« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 261—273

УДК [39:631.51](477.86-12)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.261

ТРАДИЦІЇ ОБРОБІТКУ ЃРУНТУ НА ЕТНОГРАФІЧНОМУ ПОКУТТІ

ПАВЛЮК Степан

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099
  • доктор історичних наук, професор,
  • академік НАН України, директор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Мета статті — відтворити традиції обробітку ґрунту на етнографічному Покутті: окреслити системи підготовки землі для хлібовирощування, вказати на сільськогосподарські знаряддя, типи удобрення ґрунту тощо. До систем підготовки ґрунту для хлібовирощування відноситься переліг на безлісих площах і вирубно-вогнева чи вирубно-підсічна системи. У XIX—XX ст. вирубно-підсічна система мала виключно епізодичний характер. Життєва практика підказувала хліборобові ефективність використання орного поля — підтримання родючості ґрунту шляхом чергування зернових чи коренеплідних культур, а також відпочинку ґрунту.

Об’єкт дослідження — регіональні традиції обробітку ґрунту в загальнонаціональному контексті. Предмет дослідження — обробіток ґрунту на етнографічному Покутті. Географічні межі дослідження – етнографічне Покуття, а хронологічні межі дослідження — ХІХ — початок XX століття.

Автор доходить висновків, що вирощування зернових культур на Покутті було одним із основних занять місцевого населення, на відміну від Гуцульщини, де сільські господарства в основному зосереджувалися на плеканні корів, овець, менше кіз, коней, а також домашньої птиці. Покутський ландшафт, родючі прирічкові долинні ґрунти, помірний клімат сприяв успішній практиці сільськогосподарського виробництва.

Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування.

Ключові слова: Покуття, грунт, системи рільництва, удобрення ґрунту, обробіток ґрунту, рельєф, клімат, тяглова сила.

Надійшла 27.03.2024

Список використаних джерел

  • 1. Заставний Ю. Географія України. Львів, 1994. 472 с.
  • 2. Павлюк С.П. Народна агротехніка українців Карпат другої половини ХІХ — початку ХХ століть. Київ, 1986. 172 с.
  • 3. Павлюк С.П. Народна агротехніка. Покуття. Київ, 1994. 504 с.
  • 4. Зубрицький М. Село Мшанець Старосамбірського повіту. Записки НТШ. Львів, 1906. Т. 70. С. 120.
  • 5. Павлюк С.П. Традиційне хліборобство України: агротехнічний аспект. Київ, 1991. 224 с.
  • 6. Довженюк В.Й. Землеробство Древньої Русі. Київ, 1961.
  • 7. Kolberg Oskar. Рokucie. Obrazy etnograficzny. Т. 1. Krakуw, 1882. 360 s.
  • 8. Горленко В.Ф., Бойко І.Д., Кульчицький О.С. На­родна землеробська техніка українців. Київ, 1974. 164 с.
  • 9. Мандибура М.Д., Павлюк С.П. Бойківщина. Київ, 1983. 305 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »