« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 787—806

УДК 37.091.011.3:94-051

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.787

ФОРМУВАННЯ ТА УТВЕРДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЗИЦІЇ ПЕДАГОГА ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

СОКІЛ Василь

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3164-1217

доктор філологічних наук, професор,

завідувач відділу,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: е-mail: vasylsokil@gmail.com

КОВАЛЬ Галина

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-2998-2357

кандидат філологічних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: е-mail: galyna.kov@gmail.com

Анотація. У статті йдеться про педагога, науковця і громадсько-політичного діяча Григорія Дем’яна. У наукових колах він більше відомий як історик, фольклорист, один з небагатьох, хто присвятив себе вивченню повстанської тематики. Повідомляється про малодосліджені аспекти його життя і діяльності — дитячі та юнацькі роки, родину, особливо педагогічну працю.

Предметом дослідження є біографія Г. Дем’яна, яка до сьогодні належно ще не розкрита. Звідси випливає і мета статті — показати обставини, в яких йому доводилося вчитися, працювати, з’ясувати напрями, форми та методи його педагогічної праці, визначити оточення, в якому він працював, дати оцінку його вчительської майстерності. Це і обумовлює актуальність обраної теми.

Джерельною базою для написання цієї розвідки стали спогади самого Г. Дем’яна, документи, які знаходяться в його приватному архіві.

Ключові слова: біографія, навчання, педагог, історико-краєзнавче товариство, екскурсія, патріотичне виховання.

Надійшла 28.05.2019

Список використаних джерел

  1. Дем’ян Г. Спогади. Львів, 2011. 41 арк., Г. Дем’ян. Домашній архів автора.
  2. Малявський Ю. Люди з гір. Вільна Україна. 1963. 20 лютого.
  3. Повстанський мартиролог Сколівщини. Зібр. і впоряд. Г. Дем’ян. Сколівщина. Львів: Інститут народознавства НАН України. 1996. С.301—725.
  4. Дем’янГ. Федір Онаць.— «Вітер». Бандерівці. Київ: Українська Видавнича Спілка, 2000. Кн. 1. С. 80—82.
  5. ГлушкоМ. Подвиг любов’ю одержимого. Наукова діяльність Григорія Дем’яна. Хвилі Стрия. Стрий: Щедрик, 1995. С.557—562.
  6. ГлушкоМ. «Для України жить» (До 70-річчя з дня народження Григорія Дем’яна). Народознавчі зошити. 1999. № 3. С.273—290.
  7. Сокіл Г., Сокіл В. Життя і праця на утвердження української нації. Народознавчі зошити. 2009. № 1—2. С. 4—13.
  8. Дем’янГ.В. Трудова книжка (копія). 2 с. Домашній архів Г. Дем’яна.
  9. Дем’ян Г.В. Особистий листок з обліку кадрів (копія). 4 с. Домашній архів Г. Дем’яна.
  10. Пеленська І. Освітнє життя Стрийщини. Стрийщина. Історично-мемуарний збірник. Нью-Йорк; Торонто; Париж; Сідней, 1990. Т.1. С.390—404.
  11. СтефанишинО. Посмертна згадка: Ірина Дем’ян. Шлях перемоги. 1999. 7квітня.
  12. Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). Львів, 2004. Т. 2. С. 319.
  13. ГвоздевичС. Учитель від Бога. Народознавчі зошити. 2009. №1—2. С. 14—16.
  14. ПавлюкС. Громадянська одержимість Григорія Дем’яна. Народознавчі зошити. 1999. №1—2. С. 2—3.
  15. СіренкоВ. Сурми в Карпатах. Репортаж. Вільна Україна. 1966. 15липня.
  16. БілоніжкаП., Матковський П. Лазаренко Євген Костянтинович. Львівський національний університет імені Івана Франка: Encyclopedia. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. Т.2. С. 21—22.
  17. Дем’янГ. По Шевченківських місцях. Будівник комунізму. Стрий, 1963. 30березня.
  18. Говдиш Я. Франковими шляхами. Радянська Верховина. Сколе, 1973. 25жовтня.
  19. ЮрківВ. Лесиними стежками. Радянська Верховина. Сколе. 1971. 8 жовтня.
  20. Дем’ян Г. Сковородинівські дні у Славському. Радянська Верховина. Сколе, 1972. 9грудня.
  21. Дем’ян Г. Заняття з історії українського мистецтва в сільській школі. Радянська школа. 1970. № 7. С. 83—88.
  22. Дем’ян Г. Родина вчених-фольклористів. Визвольний шлях. 2004. Кн. 4. С. 40—42.
  23. Дем’ян Г. Передмова. Дем’ян Г. Грабовець: історико-народознавче дослідження. Львів, 2007. С. 3—5.
  24. КоролишинС. «Я був персоною «нон ґрата». Радянська Верховина. Сколе, 1990. 22 червня.
  25. Костик М. Віч-на-віч з дивами краси і науки. Прапор перемоги. Заставна, 1976. 19лютого.
  26. Дем’ян Г. На батьківщині великого Каменяра. Прапор перемоги. Заставна, 1977. 15січня.
  27. Дем’ян Г. Серед гуцульських перлин. Прапор перемоги. Заставна, 1977. 21травня.
  28. Дем’ян Г. Використання хронологічних карток на уроках літератури. Українська мова і література в школі. 1980. № 3. С. 38—43.
  29. Дем’ян Г.В. Шкільне товариство по вивченню фольклору, етнографії та краєзнавства. Народна творчість та етнографія. 1988. №3. С.52—55.
  30. КостикВ., Костик Л. Народжена буковинкою. Ірина Вільде (1907—1982). Бібліографічний покажчик. Чернівці, 2018. С.3—12.
  31. Із альбому автографів-побажань Ірині Вільде з нагоди її 50-річчя. Г. Дем’ян. Архівні матеріали. 1988 р. Арк. 109—115. Домашній архів Г. Дем’яна.
  32. Дем’янГ. Уроки на все життя. Прапор перемоги. Заставна, 1988. 2 лютого.
  33. Кассараба М. Праця на благо української культури. Слово про визначного історика і фольклориста Григорія Дем’ян. Народознавчі зошити. 2009. №1—20. С.19—26.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »