Нудьга Г. Пародія в українській літературі. Київ, 1961. 175 с.
  • 13. Нудьга Г.А. Українська дума і пісня в світі: у 2 кн. Львів: Інститут народознавства НАН України. Кн. 1. 1997. 421 с.; Кн. 2. 1998. 509 с.
  • 14. Плісецький М. Українські народні думи: сюжети і образи. Київ: Кобза, 1994. 364 с.
  • 15. Грица С. Українські думи в міжетнічному діалозі. Родовід. 1995. № 11. С. 68—81.
  • 16. Мишанич С. Українські народні думи. Фольклористичні та літературознавчі праці: у 2 т. Донецьк: Донецький національний університет, 2003. Т. 2. С. 398—414.
  • 17. Мишанич С. Принципи наукового видання повного зібрання українських народних дум. Проблеми текстології. Фольклористичні та літературознавчі праці: у 2 т. Донецьк: Донецький національний університет, 2003. Т. 1. С. 110—142.
  • 18. Пилипчук С. Думознавство Івана Франка. Українське літературознавство. 2011. № 74. С. 215—225.
  • 19. Гарасим Я. Іван Франко як дослідник дум. Українське літературознавство. 2001. № 64. С. 103—110.
  • 20. Возняк М. Історія української літератури. Том 3: Віки XVI—XVIII. Ч. 2 (з 54 ілюстраціями). Львів: Просвіта, 1924. 564 с.
  • 21. Возняк М. Старе українське письменство: вибір текстів з історично-літературним оглядом, поясненнями та словничком. Львів, 1922. 512 с.: іл.
  • 22. Возняк М. Дума про козака-нетягу в записі кінця XVII в. Збірник історико-філологічного відділу Всеукраїнської Академії наук. Київ, 1928. № 76 б. 33 с.
  • 23. Кирдан Б. Украинские народные думы. Москва: Наука, 1962. 288 с.
  • 24. Набок М. Українські народні думи: типологія героя і особливості національного характеру: автореф. дис. … канд. філол. наук. Львів, 2010. 18 с.
  • 25. Каманін І. Українські богатирі козацької доби. Записки українського наукового товариства в Києві. 1913. Кн. 11. С. 53—74.
  • 26. Сборник украинских песен издаваемый Михаилом Максимовичем. Киев: в Тип. Феофила Глюксберга, 1849. 129 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »