« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 878—897

УДК 398.8(=161.2:478-22)”187/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.878

СУЧАСНИЙ СТАН ПОБУТУВАННЯ ФОЛЬКЛОРНОЇ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНЦІВ МОЛДОВИ: КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ

ХАРЧИШИН Ольга

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9379-8300

кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця,

відділ фольклористики,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: е-mail: okharchyshyn@gmail.com

ПАСТУХ Надія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7703-5541

кандидатка філологічних наук,

старша наукова співробітниця,

відділ фольклористики,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: е-mail: npastukh@gmail.com

КОВАЛЬ Василь

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3562-8899

кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник,

проблемна науково-дослідна лабораторія музичної етнології,

Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка,

вул. Остапа Нижанківського, 5, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: е-mail: vmk333@ukr.net

Анотація. Проаналізовано сучасний стан побутування календарно-обрядового фольклору в українських селах Республіки Молдова на основі матеріалів власних записів фольклору з 44 поселень 10 районів Молдови (2005—2009, 2016) з урахуванням наявних друкованих фіксацій. Актуальність статті зумовлена відсутністю посутнього інтересу з боку української науки до ритуально-фольклорної культури українців Молдови, а відтак — браком праць, які б представили календарно-обрядовий фольклор цього терену як локально-регіональну цілість. Об’єкт дослідження — тексти календарно-обрядового фольклору з українських сіл Молдови, а предмет — сучасний стан їхнього побутування. Мета — простежити стан збереження та функціонування календарно-обрядового фольклору. Застосовано методологічні засади локально-регіонального вивчення фольклору, які окреслено в працях В. Гнатюка, Ф. Колесси, С. Мишанича, Р. Кирчіва.

Ключові слова: обрядовий фольклор, побутування, українці Молдови, колядки, щедрівки, маланкові пісні, гейкання, парованки, веснянки, гаївки, купальські пісні.

Надійшла 13.07.2019

Список використаних джерел

  1. Харчишин О. З історії дослідження фольклору українців Молдови (1870—1930). Народознавчі зошити. 2015. № 2. С. 370—375.
  2. Харчишин О. Дослідження українсько-молдовських етнокультурних зв’язків у радянській фольклористиці: сучасне прочитання. Українсько-молдовські етнокультурні зв’язки. Міжнародні наукові читання пам’яті академіка Констянтина Поповича. Кишинів, 2015. Т. 1. С. 321—329.
  3. Satul petrunea la cоntec si la joc. Din istoria єi poezia popularг a satului Petrunea-Glodeni. Chiєinгu, 1995. 256 s.
  4. Співає Стурзовка. Збірка українського та молдавського фольклору с. Стурзовка Глоденського району Молдови. Укл. К. Попович, К. Чернега (тексти); Я. Мироненко (мелодії); В. Панько (збирач) та ін. Кишинів, 1995. 182 с.
  5. В земле наши корни. История, традиции и фольклор сел Дану, Каменкуца и Николаевка Глодянского района. Исследования и материалы. Кишинев: Штиинца, 1997. 398 с.
  6. Харчишин О. Панько Віктор Дмитрович. Українська фольклористична енциклопедія. Львів, 2018. С. 578—579.
  7. Українсько-молдовські етнокультурні зв’язки. Міжна­родні наукові читання пам’яті академіка Констянтина Поповича. Збірник наукових статей. Упоряд. В.Г. Кожухар, К.С. Кожухар. Т. 1. Кишинів, 2015. 344 с.
  8. Українсько-молдовські етнокультурні зв’язки. Між­народні наукові читання пам’яті академіка Констянтина Поповича. Збірник наукових статей. Упоряд. В.Г. Кожухар, К.С. Кожухар. Т. 2. Актуальні питання історії, мови та культури українців Республіки Молдова. Кишинів, 2016. 340 с.
  9. Харчишин О. Українсько-молдовські етнокультурні зв’язки: здобутки наукової співпраці. Народознавчі зошити. 2018. № 3. С. 767—770. Рец. на: Ук­раїнсько-молдовські етнокультурні зв’язки. Міжнародні наукові читання пам’яті академіка Констянтина Поповича. Збірник наукових статей. Упоряд. В.Г. Кожухар, К.С. Кожухар. Т. 1. Кишинів, 2015; Т. 2. Актуальні питання історії, мови та культури українців Республіки Молдова. Кишинів, 2016.
  10. Кримський А. Жнива. Народознавчі зошити. 2012. № 2. С. 353—360.
  11. Колядки і щедрівки. Зібрав Володимир Гнатюк. Етнографічний збірник. Т. I. Львів, 1914. 270 с. + 34 с.; Т. II. Львів, 1914. 382 с. + 15 с.
  12. Сумцов Н.Ф. Очерки истории южно-русских апокрифических сказаний и песен. Киев, 1888.
  13. Кузнецова В.С. Сюжет о творении мира двумя голубями в Галицкой колядке и дуалистические легенды о миротворении. URL: https://www.twirpx.com/file/ 1758719/ (дата звернення: 11.07.2019).
  14. Творун С. Колядування на жнивах. Народна творчість та етнографія. 2007. № 3—4. С. 37—39.
  15. Харчишин О., Пастух Н. Фольклор українців Молдови як невід’ємна складова української уснонародної традиції (на прикладах колядок архаїчної форми). Родина Колессів — спадкоємність науково-мистецьких традицій (з нагоди 140-річчя від дня народження академіка Філарета Колесси): Зб. наук. праць та матеріалів. Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2013. С. 165—178.
  16. Гошовский В. У истоков народной музыки славян. Очерки по музыкальному славяноведению. Москва: Советский композитор, 1971. 304 c.
  17. Caraman P. Obrzкd kolкdowania u sіowian i u rumunуw. Studjum porуwnawcze. Polska akademja umiejкtnoњci. Prace komisji etnograficznej. NR 14. Krakуw, 1933.
  18. Харчишин О. Маланкові пісні українців півночі Молдови: поетичний аспект (переосмислення мотивів). Народознавчі зошити. 2014. № 3. С. 514—529.
  19. Кожухар К., Кожухар В. «Нісеніто» і «Трикрай» як регіональні варіанти новорічного обрядового комплексу «Маланка». Українсько-молдовські етнокультурні зв’язки. Міжнародні наукові читання пам’яті академіка Констянтина Поповича. Т. 2. Кишинів, 2016. С. 101—132.
  20. Кожолянко A. «Маланка» в новогодней обрядности молдаван и румын Буковины. Українсько-молдовські етнокультурні зв’язки. Міжнародні наукові читання пам’яті академіка Констянтина Поповича. Т. 2. Кишинів, 2016. С. 84—100.
  21. Курочкін О. Українські новорічні обряди: «Коза» і «Маланка» (з історії народних масок). Опішне, 1995. 378 с.
  22. Завойчинский В. Селение Ленковцы Хотинского уезда: историко-статистическое описание. Религиозное состояние и суеверья. Кишиневские епархиальные ведомости. 1880. № 24. C. 640—653.
  23. Панько В. Песенный фольклор украинцев Севера Республики Молдова. Календарная и обрядовая поэзия. Кишинев, 2009. 156 с.
  24. Дикарев М. Збірки сільської молодіжи на Україні. Матеріали до української етнології. Т. 18. Львів, 1918. С. 210—226.
  25. Климець Ю.Д. Купальська обрядовість на Україні. Київ: Наукова думка, 1990. 144 с.
  26. Харчишин О. Народнопісенна традиція Звенигорода та його довкілля. Народна пісенність підльвівської Звенигородщини. Запис та упоряд. О. Харчишин. Нотні транскрипції В. Коваля. Львів, 2005.
  27. Харчишин О. Вечорничні пісні-парованки українців півночі Молдови: локальне, регональне, загальнонаціональне. Народознавчі зошити. 2013. № 3. С. 387—397.
  28. Зубрицький М. Народній календар, народні звичаї і повірки, прив’язані до днів в тиждни і до рокових сьвят (записані у Мшанці Староміського повіту і по сусідніх селах). Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1900. Т. ІІІ. С. 33—60.
  29. Бостан Г.К. Типологическое соотношение и взаимосвязи молдавского, русского и украинского фольклора. Кишинев: Штиинца, 1985. 146 c.
  30. Мушкетик Л. Фольклор українсько-угорського порубіжжя. Київ: Український письменник, 2013. 496 с.
  31. Пастух Н. Купальські обрядовість та пісенність в українських селах півночі Молдови. Studia metho­do­logica. 2014. № 38. С. 93—98.
  32. Завальнюк А.Ф. Українські літні обряди та пісні. Вінниця: Нова книга, 2008. 304 с.
  33. Одвічна Русава (етнографія та фольклор с. Стіна на Поділлі). Вінниця: Вінницький обласний центр народної творчості, 2003. 224 с.
  34. Камінський В. Свято Купала на Волинському Поліссі. Етнографічний вісник. 1927. Кн. 5. С. 11—23.
  35. Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського (з Галичини, Волині, Поділля, Придніпрянщини і Полісся). Упоряд., текстологічна інтерпретація і коментарі О. Дея. Київ: Наукова думка, 1974. 781 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »