« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 898—905

УДК 398(477/82)”194/196″:393.15

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.898

МІЖЕТНІЧНА ВЗАЄМОДІЯ У ФОЛЬКЛОРНІЙ ПРОЗІ ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ ПРО ПОДІЇ 40—60 рр. ХХ ст.

ДЕМЕДЮК Марина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4415-002X

кандидат філологічних наук, наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: е-mail: mdemedyuk@gmail.com

Анотація. Вивчення характеру контактів панівного етносу з національними меншинами в моноетнічній країні на сьогодні досить актуальне. Метою запропонованої розвідки є з’ясування специфіки міжетнічної взаємодії в період Другої світової війни в парах українці-поляки, українці-євреї, українці-німці. Об’єктом дослідження обрано фольклорні наративи Волинського Полісся, а предметом — відображення у текстах специфіки контактів українців з суміжними етносами в умовах воєнного часу. Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму фольклору. У статті використана методологія українських та зарубіжних дослідників (В. Сергійчука, О. Бріциної та Л. Мушкетик та ін.). Для формування джерельної бази проведено фольклорні експедиції, під час яких здійснено фіксацію матеріалів за допомогою усного опитування респондентів. Відтворення етнічних конфліктів та співдії у наративах Волинського Полісся висвітлений авторами доволі побіжно, без належного аналізу, тому основою роботи є польові матеріали автора.

З’ясовується, що видозміни зазнають стосунки українців з єврейським населенням, варіюючись від пасивного спостереження і співжиття до співчуття і намагання допомогти. Репрезентовано характер і причини польсько-українського протистояння на Волинському Поліссі. Окрема увага звернена на зображення взаємодії місцевого населення краю з німецькими солдатами регулярної армії стосунки із німцями каральних загонів СС.

Ключові слова: міжетнічна взаємодія, етнічні меншини, політична ситуація, фольклорний наратив, усноісторичні свідчення.

Надійшла 13.06.2019

Список використаних джерел

  1. Євтух В.Б., Трощинський В.П., Галушко К.Ю. Етносоціологія: терміни та поняття. Навчальний посібник. Київ: Фенікс, 2003.
  2. Савицька О.В. Етнопсихологія: навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл. Київ: Каравела, 2011.
  3. Гулай В. Етнополітичні конфлікти та етнічна мобілізація в Західній Україні в роки Другої світової війни. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: (збірник наукових праць). Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. Випуск 18. С. 81—86.
  4. Гулай В. Міжетнічна комунікація в Західній Україні у роки Другої світової війни Монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011.
  5. Мацієвський Ю. Етнічний конфлікт як суспільний феномен: стан розробки проблеми. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України: Збірник. Сер. Політологія і етнологія. Київ, 2005. Вип. 27. С. 298—321.
  6. Лиходід Ю. Сутність етноконфлікту та шляхи його подолання. Наукові записки Інститутут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України: Збірник. Сер. Політологія і етнологія. Київ, 2003. Вип. 23. С. 324—333.
  7. Сергійчук В.І. Трагедія Волині: Причини і перебіг польськоукраїнського конфлікту в роки Другої світової війни. Київ: Укр. Вид. Спілка, 2003.
  8. Антонюк Я. Діяльність СБ ОУН на Волині. Луцьк: Волинcька книга, 2007.
  9. Каліщук О. Проблема українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях у роки Другої світової війни в історичній науці: демографічний зріз. Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. 2010—2011. Вип. 3—4. С. 292—306
  10. Пущук І. Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938—1944 років. Рожищенський і Маневицький райони. Луцьк, 2009.
  11. Сіліч Л. Маневиччина в часи німецької окупації 1941—1944 рр. Маневиччина крізь віки: наук.-крає­зн. нарис. Луцьк, 2005. С. 42—68.
  12. Сілецький Ю.Р. Етнічні гетеростереотипи в традиційному світогляді українців: автореф. дис … канд. іст. наук. Львів: б. в., 2009.
  13. Ніколаєць Ю. Національні меншини України у роки Другої світової війни у контексті етнополітичних практик воюючих сторін: науковий дискурс. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. 2017. Вип. 5—6. С. 321—368.
  14. Стоколос-Ворончук О. Євреї у рецепції української гумористичної традиції: проблема уснопоетичних джерел. STUDIA METODOLOGIKA. Тернопіль, 2003. № 13. С. 146—150.
  15. Ільюшин І. Протистояння УПА і АК (Армії Крайової) в роки Другої світової війни на тлі діяльності польського підпілля в Західній Україні. Київ: Інститут історії України НАН України, 2001.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »