« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 850—860

УДК 398.838(=161.2):7.049:177.61]:801.81

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.850

МОТИВНИЙ ФОНД УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ ПРО КОХАННЯ

ГАНДЗІЙ Уляна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5382-6821

аспірантка,

кафедра української фольклористики

імені академіка Філарета Колесси,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна.

Контакти: e-mail: uliana.piasetska@gmail.com

Анотація. З’ясовується значення терміна «мотив» у фольклорі. Виділяються мотиви пісень про кохання. Виокремлюється основний мотивно-образний комплекс пісень про кохання. Значну увагу звернено на особливості художнього світу цього пласту народної пісенності.

Питання мотиву є своєрідним ядром, навколо якого вибудовується весь текст, і до нього неодноразово зверталися дослідники українського фольклору. Хронологічні межі, в яких розглядається окреслена тема — починаючи з другої половини ХІХ століття і по сьогодення.

Найперше до з’ясування поняття «мотив» звертались М. Максимович та І. Франко. У радянський час дослідження українського фольклору хоч і провадили, однак не було жодного поступу у вивченні цієї теми. Розвідок, у яких висвітлювали б тему мотиву у піснях про кохання, не було. Цього не можна сказати про українську фольклористику сьогодення. З’явилася низка грунтовних праць, в яких суттєво осмислено цю важливу категорію. Це таких сучасних знаних дослідників фольклору, як О. Кузьменко, В. Сокіл, Р. Кирчів.

Дослідники дійшли спільної думки про мотив як основу твору. Тому аналіз мотивів українських народних пісень про кохання дасть змогу окреслити ідейно-тематичну своєрідність жанру. Це становить актуальність дослідження. Мета статті — дослідити мотивний фонд українських народних пісень про кохання. Об’єктом дослідження є тексти українських народних пісень про кохання. Предмет дослідження — мотивний фонд любовної лірики.

Ключові слова: українські народні пісні про кохання, мотив, мотивний фонд українських народних пісень про кохання, художній світ, символ.

Надійшла 15.05.2019

Список використаних джерел

  1. Максимович М. Малоросійські пісні. Москва, 1827. 234с.
  2. ФранкоІ. Пісня про Правду і Неправду. Зібрання творів: у 50-ти т. Київ, 1986. Т. 43. С. 280—352.
  3. Кузьменко О. Соціально-побутові пісні українців Молдови (особливості поетики). Традиційна культура діаспори: зб. наук. пр. Одеса: Вид-во КП ОМД, 2012. С.242—262.
  4. СокілВ. Мотив у фольклорі. Мала енциклопедія українського народознавства за ред. С. Павлюка. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. С. 355—356.
  5. Кирчів Р. Мотив. Українська фольклористика. Слов­ник-довідник. Укладання і загальна редакція М. Чорнопиского. Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. С.256.
  6. Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. Упоряд., примітки О.І.Дея, О.С. Романця. Київ: Музична Україна, 1968. 215 с.
  7. Костомаров М. Слов’янська міфологія. Упоряд., приміт. І.П. Бетко, А.М. Полотай; вступна ст. М.Т. Яценка. Київ: Либідь, 1994. 384 с.
  8. Коваленко В. Психологізм фольклору. Психологічне зображення в українських народних ліричних піснях. Навчальний посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. 142 с.
  9. Словник української мови: в 11 т. Т. 1: А—В. Київ: Наукова думка, 1970. 799 с.
  10. Головацький Я. Народні пісні Галицької та Угорської Русі: у 3-х ч.: 4 т. Москва, 1878. Т. 1. 388 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »